Про резистентність бізнесу до криз, міжнародну експансію під час повномасштабної війни, а також про особисті правила лідерства поговорили із підприємницею та співзасновницею Нової пошти, співвласницею ресторану «100 років тому вперед», бістро «Інші» – Інною Поперешнюк.
Інна Поперешнюк – підприємниця із 20-річним досвідом у бізнесі. Нова пошта, співзасновницею якої вона є, роками демонструє вражаючі бізнес-результати і якість клієнтського сервісу. Швидка й енергійна, Поперешнюк справляє враження дуже впевненої людини. Втім, якщо впевненість і лідерські риси підприємниці, за її власним зізнанням, вроджені, то бізнес-інтуїцію та вміння тримати баланс між роботою і життям вона розвинула з часом. Один із секретів – робити бізнес лише на тому, що драйвить і дає їй сили та енергію.
Нова пошта – одна з найбільш інноваційних українських компаній. Які принципи та підходи забезпечують це? Як зберігати лідерство навіть у складні часи?
Нова пошта – не лише інноваційна, а й найбільш системна українська компанія. Нинішня криза – вже четверта в історії компанії. І кожного разу ми виходимо з них тільки сильнішими. Наші базові принципи роботи – fast, easy, safe – залишаються незмінними навіть під час повномасштабної війни.
надано пресслужбою
Ми – найшвидша доставка країни. Швидкість закладена у ДНК нашої компанії, і ми постійно самовдосконалюємось: розвиваємо власну сортувальну інфраструктуру – маємо 110 сортувальних центрів, автоматизуємо процеси та роботизуємось. Автоматизація ліній та використання роботів дозволяють нам обробляти посилку на терміналах за дві хвилини, і далі вона їде за своїм маршрутом до отримувача. І ми слідкуємо, щоб цей процес був без зупинок. Навіть на час блекаутів ми забезпечили всі наші термінали генераторами, які працювали щодня по 8–10 годин на дизелі. Це великі операційні витрати, але ми готові йти на це задля наших клієнтів, щоб процес був безперебійним і ще швидшим. Ми розуміємо важливість кожної доставки та розглядаємо це як інвестиції у перемогу.
Основа бізнес-підходу НП – завжди чути клієнта. Відчувати та задовольняти його потребу, а за можливості й випереджати.
Наш сервіс та онлайн-інструменти для клієнтів, а саме мобільний додаток, трекінг, бізнес-кабінет тощо, мають бути максимально легкими та зручними. Саме тому я завжди випробовую на собі всі наші нововведення: наприклад, активно користуюся поштоматами й усіма їхніми можливостями (14 000 по всій країні), а у своїх ресторанах першою незмінно куштую всі нові страви.
Які ключові завдання нині стоять перед Новою поштою?
Наразі наше головне завдання – працювати кожен день, інвестувати у перемогу та залишатися опорою для кожного українця. Де б він не був, за кордоном чи на прифронтових територіях, ми даємо людям можливість піклуватися один про одного.
Ми першими заходимо на звільнені території та привозимо із собою гумдопомогу, старлінки, генератори. Адже у перший час там немає світла, зв’язку, не працюють магазини й аптеки. Нова пошта стала артерією, яка живить ці території.
Окрім того, ми почали масштабний розвиток у Європі. Наші відділення працюють у Польщі, Литві, Чехії, незабаром – у Німеччині та Румунії. Так ми відкрили для українського e-commerce ці ринки, а українцям, які там живуть, надали швидку доставку в Україну.
Попри повномасштабне вторгнення ми продовжили розвиток власної авіакомпанії та отримали всі відповідні дозволи. Тому Нова пошта зможе здійснювати вантажні авіаперевезення Україною вже наступного дня після перемоги, а не через 6–9 місяців по тому. Вже зараз ми здійснюємо регулярні рейси у Європі за маршрутом Рига – Жешув.
Компанія взяла на себе завдання допомогти людям вижити. Тому ще з 2014 року ми створили «Гуманітарну пошту», в межах якої власним коштом доставляємо допомогу від волонтерів для захисників і тих українців, хто потрапив у скруту. До початку повномасштабної війни програмою користувалися 115 учасників, а зараз 1320 благодійних фондів та волонтерських організацій. І ця кількість щотижня зростає. Загалом від початку війни НП інвестувала у перемогу 680 млн грн. Ми також співпрацюємо з ДСНС, донатимо, підтримуємо бригади та захисників, які проходять реабілітацію тощо.
надано пресслужбою
Ще один ваш бізнес-напрям, ресторанний, виріс з любові до гастрономії та бажання популяризувати українську кухню. Чи можна назвати це вашим методом – робити бізнес на власних захопленнях?
Я справді дуже люблю готувати, а також годувати родину та колег в офісі. Коли я дивилася кулінарні шоу, мені завжди подобалось, коли кухар готує разом з родиною, йде на власний город по свіжу зелень тощо. Побудувавши свій будинок, я втілила свою мрію і тепер також маю власний город.
