Мелік Кейлан у своїй статті для Forbes USA пояснює, чому важливо змінювати українське бізнес-середовище, щоб стимулювати інвестиції як спосіб підвищення стійкості країни
Текст скорочено та відредаговано.
Надзвичайно обнадійливим знаком майбутнього успіху України є її непохитність під пресингом поточних обставин. Блокування допомоги, воєнні втрати, жертви серед цивільного населення, нескінченні бомбардування, руйнування інфраструктури та культурної спадщини – лише частина видимої картини, де деякі виклики більш помітні, ніж інші.
Антиукраїнські пропагандисти люблять говорити, що Україна є неблагополучною країною через корупцію. Так, у деяких сферах cуспільно-політичного життя країни у минулому були зафіксовані приголомшливі рівні корупції, не в останню чергу через вплив Росії. Але у розмові на цю тему бракує нюансів. Корупція була настільки ж інструментом колоніального правління Москви, як і спадщиною старої радянської системи. Протягом останніх 20 років більшість українців виступають за зміну моделі управління країною з метою встановлення верховенства права та викорінення корупції. Тому зараз, коли Україна офіційно є кандидатом на членство в Європейському Союзі і почала складний процес переговорів про вступ, її головні виклики – підзвітність уряду та впровадження антикорупційних реформ.
Як заявила спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер:
«Україні необхідно постійно інвестувати в боротьбу з корупцією, а уряд і громадяни повинні контролювати один одного, щоб досягти необхідних стандартів».
ЄС теж рекомендує продовжувати накопичувати надійну історію розслідувань, судових процесів та остаточних рішень у справах про корупцію на високому рівні. Зокрема тих, що стосуються арешту та конфіскації набутих злочинним способом активів. Успіх подібних реформ стане значущим для залучення прямих іноземних інвестицій та підтримки відновлення країни.
Тож поки Україна бореться за виживання на війні, водночас вона бореться за внутрішні реформи та оновлення. Завдання не з легких і, мабуть, неможливе для будь-якої іншої країни. Але Україна зможе та зробить все необхідне.
Втім є одна річ, з якою Україні потрібно бути особливо обережною. Вона стосується випадків, які можуть викликати занепокоєння щодо порушення українськими судами зобовʼязань України за міжнародними угодами та фундаментальними принципами верховенства права.
Показовим випадком стала історія з Ferrexpo – компанії, діяльність якої підтримується великими обсягами іноземних інвестицій. Вона є третім у світі експортером залізорудних окатків. Її акції знаходяться на основному майданчику Лондонської фондової біржі та входять до індексу FTSE 250. У 2021-му, за даними компанії, її дохід становив $2,5 млрд, але через війну знизився до $1,2 млрд у 2022 році. Ferrexpo є важливим партнером для преміальних виробників, які постачають високоякісну сталь європейським автовиробникам.
Зображення згенеровано ШІ Midjourney у співавторстві з Олександрою Карасьовою
Засновником і колишнім мажоритарним акціонером Ferrexpo є Костянтин Жеваго, який разом із сімʼєю володіє 49,5% акцій компанії. Втім водночас акціонерами компанії є велика кількість інституціональних інвесторів, пенсійні фонди та приватні особи. П’ять найбільших інституціональних акціонерів Ferrexpo plc зареєстровані у США та Великій Британії. Йдеться про BlackRock (7,5%), Schroder Investment Management (6,5%), Acadian Asset Management (3%), HSBC (2%) та Vanguard Group (2%).
Важлива користь компанії й для України. З моменту свого первинного розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі у 2007 році Ferrexpo plc інвестувала у діяльність українських підприємств понад $3 млрд, сплатила понад $1,3 млрд прямих податків в Україні, а також надає підтримку місцевим громадам та є одним із найбільших роботодавців у Полтавській області зі штатом у 10 000 співробітників та підрядників. У 2022 році Ferrexpo створила гуманітарний фонд на підтримку українців, що постраждали від війни, з якого виділила $19 млн.
Щодо суті конфлікту. Правоохоронними органами України були ініційовані кримінальні процеси проти Костянтина Жеваго, які пов’язані з його збанкрутілим банком «Фінанси та Кредит», що ніколи не входив до групи Ferrexpo. У січні 2023-го Фонд гарантування вкладів ініціював справу проти пана Жеваго про відшкодування 45,9 млрд грн «збитків», що виникли у зв’язку з ліквідацією банку. Його звинуватили у нібито розтраті та відмиванні грошей, за які він поки що не був засуджений, бо фактично французькі суди відмовили в його екстрадиції. Проблема виникає тоді, коли українські слідчі органи порушують справу проти Ferrexpo у гонитві за «зниклими коштами» приватного банку Костянтина Жеваго.
Український уряд заморозив активи Ferrexpo в Україні, це фактично понад 50% її акцій і корпоративних прав у гірничодобувних дочірніх підприємствах. Але оскільки колишній банк та Ferrexpo є окремими організаціями, не можна карати всіх акціонерів через звинувачення на адресу одного з них. Але не будемо забігати наперед до отримання будь-яких ухвал, постанов і вироків у судах.
Тим часом органи правопорядку переслідують Віктора Лотоуса, голову правління Полтавського ГЗК, одного з дочірніх підприємств Ferrexpo, за те, що він нібито з 2015-го до 2021 року незаконно, не маючи на це відповідної ліцензії, видобув 20 млн кубометрів «щебеневої сировини». Позиція ж компанії полягає в тому, що ці видобуті мінерали є не корисними копалинами, а побічними продуктами виробництва, які утворилися у результаті подрібнення видобутої залізної руди під час технічного процесу виробництва залізорудних окатків. Віктора Лотоуса заарештували й утримували під вартою 38 діб. За нього встановили рекордну для України заставу майже в 1 млрд грн. Зрештою компанія заплатила трохи менше половини, щоб його звільнили. Зараз правоохоронці вимагають відшкодування «збитків» на загальну суму $4,31 млрд, що у рази перевищує загальний дохід компанії від продажу основної продукції.
Таке ставлення до Ferrexpo є не дуже хорошим сигналом для партнерів України.
Проблеми із верховенством права, повагою до приватної власності, стримуванням функціонування високопродуктивних і прибуткових компаній є надзвичайно суттєвими для міжнародних інвесторів.
І Україні слід бути дуже обережною, перетинаючи ці червоні лінії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
