Підприємець Андрій Опанасюк вийшов зі складу акціонерів Вінницького радіолампового заводу і розвиває холдинг A1X Capital, інвестуючи в стартапи. Чому він відмовився від промислових проєктів на користь цифрових технологій
Андрій Опанасюк – підприємець, громадський діяч і волонтер. На початку 2000-х він займався виготовленням бетонних конструкцій та гуртовими поставками цементу, будував дороги на Вінниччині й Сумщині, брав участь у тендері на будівництво Вінницького аеропорту. У 2021-му проінвестував у Вінницький радіоламповий завод, маючи на меті перетворити цей промисловий майданчик у 20 га на індустріальний парк. Але цьогоріч Андрій продав долю в проєкті, зосередившись на розвитку IT-стартапів холдингу A1X Capital. Про зміну вектора бізнесу та розмір запланованих інвестицій Андрій Опанасюк розповів в інтервʼю Forbes BrandVoice.
З чого розпочався ваш підприємницький шлях?
Попри те, що я народився в родині вчителів, ще з юнацьких років мріяв стати бізнесменом. Памʼятаю, як, навчаючись в університеті, прийшов до батька з пропозицією проінвестувати в компʼютерний клуб, який я хотів відкрити. Гроші батько не дав, але купив мені компʼютер, що було рідкістю наприкінці 1990-х. Маю дві вищі освіти – технічну й економічну, обидві здобув у Вінницькому національному технічному університеті.
Після вишу я рік працював у банку, пізніше став менеджером у будівельній компанії Вінниці. Це дало мені велике коло знайомств. Поступово став доходити думки, що потрібно відкривати власну справу, виникла ідея займатися бетонними виробами. Стартового капіталу не було, тож я вмовив батька продати квартиру, яку вони з мамою купили мені на майбутнє. Так у 2008 році я почав торгувати бетонними виробами і дуже швидко набрав обертів. Згодом купив термінал для тарування цементу, через який проходило 7000 т цементу на місяць. Доводилось виконувати кілька ролей одразу: контролювати виробництво, продавати цемент і займатися логістикою.
Розкажіть про вашу участь у тендері на будівництво Вінницького аеропорту. З чого все почалося?
Коли стало відомо про реконструкцію Вінницького аеропорту, ми з партнером вирішили взяти участь у тендері. Для цього потрібно було знайти бетоноукладач шириною 16 м, найширший у світі. Я знайшов підрядників у Казахстані, але через часті переноси тендера вони відмовились від співпраці. Тоді я звернувся до сербської компанії з понад 70-річним досвідом у будівництві, і ми підписали меморандум про співпрацю. І хоч тендер ми програли, це дало поштовх до подальших успіхів. У підсумку вже у межах «Великого будівництва» нам вдалося виграти тендер, і ми разом з українським підприємцем Миколою Надорожним і компанією «Еталон-Буд» почали будувати дороги. Першого року обсяг робіт становив 100 млн грн, наступного року – 300 млн, а в 2021-му досягли рекорду – 1,3 млрд грн. На 2022 рік я мав амбітні плани, але повномасштабне вторгнення їх перекреслило.
Чому ви врешті погодились придбати Вінницький ламповий завод у 2021 році, адже спочатку були налаштовані скептично?
Дійсно, спочатку я відмовився від покупки цього обʼєкта, але, провівши ще два раунди перемовин, повірив у його перспективність. Ще до повномасштабного вторгнення на території колишнього лампового заводу ми планували збудувати повноцінний індустріальний парк з виробничими потужностями. Під час війни цей проєкт набув особливого значення – тепер сюди мають релокуватись підприємства з прифронтових зон. Наразі на обʼєкті йде реконструкція й у наступному році очікують на перших резидентів. Підприємство розвивається, але попри це у ІІІ кварталі цього року я продав свою частку в ньому, отримавши понад 50 млн грн, які задекларував. Цей вихід повʼязаний зі зміною вектора моїх інтересів у бік IT-технологій.
Що стало рушійною силою для переходу в IT-сферу?
Півтора року тому до мене звернулися знайомі, щоб я профінансував їхній стартап – вони розробляли трейдингову платформу. Я відкинув усе і глибоко занурився в проєкт. Дослідивши ідею, так звану killer feature, з якою вони до мене прийшли, зрозумів, що стартап має величезний потенціал. Відтоді почався мій шлях як ангельського інвестора. Згодом почали зʼявлятися й інші проєкти. В якийсь момент я усвідомив, що вже маю повноцінну команду, що адмініструє процеси, тож можна це все обʼєднати. Так зʼявився холдинг А1Х Capital, який сьогодні опікується шістьма стартапами.
