«Кожен мільйон кубометрів власного газу – внесок в енергетичну незалежність держави», – Іван Герасимович, Smart-Holding 

Ключовим ударом для групи стали блокування ліцензій на видобуток газу. У квітні 2023-го Державна служба геології та надр зупинила діяльність компанії, посилаючись на санкції проти Вадима Новинського, якого визнали бенефіціаром. Це попри те, що ще наприкінці 2022 року він передав управління компанією в безвідкличний траст. Видобуток вдалося відновити лише в червні 2024-го, але вже в листопаді його знову зупинили – цього разу через санкції проти нових бенефіціарів, громадян ЄС, які керують трастами Smart Trust і Step Trust. Сьогодні топменеджмент Smart-Holding шукає вихід із кризи, аби зберегти бізнес і робочі місця. 

Чинник виживання держави 

Щороку до Дня Незалежності ми говоримо про силу, стійкість і прагнення України бути вільною державою. Але в сучасному світі незалежність має дуже конкретні виміри: військовий, економічний, енергетичний. Поки збройна боротьба триває на фронті, боротьба за енергетичну незалежність – це щоденна робота в тилу. 

Ворог цілеспрямовано знищує енергетичну інфраструктуру. Зокрема, у ніч проти 27 серпня ворог здійснив чергову масовану атаку, повідомляє Міністерство енергетики України. Ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій. 

Саме тому життєво важливо максимально ефективно використовувати власні ресурси. Кожен мільйон кубометрів газу, видобутого в Україні, – це заміщення дорогого імпорту, зменшення навантаження на бюджет, гарантії стабільності для промисловості і тепло в домівках українців. Власний видобуток – одна з небагатьох сфер, яка реально зміцнює суверенітет. 

Попри очевидну потребу в нарощуванні власного видобутку, частина українських газових родовищ сьогодні зупинена. Йдеться не про технічні чи безпекові обмеження, а про штучні бар’єри, що унеможливлюють видобуток навіть там, де він можливий та економічно виправданий. У 2023 році через санкції ми були змушені зупинити газовидобуток на прифронтовій Харківщині. Через 15 місяців дозволи було розблоковано, але згодом ситуація повторилася: наприкінці 2024-го під санкції потрапило підприємство Regal Petroleum Corporation Limited на Полтавщині, яке на той момент забезпечувало понад 200 000 кубометрів газу щодня. 

Ціна помилки

Такі рішення коштують країні надто дорого. Загальні втрати від зупинки родовищ на Харківщині становили 195 млн кубометрів і понад 1,6 млрд грн податкових надходжень. За кожен день простою родовища Regal Petroleum Corporation Limited на Полтавщині ми втрачаємо понад 200 000 кубометрів газу. Якщо обмеження не буде знято, до кінця 2025 року держава втратить ще щонайменше 78 млн кубометрів ресурсу, які доведеться компенсувати дорогим імпортом, і близько мільярда гривень бюджетних надходжень. Не менш серйозними є й довгострокові наслідки.

Коли свердловина зупиняє роботу, падає пластовий тиск, змінюється геологія, зростає ризик корозії обладнання. Частину запасів газу можна втратити безповоротно. Відновлення навіть часткової продуктивності потребує часу, інвестицій і не дає гарантій повернення до попередніх обсягів.

Крім технічних ризиків, зупинка видобутку означає призупинення інвестицій, скасування бурових програм, втрату робочих місць і податкових надходжень. Постраждають громади, адже частина ренти залишається на місцях.

Я вважаю, що найнебезпечніший наслідок – це втрата довіри. Бізнес, який готовий працювати навіть в умовах війни, розраховує на стабільність правил. Якщо працюючі родовища блокуються не через загрозу обстрілів, а через непрозорі рішення, це сигнал інвесторам, що в країні, яка декларує курс на енергетичну незалежність, власний видобуток залишається під загрозою.

З наближенням зими та з недостатнім заповненням сховищ Україна змушена імпортувати газ. Середня ціна закупівлі за кордоном близько $500 за 1000 кубометрів, а в Україні – $375. В умовах виснажливої війни ми надто дорого платимо за ресурс, який можемо виробляти самостійно, створюємо навантаження на валютний баланс і скорочуємо фінансові можливості для оборони, відновлення інфраструктури та підтримки громад.

При цьому ми блокуємо роботу підприємств, які мають технології, фахівців, готову інфраструктуру, щоб забезпечити цю потребу. Вони готові інвестувати, бурити, розвивати родовища та постачати газ українського видобутку, який стабілізує ринок і зменшує залежність від зовнішніх чинників.

Довгострокове планування – основа енергетичної незалежності 

Власний газ – це важіль управління, який дозволяє прогнозувати ціну, формувати енергетичну політику на роки вперед і гарантувати стабільність споживачам. Це також податки, рента, зайнятість, імідж держави як надійного партнера.

