URC2025, четверта конференція з питань відновлення України, завершилась у Римі минулого тижня. Та хвиля дискусій, ідей і рішень, що пролунали на ній, триває й досі.
Цьогоріч програма була сконцентрована на чотирьох темах: бізнес, людський капітал, регіональний розвиток, а також вступ до ЄС та повʼязані з ним реформи. Однією з провідних тем стала довіра як передумова для інвестицій.
У межах бізнесового блоку прозвучали й ідеї проєктів, що підкреслюють важливість сталого підходу до відновлення, зокрема за участі команди Глобального договору ООН в Україні.
Про те, як саме формується довіра до України як до інвестиційного партнера, які ініціативи запускають у сфері відновлюваної енергетики та освіти і яку роль тут відіграє бізнес, – в інтерв’ю з Тетяною Сахарук, генеральною директоркою Глобального договору ООН в Україні та головою Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії.
Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, голова Ради регіональних мереж ГД ООН у Східній Європі та Центральній Азії Фото надано пресслужбою
Що відрізняло цьогорічну конференцію від попередніх?
URC2025 стала знаковою з кількох причин. Передусім ми бачили зрушення у форматі – замість риторики допомоги прозвучала нова якість партнерства. Україна виступала як рівноправний учасник, готовий до реформ, трансформацій і залучення інвестицій. У фокусі – конкретні рішення та інструменти для відбудови, а не лише декларації підтримки.
Як український бізнес сьогодні адаптується до євроінтеграційних викликів і які кроки він робить для підвищення прозорості, доброчесності та залучення інвестицій, зберігаючи при цьому темп розвитку?
Сьогодні український бізнес – це рушій економіки і драйвер змін. Саме він може задати темп і показати приклад ефективної самоорганізації, саморегуляції та проактивного розвитку. На URC2025 ми в межах бізнесового блоку говорили про інструменти для залучення інвестицій і створення партнерств, зокрема про важливість прозорості та доброчесності.
Учасники Глобального договору ООН в Україні не чекають, коли реформи стануть вимогами. Вони вже сьогодні впроваджують внутрішні політики ESG, антикорупційні програми, перезапускають системи комплаєнсу та корпоративного управління. Це свідчить про довіру, яка формується щодня в командах, у діалозі з інвесторами, з міжнародними партнерами.
Чому ви вважаєте антикорупційну культуру ключовою умовою для інвестицій?
Капітал іде туди, де є правила гри. Прозорість – це не просто моральна категорія, це мова довіри. В умовах війни ці речі особливо важливі. Ми працюємо з міжнародними компаніями, урядовими інституціями, банками, і всі вони говорять одне: прозорість – це фундамент.
У 2025 році Україна офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС. Важлива частина процесу – антикорупційний мейнстримінг: кожне міністерство має проаналізувати антикорупційне законодавство в своїй сфері, загрози корупції, судові практики та шляхи вдосконалення законодавства та процесів.
Разом із Міністерством енергетики, Міністерством довкілля та нашими бізнес-учасниками ми розробили такі антикорупційні рамки для сектору енергетики та довкілля. ЄС високо оцінив ці документи – це реальний внесок бізнесу в переговорний процес. І це приклад зрілості.
Чи готові українські компанії до такого рівня відповідальності?
Цілком готові. Ми щодня бачимо, як компанії розширюють антикорупційні програми, залучають працівників до внутрішнього навчання, аналізують свої ризики і підходять до прозорості системно. Це не про звіти заради звітів. Це про культуру, яка формується роками.
Рік тому ми запустили онлайн-курс «Антикорупція» на «Дія.Бізнес». Компанії-учасниці Глобального договору включили цей курс у свою обов’язкову онбордингову програму, і він уже доступний для понад 100 000 працівників бізнесу. Окрім того, курс перекладається англійською і буде доступний у всіх підрозділах і дочірніх компаніях українського бізнесу за межами України. Ніхто не вимагає таких кроків, бізнес іде на випередження та будує національну культуру антикорупції.
Примітно, що сьогодні саме ті компанії, які транслюють відкритість і доброчесність, отримують більше запитів від міжнародних партнерів, мають легший доступ до капіталу та грантових програм і краще залучають таланти.
Чи можете навести приклади, як прозора звітність і впровадження ESG-підходів уже сьогодні допомагають українським компаніям залучати інвестиції або виходити на міжнародні ринки? Чому це більше не «опція», а вимога часу?
Можу навести приклад компанії Goldbeck Solar, великого німецького інвестора, який вийшов на український ринок під час повномасштабної війни. Їхнє рішення було б неможливим без чітких гарантій, прозорих процедур і підтримки з боку таких міжнародних партнерів, як ЄБРР.
Компанія планує побудувати портфель сонячних електростанцій потужністю 500 МВт протягом наступних 3–5 років. Це говорить про довіру до ринку.