Ключове завдання А1Х Capital – знаходити ідеї, які мають великий потенціал. Ми вивчаємо їх, вирішуємо, у чому їхня перевага та killer feature, дивимось, яка експертиза у команди.
Який розмір інвестицій ви вже зробили на сьогодні?
У шість стартапів на сьогодні я вклав понад $1,4 млн. Ми фінансуємо проєкти на ранній стадії (pre-seed), при цьому максимальний розмір інвестицій – $250 000. Як правило, фокусуємось на fintech-галузі, хоча розглядаємо різні. Намагаємось сформувати портфель таким чином, щоб користувачі могли переходити з одного проєкту до іншого. Наразі я інвестую 100% своїх коштів, але в майбутньому планую підключати партнерів. Їм не потрібно буде самостійно вивчати ідеї та занурюватись у деталі – ми станемо їхніми провідниками в цьому.
Що для вас є показником успішності проєкту?
Коли стартап починає сам генерувати прибуток і зростати без допомоги інвестора. Зазвичай це відбивається на капіталізації компанії. Наш перший проєкт, трейдингова платформа, на сьогодні успішно розвивається, має обіг у понад $1 млрд і 18 000 користувачів на платформі. Його капіталізація – $10 млн. Я вважаю цей продукт успішним, весь прибуток, який він сьогодні генерує, ми реінвестуємо в його розвиток.
У кожного нашого проєкту є СЕО, десь ми виступаємо кофаундерами, а десь володіємо 100% акцій. Зазвичай на розвиток стартапу я даю команді один-два роки. При цьому постійно тримаю руку на пульсі та контролюю основні метрики, але не заважаю. Якщо потрібно, виходимо на зустріч і обговорюємо проблемні моменти.
Для мене велике значення має експертиза команди, коли у хлопців та дівчат горять очі. Я вірю, що якщо людина щиро захоплюється своєю справою, гроші обовʼязково прийдуть.
При вкладанні в технологічні стартапи на ранніх стадіях є висока ймовірність втратити гроші. Як ви ставитесь до цього?
Звісно, фінансувати проєкти на початкових стадіях – означає ризикувати, але у разі успіху вони дають високий дохід. Я ретельно підходжу до продукту, намагаюсь максимально глибоко його вивчити, аналізувати ринок і конкурентів. Мене надзвичайно захоплює цей процес. Я усвідомлюю, що успіх всього стартапу залежатиме від того, наскільки глибоко ми проаналізуємо його на початку. Мені імпонує принцип Джека Траута, викладений у книзі «Диференціюйся або помирай». Він про те, що кожен бізнес-проєкт має чимось вирізнятися від інших. Саме на цьому я зазвичай фокусуюсь у роботі.
Що ви очікуєте від роботи A1X Capital у наступному році? Які стратегічні плани?
Наступного року ми плануємо два екзіти з проєктів, які мають принести прибуток у кілька разів більший за наші інвестиції. Це дозволить не тільки підтвердити правильність наших рішень, а й звільнити кошти для нових ідей. Крім того, маємо намір розширювати команду. Ми відкриті до нових пропозицій і готові профінансувати три-чотири ідеї у 2025 році. На нашому сайті є e-mail, куди фаундери стартапів можуть надіслати свій проєкт для оцінки. Якщо на початкових етапах переговорів все буде відповідати нашим вимогам, створимо дорожню карту для подальших кроків.
Глобально наша мета – стати компанією-юнікорном.
Чи продовжите займатися волонтерством? До яких проєктів долучитеся?
Ми тісно співпрацюємо з підрозділом ГУР «АРТАН» і плануємо посилювати цю підтримку, адже перемога над ворогом залежить від нашої єдності.
Наше правило: «Донать, незважаючи на труднощі».
Волонтерство для нас – це принцип і аксіома. Захисники і захисниці забезпечують нам сьогодення та майбутнє, тому їхня підтримка – наш пріоритет. Співпрацюємо з ГУР у різних проєктах, підтримуємо волонтерів і готові долучатися до нових ініціатив. Дякуємо кожному, хто боронить Україну. Саме завдяки їхній відвазі ми маємо шанс планувати й діяти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.