Сьогодні українська енергосистема переживає одну з найбільших трансформацій за всю історію незалежності. На тлі дефіциту генеруючих, маневрових потужностей, пошкодженої мережі та постійних ризиків для централізованої інфраструктури установки зберігання енергії стають одним із ключових інструментів для підтримки енергетичної системи
Серед лідерів із масштабування установок зберігання енергії в Україні є KNESS – українська енергетична група, яка останні роки активно інвестує у нову архітектуру енергосистеми: децентралізовану, гнучку та технологічну. Про необхідність переходу на децентралізовану енергетику, «бум батарейок» і осучаснення української енергосистеми Сергій Шакалов, співвласник та генеральний директор групи компаній KNESS, розповів в інтерв’ю Forbes BrandVoice.
Довідка про компанію
KNESS – міжнародна група компаній, що працює у сфері відновлюваної енергетики та установок зберігання енергії у країнах Європи. Головний офіс і виробничі потужності розташовані в Україні, представництва – у Польщі та Латвії.
Компанія реалізує повний цикл енергетичних проєктів: девелопмент, інжиніринг, проєктування, закупівлю обладнання та будівництво об’єктів (EPC), диспетчеризацію, експлуатацію й технічне обслуговування, постачання і трейдинг електроенергії, управління балансуючою та агрегованою групами. Також у складі Групи діє власний RnD центр.
У портфелі групи компаній – проєкти СЕС, ВЕС, установки зберігання енергії (УЗЕ) в Україні, ЄС та ІТ-рішення для управління енергосистемами. Група реалізувала 1,3 ГВт сонячних електростанцій, 140 МВт·год ємності установок зберігання енергії, а також комплексно управляє та технічно обслуговує СЕС, ВЕС, УЗЕ загальною потужністю 1,93 ГВт. KNESS є організатором однієї з найбільших в Україні балансуючих груп за обсягом потужностей – понад 500 МВт ВДЕ та УЗЕ, а також ключовим гравцем на ринку постачання обладнання для проєктів установок зберігання енергії – понад 900 МВт·год для українських замовників.
Децентралізація як головний вектор
KNESS зараз активно займається установками зберігання енергії. Чи завжди так було?
Ми не фокусуємося лише на установках зберігання енергії (УЗЕ). Так, УЗЕ – це один із важливих напрямів розвитку KNESS. Ми реалізували один із найбільших портфелів проєктів УЗЕ в Україні. Серед них – проєкт УЗЕ потужністю 10 МВт, побудований на базі нашого технологічного рішення, розробленого командою RnD. Також KNESS є стратегічним партнером HiTHIUM – світового виробника УЗЕ. Проте напрям накопичувачів для KNESS не єдиний.
Ми розглядаємо УЗЕ як інструмент, який може виконувати певну кількість функцій: балансування енергосистеми, підвищення її стійкості, інтеграцію відновлювальних джерел та забезпечення економічної ефективності проєктів.
KNESS базується на власному баченні того, як має виглядати енергосистема в Україні і не тільки. Відповідно до цього дивимося на тренди, і деякі з них не просто спостерігаємо, а формуємо й розвиваємо. Ми часто беремося за нові та складні проєкти, бо бачимо майбутні потреби ринку, або знаємо, як можна вирішити ту чи іншу проблему. Тому УЗЕ – лише частина цього розвитку.
Паралельно фокусуємося на розвитку вітрових електростанцій. На мою думку, у майбутньому саме вітрова енергетика, збалансована установками зберігання енергії, стане базовою основою нової енергосистеми України.
Ви сказали, що деякі тренди ви формуєте. Про що саме йдеться?
Енергосистема зараз трансформується, і головний вектор – децентралізація. Це слово здається простим, але в ньому багато сенсів. Йдеться про велику кількість порівняно невеликої генерації у збалансованих обсягах (разом із УЗЕ), яка розподілена по всій території країни – ближче до споживачів. Саме така модель робить енергосистему більш надійною, стійкою і резистентною до пошкоджень, зокрема внаслідок атак.
Розвиток сонячної та вітрової енергетики створив технологічні передумови для розміщення генерації практично будь-де – значно ближче до кінцевих споживачів. Паралельно зʼявилися бізнес-моделі, регуляторні умови і фінансові інструменти, які стимулюють встановлення резервних та автономних джерел електроживлення на основі ВДЕ. Все більше підприємств інвестують у власні СЕС, зокрема й разом із накопичувачами, а домогосподарства – переходять на власну генерацію. У сукупності це і є поступовий рух до децентралізованої енергосистеми. І зараз, в умовах енергетичних викликів, це надважливо.
