4 листопада 2023-го минув рік, як Олексій Чернишов, колишній голова Київської облдержадміністрації та міністр розвитку громад, очолив НАК «Нафтогаз». Минулоріч енергетичні, газові та теплові підприємства країни з тривогою проживали осінь – першу під час повномасштабної війни. Але під керівництвом Чернишова НАК «Нафтогаз» подолав складний період обстрілів і невизначеності.
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
Крім вирішення «енергетичних» і управлінських проблем, що виникають зараз, СЕО Групи «Нафтогаз» замислюється і над горизонтом післявоєнних перспектив паливно-енергетичного комплексу України. Що Олексій Чернишов думає про свою першу річницю на посаді, які питання вже вирішив, до яких проблем наблизився впритул, а які завдання лише майоріють на горизонті?
Рік, який запустив хвилю змін
Як кількісно змінився «Нафтогаз» за рік вашого керівництва?
Рік – це спринтерська дистанція, яка може показати швидкі результати. За цей час Група «Нафтогаз» не лише зберегла співробітників, а й збільшила їхню кількість більше ніж удвічі. У 2022-му нас було 45 000 працівників, сьогодні – майже 100 000. Для компанії таке інтенсивне зростання – це зв’язка управлінського і бізнесового викликів. Крім того, рік став роком певних якісних змін у компанії – деякі ми вже імплементували, а деякі намітили.
Що маєте на увазі, говорячи про якісні зміни та досягнення компанії?
Це і те, що ми пройшли зиму 2022/2023, і перевиконання плану накопичення газу, і підготовка до цієї зими без жодної гривні від держави, і сплата 75+ млрд податків (станом на листопад 2023). «Нафтогазу» довіряють бондхолдери та його акціонер – уряд. Група забезпечила стабільне постачання газу клієнтам.
Краще дивитися точково на конкретні результати кожного підприємства Групи. Щодо «Укргазвидобування» – сьогодні маємо рекордну за останні 15 років кількість нових свердловин і забезпечуємо 12,4 млн домогосподарств. Під час війни вдалося зберегти видобуток – основні потужності якого знаходяться у Харківській та Полтавській областях. Крім того, в цьому році видобуток зріс на 7% порівняно з 2022-м.
«Укртрансгаз», використовуючи українські – найбільші у Європі – підземні газосховища потужністю 31 млрд куб. м газу, акумулював понад 16 млрд куб. м. Нам вдалося залучити приватних трейдерів-нерезидентів, які минулої зими не зберігали газ в Україні, а зараз зберігають у нас понад 2,4 млрд куб. м вартістю понад €1 млрд. Враховуючи, що це відбувається без жодних додаткових гарантій від «ЄС», це показник довіри до «Нафтогазу». Попри війну, ми очікуємо на збільшення тенденції збереження газу в Україні.
«Укртранснафта» наростила обсяг транспортування нафтопродуктів і збільшила тарифи на ринку. «Укрнафта» збільшила видобуток нафти, посилила роботу потужностей для забезпечення нафтопродуктами споживачів. До кінця року продовжимо реформу корпоративного управління і плануємо обрати до 25 грудня незалежну наглядову раду.
Попри війну, не зупиняємося й у підгалузі відновлювальної енергетики. Прагнемо перетворитися на сучасну енергетичну компанію. Плануємо вийти за межі нафти і газу й інвестувати у вітрову та сонячну енергетику, щойно дозволять «воєнні» умови. А далі – на стратегічному горизонті – водень, біометан і біометанол.
Також ми реструктурували євробонди. Ми обслуговували борги цьогоріч і робитимемо це за графіком у 2024-му.
«Нафтогаз» завжди мав проблеми у контексті розрахунку з боргами. Щось змінилося у цій площині за останній рік?
Так. І з боку ефективності збору грошей, і з боку ефективності управління дебіторською заборгованістю. Грошові надходження стабілізовано та збільшено, проведено кілька реструктуризацій боргів із ключовими дебіторами та збалансовано розрахунки. «Дебіторка», на жаль, через війну продовжує зростати, однак ані торік, ані цьогоріч ми не зверталися до уряду по допомогу на закупівлю газу і не отримали жодної гривні на ці цілі. При цьому минув опалювальний сезон 2022/23 і підготувалися до теперішнього.
Ще одне: коли я прийшов у «Нафтогаз», наша частка ринку комерційного постачання була вкрай низькою. За рік ми збільшили її, зараз вона наближається до 20%.
І нарешті останній блок результатів – у Групу «Нафтогаз» уже інтегровано 18 облгазів по Україні, до кінця року плануємо інтегрувати ще 8.
Які ще досягнення цього року вважаєте найважливішими?
Реформа корпоративного управління – один з найважливіших етапів у сталому розвитку нашої компанії. У січні цього року Кабінет міністрів України обрав шістьох членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Незалежними членами наглядової ради стали директори, які представляють досвід відомих компаній Vermillion, BP, Equinor etc.
