Війна спричинила істотні зміни в консервативному будівельному бізнесі. Василіс Бумбурас, CEO будівельної компанії «Гефест», розповів про те, як трансформувалися процеси в компанії, про принципи роботи з командою, плани розвитку на українському й міжнародних ринках та нові соціальні проєкти.
Василісе, компанія «Гефест» має одну з найдовших історій на ринку Одеси. Розкажіть, яких ключових показників вдалося досягти?
Так, ми працюємо на українському ринку понад чверть століття. 26 років тому мій батько повірив у його перспективи та заснував будівельну компанію «Гефест». Більшість обʼєктів у Одесі, але реалізовано проєкти й у Києві, були проєкти у Криму.
У будівельній галузі досягнення заведено рахувати квадратними метрами та фінансовими показниками. За 26 років ми побудували понад 25 обʼєктів – загалом це понад 500 000 кв. м. Навіть під час війни ми не зменшуємо темпи: за останній рік ввели в експлуатацію 113 000 кв. м, близько 1700 квартир.
Але пишаємося ми задоволеними клієнтами й тим, що наші проєкти стали візитними картками Одеси – як-от, наприклад, Грецький парк. Майже всі будинки на Грецькій площі Одеси збудували ми.
Чим відрізняється «Гефест» від інших будівельних компаній, у чому ваша ключова перевага?
Ми забезпечуємо повний цикл девелопменту: самі шукаємо майданчик – зазвичай купуємо у підприємств чи власників, проєктуємо, будуємо. Маємо власне обладнання, виробляємо будматеріали, крім таких специфічних, як метал чи алюміній. Це дозволяє знизити собівартість будівництва, контролювати якість і виводити на ринок більш досконалий продукт за доступною ціною.
Наше правило – кожен будинок має бути індивідуальним. Це не лише квадратні метри, а й люди, які там житимуть. Ми поважаємо колег по галузі, але конкуруємо самі із собою, прагнучи робити продукт кращим. А хто має більше переваг – визначає клієнт.
Чимало компаній в Одесі зупинили свою діяльність під час війни. Чому ви продовжили роботи, незважаючи на те, що лінія фронту поблизу?
Є дві причини. Перша – наша особиста історія. В Афінах ми були дуже бідною родиною. Мій батько працював електриком на будівництві. Мені було років пʼять-шість, коли сталася економічна криза, не було роботи, і було важко отримати навіть раніше зароблені гроші.
Коли 24 лютого перед нами постав вибір, зупинити чи продовжити будівництво, ми не могли дозволити, щоб наші 1500 співробітників пережили те, що ми пережили 25 років тому. Ми вирішили продовжувати працювати, навіть у мінус. І нам вдалося максимально зберегти команду.
Друга – це репутація. Ми не могли допустити, щоб люди, які вклали у наші проєкти гроші, інколи останні, залишилися без квартир.
Як трансформувалися процеси у компанії під час війни?
«Гефест» до війни і після – це дві різні компанії. До війни всі процеси було автоматизовано. Я 80% часу присвячував розвитку: міжнародне партнерство, нові проєкти, майданчики, концепції. Сьогодні все змінилося. Ми з командою працюємо іноді по 15 годин на день. Наші головні інструменти – папір та олівець. Щопівгодини щось змінюється, і ми змушені адаптувати нашу стратегію до цих змін. Ми гнучкі та швидко приймаємо рішення. Це дозволило нам продовжувати роботу під час війни.
З якими труднощами ви зіткнулися і як вам вдалося їх подолати?
Ситуація змінювалася повсякчас. 25 лютого 2022 року мені зателефонували з міської адміністрації та попросили допомогти у будівництві блокпостів – у них не було для цього ні техніки, ні обладнання, ні людей. За перші три-чотири тижні ми збудували понад 20 блокпостів, бліндажів, зміцнювальних споруд.
Потім виникла проблема з постачанням матеріалів. Багато контрагентів розірвали договори в односторонньому порядку, не хотіли постачати передплачений товар Україні. Нам довелося шукати нових постачальників, наново замовляти матеріали.