Варто зауважити, що KNESS – серед тих, хто зробив вагомий внесок у старт розвитку відновлюваної енергетики в Україні та суттєво вплинув на формування ринку. Ми одні з перших, хто започаткував тренд на СЕС для власного споживання, розробивши ще у 2020 році бізнес-модель, яка була економічно привабливою для бізнесу і без державної підтримки у виді «зеленого тарифу». Фактично йшлося про зміну логіки сприйняття ВДЕ як повноцінного бізнес-рішення.
Чи означає це, що завдяки децентралізації та новим технологіям електроенергія може стати дешевшою для споживачів?
Саме так. Генерація все більше переміщується ближче до споживача, зменшуються мережеві втрати, з’являються нові бізнес-моделі, а разом із ними – можливості знижувати вартість електроенергії. Для нас це ключовий параметр: чиста електроенергія має бути доступною за ціною для кінцевих споживачів.
Про масштабування KNESS
KNESS розвивається і за кордоном – Польща, країни Балтії. Чим ці ринки відрізняються від України?
У Польщі ми почали працювати ще у 2021 році – спочатку було важко через велику конкуренцію. А в Латвію ми зайшли у 2023-му – там, навпаки, ринок перебував на більш ранньому етапі, і нам вдалося швидше закріпитися.
Як влаштована група компаній KNESS?
Це чотири великі бізнес-напрями, об’єднані в єдину екосистему.
Перший – девелопмент, тобто повний комплекс робіт: від землевідведення до отримання дозвільної документації для початку будівництва обʼєктів відновлювальної енергетики та УЗЕ.
Другий – EPC, що включає інжиніринг, проєктування, постачання обладнання, будівництво та підключення обʼєктів до мережі.
Третій напрям – експлуатаційно-технічне обслуговування та диспетчеризація об’єктів електроенергетики: підстанцій, сонячних й вітрових електростанцій та установок зберігання енергії.
Четвертий – робота на різних сегментах ринку електроенергії: трейдинг, імпорт/експорт електроенергії, комерційне управління УЗЕ, діяльність у межах балансуючої й агрегованої груп, а також постачання електроенергії у В2В сегменті.
У Польщі та Латвії ми вийшли спочатку з одним продуктом – EPC, а зараз в обох країнах розвинули і сервісний напрям. Цьогоріч у Латвії плануємо працювати з розвитком балансуючої групи та трейдингом електроенергії.
KNESS реалізувала один із найбільших проєктів зі зберігання енергії в Україні – на 140 МВт·год ємності. Наскільки це масштабно для української енергосистеми?
Реалізовані нами вісім парків установок зберігання енергії з 1 жовтня 2025 року якісно працюють на ринку допоміжних послуг. Для цих проєктів команда KNESS сформувала конфігурацію, оптимізовану під послуги з резерву підтримки частоти (РПЧ) та автоматичного резерву відновлення частоти (аРВЧ). Паралельно не задіяна ємність УЗЕ використовується і на вільному ринку, що закладалося ще на етапі проєктування. У масштабах країни така кількість проектів УЗЕ закрила значну частку потреб енергосистеми у резервах, особливо в сегменті РПЧ. Водночас це лише перші кроки.
УЗЕ мають два ключові параметри – потужність і ємність, і саме їхня комбінація визначає функціональне призначення об’єкта. Наразі можна виокремити три ключові сценарії застосування УЗЕ.
Перший – це модель «cable pooling» (обʼєднання кабелів, – ред.), коли УЗЕ встановлюється в периметрі виробника електроенергії (СЕС, ВЕС тощо) і застосовується для балансування генерації.
Другий – standalone-рішення (автономне рішення, – ред.), тобто УЗЕ, які приєднуються до загальної мережі, під роботу на різних сегментах ринку електроенергії.
І третій – це будівництво акумулюючих систем у споживача для власних потреб в енергозабезпеченні.
Якщо говорити про весь потенціал ринку накопичувачів у масштабах енергосистеми України (в рамках різних сценаріїв застосування), то ми оцінюємо його приблизно у 30 ГВт·год ємності. Це не фіксована цифра, а орієнтовна оцінка, адже енергосистема України перебуває в активному трансформаційному процесі.
Ключові переваги установок зберігання енергії
Яка, на вашу думку, основна проблема відновлюваної енергетики?