Щоб добувати більше газу, потрібні нові бурові, ремонт свердловин, будівництво установок підготовки. Це капіталомісткі процеси, що потребують часу. Їх неможливо реалізувати, якщо ключові активи паралізовано. Бізнес, який не певен, що зможе працювати завтра, не інвестуватиме сьогодні. У видобувній галузі рішення ухвалюються на роки вперед.

Кожен мільярд, запланований у виробничу програму, передбачає послідовність: від геології до будівництва обʼєктів інфраструктури. Якщо цей ланцюг переривається, заморожується весь цикл, а з ним і десятки проєктів, сотні робочих місць, доходи до бюджету.

Особливо гостро це відчувають громади. Частина рентних платежів іде безпосередньо на місцевий рівень: школи, дороги, соціальні послуги. Коли підприємство простоює, цих надходжень немає. Згодом постає питання: чи буде збережено колектив, який роками формувався в регіоні? Під загрозою опиняється довіра людей до самої ідеї економічного розвитку в умовах війни.

Окремо варто згадати інвесторів. Бізнес, чиї акції торгуються на фондових біржах, миттєво реагує на блокування діяльності. Вартість капіталу падає, прозорі структури власності ставляться під сумнів. У підсумку, країна, яка потребує ресурсів, втрачає репутацію надійного партнера. Це системна втрата довіри, яку важко відновити.

Що потрібно робити зараз

Кожен мільйон кубометрів власного газу – реальний внесок у стійкість економіки та стабільність країни. Якщо ми справді прагнемо енергетичної незалежності, логіка рішень має відповідати цьому курсу.

Держава має всі інструменти, щоби змінити ситуацію: ухвалити коригуючі рішення, розблокувати роботу підприємств, які довели свою ефективність, створити чіткі правила функціонування галузі навіть в умовах санкцій. Це питання ефективного управління, раціонального використання ресурсів і довіри до країни як до партнера.

Україна має достатньо потенціалу, щоб забезпечувати себе газом. Бракує лише політичної волі діяти послідовно. В умовах війни ми не можемо дозволити собі розкіш відмовитися від власного ресурсу, коли він потрібен найбільше.

Володимир Бойко,

засновник інформаційного агентства NADRA.INFO

Український бізнес разом з народом і державою, несе тягар страшної війни і потребує рішень, які роблять нас усіх сильнішими. 

Блокуючи газовидобувні підприємства з групи Smart Energy, держава продовжує завдавати сама собі збитків і позбавляє український народ вигоди від користування надрами. Сьогодні цей нонсенс вже не списати на чиюсь «необережність», «непоінформованість», «політичну доцільність» чи емоції першого року повномасштабного вторгнення РФ – особливо після того, як в 2024 році РНБО за ініціативи СБУ двічі коригувала свої ж попередні рішення, щоб розблокувати гірничі підприємства. 

На жаль, як і в 2023 році, знову доводиться нагадувати і розʼяснювати очевидні речі: держава надає надра в користування – від імені українського народу та в його інтересах. Надра приносять користь народу, коли, наприклад, до державного і місцевого бюджету надходить рента за користування надрами й податки, українські громадяни отримують зарплати, бізнес інвестує в нарощування запасів. Зупинення видобувних дозволів у цьому конкретному випадку позбавляє український народ вигоди від користування надрами в усіх сенсах. Саме тому цю ситуацію слід негайно виправити і не допускати її повторення в майбутньому.

Читати більше Згорнути

Дмитро Кащук,

голова комітету надрокористування ЕВА, директор з розвитку Геологічної інвестиційної групи

Зупинка свердловини завжди означає втрати, мінімізувати які можна лише завдяки грамотній консервації – наприклад, підтриманню мінімального тиску, щоб уникнути деградації пластів. Утім, на практиці це не завжди можливо. Набагато важливіше не допустити тривалого простою: кожен день без видобутку наближає ситуацію до точки неповернення. Потрібен постійний моніторинг стану родовища – регулярний контроль параметрів пластів і обладнання, що дозволяє своєчасно виявляти й усувати проблеми.

Зупинка видобутку потребує не лише значних технічних, а й адміністративних зусиль. Тому держава має уникати рішень, які призводять до зупинки родовищ. Санкційна політика важлива, однак слід чітко відокремлювати власників компаній від критичних інфраструктурних процесів. Обмеження мають спрямовуватися на прибутки підсанкційних осіб, але не завдавати шкоди національним інтересам та енергетичній безпеці. Адже зупинка видобутку – це не лише недоотримані податки, а й пряма загроза енергетичній безпеці країни.

Читати більше Згорнути