Згодом я познайомилася з Євгеном Клопотенком. Ми багато говорили про кулінарію та швидко відчули, що ми «на одній хвилі». Зокрема, ми обидва часто їздимо у гастротури до Італії, Франції, проте нас обох цікавило, чому люди не приїжджають у гастротури до України? У нас же неймовірно смачна та різноманітна їжа. Рушієм до змін став момент, коли до нас у НП приїздив бізнес-консультант із Туреччини. Ми повели його обідати до ресторану середземноморської кухні. Там була піца, паста, морепродукти. Я подумала: навіщо це все, коли поруч немає моря, зате є чудова локальна їжа? Мені стало соромно, і я вирішила це змінити.
Коли ми з Євгеном вирішили відкрити спільний ресторан, то 90% моїх знайомих не вірили у перспективність нашого задуму. В Україні завжди традиційно «заходили» піца, суші, стейки, але чомусь не українська кухня. Але як системна підприємниця я точно знала, що ми побудуємо з цього успішний бізнес. Та думала я передовсім не про гроші, а про мрію показати українцям і всьому світові, яка ж крута наша кухня.
Ми набрали команду класних молодих кухарів, почали їх навчати та возити країною в експедиції, аби показати все розмаїття нашої кухні. Вчили готувати качану кашу, варити борщі, досліджували крафтові сироварні тощо.
Наразі нашому бізнесу вже чотири роки, це повноцінний гастрохолдинг: ми маємо два ресторани, ще два плануємо незабаром відкрити. Також запустили виробництво: виготовляємо продукти для ресторанів, ЗСУ та деокупованих територій – борщі, бограчі, куліші тощо. І все це суто із локальних продуктів, які вирощують українські фермери.
Гадаю, секрет нашого успіху – у вдалому тандемі підприємця та шеф-кухаря, а також у спільній пристрасті до української кухні.
Що нині відбувається з вітчизняним ресторанним ринком та як вам вдається розвивати цей бізнес під час війни?
Я активно слідкую за трендами та подіями на ресторанному ринку і просто в захваті від того, як працюють мої колеги під час війни – за останній рік відкрилося стільки нових класних закладів. Українські ресторатори не зупиняються ані на мить, і це викликає величезну повагу.
Як успішна бізнес-лідерка ви є прикладом для багатьох жінок, що розбудовують карʼєру або бізнес. Що для вас сучасне жіноче лідерство? І яким був ваш шлях до усвідомлення себе лідеркою, що здатна надихати?
Мені здається, я народилася лідеркою. Я дуже вдячна своїм батькам, які заклали в мене необхідні для цього риси. Я завжди дуже тішуся, коли до мене підходять на вулиці зі словами, що мої інтерв’ю дають не лише натхнення, а й корисні знання.
У публічних виступах я часто ділюсь знаннями про те, як молодим жінкам побудувати власне життя та кар’єру. Зокрема, наголошую на важливості фінансової незалежності. Вміння заробляти та заощаджувати гроші – це ваш фундамент і свобода.
Ще дуже важливо знати, чого ви хочете. У вас має бути чітке бачення ваших бажань і план досягнення цілей. Подумайте, про що ви насправді мрієте? Наприклад, я хотіла щасливих гостей, що ходитимуть до моїх ресторанів. Опишіть ваше бачення та складіть план розвитку на кілька років, це допоможе вам побачити нові горизонти. Знайте ваші бажання і рухайтеся до них. А ще важливо нічого не боятися, вміти ризикувати та постійно навчатися.
Також використовуйте ваші «суперсили». Наприклад, я дуже тонко відчуваю людей, тому в мене добре виходить проводити інтерв’ю з кандидатами на роботу. Я ніколи не читаю резюме та не ставлю стандартних запитань, просто розмовляю з людиною, без запитань «де ви себе бачите через п’ять років».
Які ваші секрети продуктивності та work/life balance?
Мій головний секрет балансу й успіху – я кайфую від усього, що роблю. І це дає мені величезну кількість енергії та сил. Ще я дуже продуктивна та люблю планувати: у мене щодня є час на все – від роботи до городу.
Які ваші слабкі сторони?
Перша: я досі неідеально знаю англійську. Мені складно даються іноземні мови, проте я працюю над цим.
Друга: я не завжди дослуховую до кінця поради, але борюся із собою та вчуся дослухатися до оточуючих.
Третя слабка сторона, яку я вже подолала, – страх публічно висловити точку зору, яку можуть не підтримати. Я змінила це і дуже пишаюся, бо відчуваю, що моя точка зору часто корисна і для колег, і для робочих процесів.
Ми продовжуємо роботу і не маємо права зупинятися – ми потрібні українцям, бізнесу, державі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