А що важливіше — це сигнал для інших інвесторів про те, що Україну можна і варто інвестувати.
Інший приклад – італійська компанія ERG SpA, яка разом із партнерами підтримує дитячий садок в Охтирці Сумської області. Компанія спроєктувала систему, що покриває 24 години енергоспоживання для закладу. У цьому садочку навчаються понад 160 дітей, зокрема діти з інвалідністю, і працюють понад 60 працівників.
Зокрема, про це ми говорили під час нашої pre-URC події в Римі «Побудова довіри та цінності: Інвестиції в чисту енергетику та безпеку».
Інша велика тема URC2025 – це людський капітал. Які виклики ви бачите тут?
Ключовий виклик – це дефіцит фахівців, особливо в технічних секторах, як-от енергетика, зелена трансформація, інфраструктура. У 2024 році ми провели дослідження, щоб виявити прогалини в системі підготовки кадрів для енергетичного сектору. Результати були однозначні: компанії відчувають гостру потребу в кваліфікованих фахівцях і водночас стикаються з браком релевантних освітніх програм, які відповідали б реаліям сучасного ринку.
Тому цього року спільно з Academy DTEK, Коледжем OPTIMA та за підтримки FCDO ми працюємо над розробкою дистанційного коледжу «Енергетик». Мета – зробити цю професію більш привабливою для молоді та залучити щонайменше тисячу нових студентів уже до кінця наступного року. Ми робимо цей курс яскравим, легким для проходження, і основне – енергетичні компанії беруть зобов’язання брати в якості інтернів тих, хто завершив курс, з подальшим працевлаштуванням.
Для ветеранів готуємо програму перекваліфікації, за якою з’явиться можливість розпочати бізнес у сфері монтажу та експлуатації сонячних енергетичних систем.
Взагалі на URC2025 тема рескілінгу звучала в багатьох панельних дискусіях. За словами представників уряду, у сферу рескілінгу і апскілінгу буде залучено понад мільярд євро вже найближчим часом.
Дивлячись у майбутнє, на те, якою повинна бути освіта в Україні, що буде обов’язковим для бізнес-професій, ми вирішили розробити програму ESG-навігації, доступну для широкого загалу, яка простою мовою буде пояснювати, що ESG означає для бізнесу, як включати ці показники в свою стратегічну й операційну діяльність, як відстежувати ланцюг постачальників, як відповідати європейському законодавству, щоб мати змогу працювати за межами України також, як і де звітувати про свій прогрес у сфері ESG. Разом із робочою групою українського і міжнародного бізнесів в Україні ми працюємо над наповненням програми. Очікуємо на запуск уже цього року.
Чому саме освіта стала пріоритетом для Глобального договору ООН в Україні?
Бо жодна інфраструктура не працює без людей. Ми не можемо дозволити, щоб війна позбавила країну майбутнього. Тому інвестуємо в освіту – практичну, адаптовану до ринку, доступну. Ми залучаємо бізнес до створення контенту, університети – до нових форматів, а студентів – до реального досвіду.
У Римі лунала думка, що жодна організація не може впоратися з викликами самостійно. Які три ключові речі зараз мають зробити уряд, бізнес і міжнародні партнери, щоб закласти основу для справедливого, зеленого і конкурентного економічного відновлення України?
По-перше, уряд має забезпечити стабільне регуляторне середовище та інституційні умови як для успішного проходження переговорів щодо вступу до ЄС, так і для масштабного залучення зелених інвестицій у довгостроковій перспективі. Це включає прозору дозвільну політику, ефективну боротьбу з корупцією та повну імплементацію євроінтеграційних норм.
Вже зараз впроваджуються зміни, які спрощують підключення об’єктів відновлюваної енергетики до мережі. Уряд також закладає механізми підтримки ВДЕ через систему аукціонів для «зелених» тарифів. Але попереду ще багато нормативної роботи.
По-друге, бізнес має активно інвестувати в людський капітал – готувати нову генерацію фахівців для енергетичного переходу та відбудови. Інфраструктура не працює без людей. Саме тому ми зосереджуємось на створенні актуальних освітніх продуктів: дистанційного курсу «Енергетик», ESG-школи, програм для ветеранів.
І по-третє, міжнародні партнери можуть зміцнити довіру до України через гарантії, страхування ризиків та доступ до фінансування на пільгових умовах. Приклад — участь ЄБРР у проєкті Goldbeck Solar: без цих гарантій німецький інвестор навряд чи ризикнув би зайти на український ринок із планом реалізації 500 МВт сонячної генерації.
Відбудова України – це не лише про відновлення зруйнованого. Це про побудову нової економіки: прозорої, конкурентної, людяної. І саме синергія уряду, бізнесу та міжнародних партнерів сьогодні визначає, якою буде Україна завтра – не як об’єкт допомоги, а як стратегічний гравець на європейському ринку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