Коли через півтора місяці після початку війни ми відновили роботи, з 1500 співробітників повернулося 800. Зараз ми відновили команду, проте дефіцит кадрів дається взнаки. Багато наших хлопців воюють, але сьогодні це важливіше, ніж моноліт або кладка.
Ви приділяєте багато уваги благодійним проєктам. Яка роль цих проєктів для компанії та для вас особисто?
Бізнес і благодійність – це дві чаші терезів. Прибуток від реалізованих проєктів можна реінвестувати, здебільшого ми так і робимо. А інше можна або витратити на особисті потреби, або зробити щось корисне. Ми обрали другий шлях.
Більшість наших благодійних проєктів мають ключове значення для міста, такі як Грецький парк і Грецька площа в Одесі, Грецька площа у Маріуполі, яку, я переконаний, ми реконструюємо після нашої перемоги.
Нам подобається змінювати світ на краще мірою можливостей. Ми маємо велику повагу до одеситів – це понад 90% наших споживачів. Міське середовище в їхніх двориках і за парканом не має радикально відрізнятися. Тому навіть зараз ми намагаємось покращувати місто. Це наша соціальна відповідальність, і ми робимо це із задоволенням.
Сьогодні ми здебільшого зосереджені на допомозі військовим, однак після перемоги плануємо побудувати та подарувати Одесі гарну школу міжнародного рівня. Ми це обов’язково реалізуємо.
Більшість наших благодійних проєктів мають ключове значення для міста, такі як грецький парк і грецька площа в Одесі, грецька площа у Маріуполі, яку, я переконаний, ми реконструюємо після нашої перемоги. Нам подобається змінювати світ на краще.
Ви активно підтримуєте Україну на міжнародній арені. Яка мета цієї діяльності?
Мій батько – почесний консул Греції у Херсоні, його обовʼязки – підтримувати дружні стосунки між нашими країнами та представляти Грецію в Україні. Україна – частина західного світу, вона має стати членом ЄС та НАТО, і ми робимо все можливе, щоб це сталося якнайшвидше.
Цього року ми спонсорували міжнародний форум GMF у Брюсселі, де брали участь Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг, віце-президент Єврокомісії Маргарітіс Схінас, посол США у Євросоюзі Марк Гітенштейн, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. Коли на форумі показали Одесу, багато хто з учасників були здивовані, що в Україні є така перлина. Для мене важливо донести всім, що ми є частиною західного світу і рухаємося в цьому напрямі.
Розкажіть про ваші проєкти за кордоном
Було б дивно, якби ми не мали бізнес у Греції. Окрім будівельного бізнесу, ми відкриваємо там винзавод, є кілька готелів, також в нас 500 гектарів землі, на якій вирощується інжир.
Дуже важливий проєкт для нас – будівництво готельного комплексу на нашій батьківщині, на острові Лімнос. Це містечко на воді, яке складається із трьох готелів, елітних вілл, магазинів, ресторанів.
Ми працюємо з міжнародними інвестиціями і в Україні. Наприклад, збудували більшість ресторанів McDonaldʼs у довоєнному Криму та в Одесі, одним із яких володіємо. Будуємо готель міжнародної мережі Hilton, хоча в компанії дивуються, як це можна робити під час війни.
Ви плануєте продовжувати чи розширювати бізнес у Києві?
Звісно, ми хочемо зростати, і Київ надає більше можливостей. Незважаючи на війну, ми купили кілька ділянок, зараз проєктуємо обʼєкти й отримуємо дозвільні документи, незабаром розпочнемо реалізацію.
Більшість проєктів – у сегменті житлової нерухомості, проте для всіх наших житлових проєктів ми завжди створюємо належну інфраструктуру. Так, є деякі труднощі, повʼязані із законодавством, але я впевнений, що незабаром ми прийдемо до прозорого ринку, який дозволить залучати міжнародних партнерів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.