Англійська як маркер лідерства: мова, що відкриває команди та глобальні можливості. Кейс Englishdom 

Про те, як англійська формує нову корпоративну культуру, трансформує ринок праці та впливає на системи мотивації, Forbes BrandVoice поговорив із Петром Чернишовим, колишнім CEO ПРАТ «КИЇВСТАР» та інвестором онлайн-школи Englishdom.

Про Петра Чернишова

Петро Чернишов – керівник і топменеджер із великим досвідом у корпоративному секторі. Має магістерську освіту з фінансового менеджменту та ступінь MBA Кінгстонського університету (Велика Британія). Протягом 2006–2014 років Чернишов очолював ПРАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА», згодом він став відповідальним за шість ринків Східної Європи. А також був генеральним директором ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич»» та ВАТ «Львівська пивоварня». . 

У 2015–2018 роках Чернишов був СЕО ПРАТ «КИЇВСТАР». Нині є головою наглядової ради Київського авіаційного інституту і займається розвитком інноваційної освітньої екосистеми.

Читати більше Згорнути

Про роль англійської в корпоративному секторі

Як би ви описали ставлення до англійської мови в корпоративному секторі України 10–15 років тому і зараз?

Корпоративний сектор України не є монолітним. Його можна умовно поділити на чотири групи, у кожній з яких ставлення до вивчення мови суттєво відрізняється.

У компаніях із західними інвестиціями 10–15 років тому англійська вже була обов’язковою: без неї кандидата могли не взяти на роботу. Сьогодні знання мови також залишається жорсткою вимогою. Такі компанії активно інвестують у навчання співробітників, оплачуючи курси та створюючи мотивацію. 

Великі українські компанії раніше ігнорували англійську. Зараз вони м’яко рекомендують менеджерам її вивчати, але без тиску. Існує прихований страх: якщо мідл-менеджер опанує мову, він може перейти до конкурента з вищою зарплатою. Тому акцент – на «було б непогано», без жорстких зобовʼязань.

Малий та середній бізнес, як і раніше, здебільшого не приділяє уваги англійській, за винятком компаній, орієнтованих на експорт до Європи чи США.

Окремо я б виділив ІТ-сектор. Навіть у невеликих компаніях англійська давно була обов’язковою, але раніше акцент робили переважно на читанні технічної документації, а розмовні навички вважали другорядними. Сьогодні ж без впевненої усної комунікації складно працювати з клієнтами та глобальними командами, тож вимоги до speaking зросли й стали стандартом.

Наскільки англійська важлива для лідерів великого українського бізнесу та чи мотивує це команду?

Корпоративна культура на 80% залежить від CEO або власника. Те саме з англійською: якщо лідер говорить погано чи взагалі не говорить, команда повторює за ним. Якщо ж говорить швидко й вільно, виникає бажання брати приклад. 

Яка різниця між вмінням читати чи спілкуватися в подорожах і здатністю мислити англійською?

Щоб бути успішним у сучасному бізнесі, потрібні три ключові навички.

Причому просто читати нею – недостатньо. Витрати додаткового часу на читання іноземною мовою змушують уникати оригіналу. При автоматичному перекладі втрачаються коментарі, посилання, зручна подача. Треба вільно читати, писати й говорити – це основа успіху.

Як цілеспрямовано формувати мовну культуру як частину ДНК компанії, а не лише курсами?

Неангломовні компанії, наприклад шведські чи німецькі, запроваджують повністю англомовне листування, навіть між колегами з однієї країни. Такий підхід працює лише в тому разі, якщо це комфортно топменеджменту. Якщо CEO пише англійською втричі довше, ніж українською, він не буде запроваджувати таку практику. Знову тон задає перша особа. 

Чи можна впровадити мовну культуру без англійської у лідера команди?

Можливо, але з жорсткими вимогами. Наприклад, мій друг – мажоритарний власник великої української компанії. В нього слабка англійська, але 90% продажів компанії – це експорт. Тому він змушує команду вчитися, інакше бізнес не працюватиме.

Про інвестиції в Englishdom

Чому ви інвестували в Englishdom? У чому побачили перспективу?