Наразі наглядова рада абсолютно функціональна, і скоро буде рік з дня призначення. Але для того, щоб вона була повністю укомплектована, треба ще призначити одну особу. Це має статися до кінця року, це виключно технічне питання. Завершення даного процесу тільки підтвердить наше лідерство у запровадженні реформи корпоративного управління.
Ще одним важливим напрямом за рік, що минув, можна відзначити запуск УЕБ та підтримку приватних видобувних компаній через викуп газу на біржі. Це дало можливість приватним компаніям отримати ліквідність і продовжувати видобуток в умовах заборони на експорт газу під час війни.
Про доходи і видатки НАК «Нафтогаз»
Як рік вашого керівництва позначився на фінансових показниках «Нафтогазу»?
Абсурдно вимірювати ефективність держпідприємства з регульованими цінами саме через його фінпоказники. Так, здавалося б, «Укртрансгаз», «Укртранснафта» та «Укрнафта» цілком прибуткові підприємства. Але ж ці компанії не стикалися з ПСО.
Але ж у компанії є перехресне субсидування…
Так, проте «Нафтогаз» нічого не отримав від держави. Жодних надходжень немає ні за ПСО, ні за різницями у тарифах. Крім покладених на нас обов’язків, ми додатково покриваємо ще й підготовку до опалювального сезону, закупівлю і видобуток газу.
Скільки «Нафтогаз» заробить у 2023-му на зберіганні газу іноземних трейдерів в українських сховищах?
Згідно з діючими тарифами на закачування, зберігання і відбір, я наполягав, щоб ми не піднімали тарифи (як це було записано у бізнес-плані), щоб мати перевагу порівняно з європейськими сховищами. Заробіток «Нафтогазу» на цих транзакціях вторинний. Головне – залучити газ, бо він дає додатковий тиск у сховищах, що для України важливо взимку.
Можна сказати, що підприємства «Нафтогазу» є прибутковими?
Група дотує «Нафтогаз Тепло» та ТЕЦ. Держава передала нам у власність певну кількість ТЕЦ, які ми дотуємо, розвиваємо, ремонтуємо. Приміром, у Миколаєві, Херсоні, Кривому Розі, Дніпрі.
Запитання про показники прибутковості «Нафтогазу» нерелевантне через ПСО, регульованість тарифів для теплокомуненерго. Прибутки держкомпаній, які мають таку регуляцію і виконують соціальну функцію для країни, не виражають реальної ефективності роботи підприємства. Але навіть за таких умов ми вивели Групу «Нафтогаз» на певну прибутковість, щоб держава отримала більше зиску у вигляді дивідендів. Однак щоб надходження у бюджет зросли, потрібна реформа ринку енергії.
Реформи енергоринку – кисень для економічного розвитку держави
Чи може корпоративна експансія «Нафтогазу» перетворити його на таке собі «енергетичне міністерство»? Чим це небезпечно?
Так, може. Я не підтримую такий розвиток, бо вважаю, що гіперболізоване зростання «Нафтогазу» має бути обмежене. Погано бути монополією, це не призводить до ринкових ефектів і сповільнює розвиток економіки. Так, під час війни ми вимушено взяли на себе контроль над розподілом газу. Але це не означає, що ми стимулюємо подальшу експансію групи. Я певен, що по завершенню війни частина ГК має перейти у приватну власність.
Крім того, я активно виступатиму, щоб активи, які не мають стратегічного значення для газотранспортної системи України, стали інвестиційними обʼєктами або обʼєктами приватизації. Держава – не кращий управлінець.
Що може допомогти енергетичній галузі країни і вивести її зі стагнації?
Перш за все нам потрібен ринок енергії. Ще кілька ітерацій дотування, і «Нафтогаз» вичерпає себе. Щоб зберегти енергетику України, надати їй змогу розвиватися, а державі – заробляти, потрібна реформа ринку енергії та стимулювання приватного капіталу. А зараз який сенс приватному капіталу приходити в енергетику? Жодного.
Ринок енергії потрібен якомога швидше. На жаль, зараз треба зважати на обмеження законодавства, які унеможливлюють це під час воєнного стану. Після цієї зими ми маємо лібералізувати ринок енергії.
Не може бути, щоб лише це реанімувало галузь. Що ще потрібно?
Україна – третя у Європі за газовими ресурсами після Норвегії та Великої Британії. Нарощування видобутку газу – це геополітична місія України. Ми маємо логістику, розгалужену газотранспортну систему, найбільші європейські сховища. Щоб розкрити наш потенціал, ми маємо інвестувати у видобуток газу.
Підсумуємо. Майбутнє енергетичної галузі України – це приватизація та прихід приватного капіталу. Держава дозволить це зробити лише після завершення війни і стабілізації соціально-політичного життя. А інвесторам стане цікаво заходити до нас, коли буде реалізовано пакет реформ. За цим – майбутнє енергосектору, і лише так Україна може стати енергетичним хабом.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.