Генерація з відновлюваних джерел має змінний характер і напряму залежить від погодних умов. Сонячні електростанції виробляють електроенергію у денний час доби, вітрові – коли повітряний потік достатньої сили. Водночас, споживачі використовують електроенергію тоді, коли вона їм потрібна, а не тоді коли її виробляє природа.
Відповідно потрібен елемент, який би між собою всіх «подружив». Цим елементом є установки зберігання енергії. І я вірю, що у найближчі три–пʼять років потреба в УЗЕ в Україні буде закрита.
На українському ринку зараз бум на «батарейки». Що стало вирішальним фактором для цього?
У 2023 році був прийнятий Закон України №3220-ІХ, який посилив розвиток розподіленої генерації та відкрив доступ споживачам до роботи на ринку електроенергії. Паралельно оператор системи передачі (НЕК «Укренерго») у 2024 році провів довгострокові спецаукціони із закупівлі допоміжних послуг: РПЧ і аРВЧ , з оплатою, зафіксованою на пʼять років у євро.
Це стало поштовхом для багатьох гравців – як профільних, так і інвестиційних. Уже близько 400 МВт потужностей установок зберігання енергії побудовані та надають допоміжні послуги. І цей досвід дав учасникам ринку краще розуміння і технології, і бізнес-моделей роботи УЗЕ. Саме після цього масштабування пішло швидко.
Технологія УЗЕ раніше вважалася досить дорогою. Чи змінилося щось зараз?
Вона значно здешевшала, передусім за рахунок масштабу виробництва. Крім того, війна пришвидшила розвиток таких рішень, адже вони критично потрібні енергосистемі. Як вже звучало раніше, установки зберігання енергії – це універсальний інструмент, їх можна застосовувати і для системних потреб, і для бізнесу, і для домогосподарств.
Проєкти під час війни
Якщо говорити про напрями бізнесу, то який еволюціонував найбільше за останні роки – накопичувачі, сонячні або вітрові електростанції?
Безумовно, це сонячні електростанції. Це вже не нова технологія, а добре зрозумілий та масовий продукт. Водночас до існуючих станцій додають установки зберігання енергії, а нові об’єкти відразу будують з УЗЕ.
Щодо вітрогенерації, то це набагато важчі проєкти з точки зору девелопменту та залучення капіталу. Процес девелопменту досить тривалий: два–три роки в Україні, пʼять–сім років в Європі. І там багато викликів.
Якщо говорити про установки зберігання енергії, то наразі правильний вибір конфігурації системи під конкретні задачі та вміння нею ефективно управляти є головним викликом для українського бізнесу.
Ми, наприклад, окрім того, що займаємося «під ключ» реалізацією проєктів УЗЕ, також надаємо послуги з сервісного та комерційного управління. Для цього наша команда розробила програмний комплекс Energy management system (EMS). Наразі здійснюємо управління 175 МВт/300 МВт·год ємності УЗЕ. І портфель продовжує поповнюватися новими об’єктами, бо маємо відповідну експертизу, технічний ресурс й досвід.
Якими були ключові виклики під час реалізації проєктів УЗЕ?
Виклики були в кожній сфері – фінансуванні, логістиці, постачанні обладнання, технологіях, інтеграції в ринок. Ми працювали в умовах жорстких часових рамок – рік на реалізацію восьми проєктів. А враховуючи, що установки зберігання енергії – це досить інноваційна історія для українського ринку, то це був шлях першопрохідців. І фактично всі учасники процесу: і ми, і оператор системи передачі, і Регулятор проходили цей шлях разом. У результаті все це заклало основу для подальшого розвитку ринку УЗЕ.
Що ще важливо: нам дуже допоміг досвід. Ще п’ять років тому ми почали експериментувати з різними технологіями акумулювання енергії, активно працювати над конфігурацією власної УЗЕ та моделювати режими її роботи на різних сегментах ринку. Зараз ця унікальна експертиза є однією з наших переваг.
Енергетика майбутнього
Якою буде енергосистема через пʼять років, на вашу думку?
Ми побачимо розподілену, гнучку, стійку, екологічну, сучасну і децентралізовану енергосистему, де кожен споживач матиме реальний вплив на власну ціну електроенергії.
У рамках цієї трансформації, які напрями KNESS розвиватиме найбільше?
Ми розвиватимемо вітрову генерацію, установки зберігання енергії, агрегацію та власні ІТ-рішення для управління енергосистемами. Також ми плануємо масштабовувати свою присутність у країнах Європи.