Я інвестував передусім у співзасновника. Олег Оксюк має великий досвід: жив у США, працював у великій ІТ-компанії, розуміє важливість англійської та зручного навчального середовища. Ринок онлайн-шкіл – це «червоний океан». Але школа має дуже зрозумілу аудиторію. Це дорослі українці, яким потрібно вміти читати, писати й спілкуватися хоча б на базовому рівні. 

Звідки впевненість, що саме цей продукт зростатиме?

Упевненості ніколи немає. Але шанси великі: команда добре розуміє потреби клієнтів і навчає саме тієї англійської, яка має попит.

Які особливості бізнес-моделі Englishdom?

Це своєрідний маркетплейс, який вирізняється глибоким розумінням потреб клієнтів. Платформа навчає саме тієї англійської, що справді має попит. Маркетинг дає сильну конверсію з акцентом на ефективність витрат і зрозумілу звітність для топменеджменту. Викладачів можна змінити, якщо вони не підходять за певними критеріями, – швидкий фідбек працює без зволікань. Якість контролюють аудитори.

Плюс школи в тому, що онлайн-навчання знімає географічні бар’єри, індивідуальні уроки можуть обходитися студенту дешевше, ніж в офлайн-школі. Індивідуальні уроки – це база, а групові заняття та спікінг-клаби – радше доповнення.

Як би ви визначили місію Englishdom?

Недороге, якісне навчання англійської. Маю особистий кейс: півтора року тому я поставив умову своїй асистентці, що вона має суттєво підтягнути англійську. Записав її в Englishdom, оплачував уроки – тепер вона вільно розмовляє. Навіть змогла домовитися з кол-центром європейського онлайн-банку телефоном та відновити доступ до рахунку.

Розмова телефоном без відео – реальна перевірка володіння мовою.

Які показники масштабування й динаміка росту Englishdom?

На початку повномасштабної війни компанія повністю закрила російський ринок, який до того забезпечував близько 30–35% продажів. Це рішення було непростим, але стратегічно важливим. Сьогодні обсяги продажів уже перевищили довоєнні завдяки українському ринку, включно з українськими мігрантами. Ми вже працюємо в Польщі та Румунії, ці ринки живі та активно розвиваються, а наступний крок – закріпитися там і масштабуватися далі.

Про тенденції в EdTech

Які тенденції ви бачите в сегменті B2B-онлайн-освіти в Україні?

Гостра конкуренція за кадри змушує компанії застосовувати «нетрадиційну зброю» – оплачуване навчання англійської як потужний рекрутинг-інструмент. Я вважаю, що оплачувати 100% вартості навчання неефективно: люди це не цінують і пропускають уроки. Оптимально – 50% із регулярною звітністю від провайдера. Без прогресу навчання втрачає сенс.

До речі, успіх у вивченні англійської розкриває фокус і працелюбність менеджера. Адже людей, «взагалі не здатних» до мов, майже не існує.

Як за останні роки змінилася аудиторія в цьому сегменті?

Війна кристалізувала розуміння, що майбутнє України – з Європою. Для кар’єри в ЄС та подорожей потрібна англійська. До того ж після завершення війни в Україні очікується туристичний бум: люди вже готуються приймати гостей і усвідомлюють, що без володіння англійською це неможливо.

Як технології, зокрема штучний інтелект, впливають на вивчення мов?

Зараз активно набирає популярності навчання без живих тьюторів – лише за допомогою ШІ. Наука ще не дала остаточної відповіді щодо ефективності такої моделі. Людина звикла вчитися у людини. Чи замінить ШІ викладача, поки невідомо. Але взагалі ігнорувати ШІ – теж помилка.

Як ключові тренди на ринку освітніх технологій будуть розвиватися в найближчі 5–10 років?

Підсумовуючи, можу сказати: англійська перестала бути інструментом для «міжнародних зустрічей раз на рік». Для українського бізнесу це мова, яка пришвидшує рішення, відкриває ринки й підсилює конкурентність. Кейс Englishdom демонструє: інвестиції у мовну культуру – це інвестиції у міжнародну присутність, які повертаються зростанням, новими партнерами та появою лідерів нового покоління.