Головні виклики для топменеджера в умовах повномасштабної війни – швидке реагування на події, що змінюють правила гри, та постійний стрес, якого важко уникнути. Також важливим є пошук балансу між розвитком і консервативністю. Адже невизначеність часто штовхає до ризику. Тому важливо розпізнавати як додаткові можливості, так і ризики, які вони приховують. Це одне з найскладніших, але при цьому дуже важливих завдань. Про виклики для топменеджера в умовах війни та шляхи їхнього подолання розповідає Сергій Черненко, голова правління ПУМБ
Будувати план протидії
Почнемо безпосередньо з воєнної загрози та відповіді на неї. По-перше, тут необхідне структурування і розуміння ризиків воєнного часу, а також вибудовування дієвого плану протидії їм. По-друге, керівникові варто створити систему швидкого реагування на ризики та зовнішні й внутрішні фактори, що ними обумовлені. По-третє, важлива правильна комунікація, зокрема з персоналом, який має розуміти, як ми реагуємо на ті чи інші події, як захищаємо людей тощо. Звичайно, психологічна підтримка колективу тут є надважливим фактором.
У нас в ПУМБ є цілі підрозділи, які ефективно та навіть героїчно діяли у найважчі часи повномасштабного вторгнення. Це й інкасатори, які у перші дні великої війни взяли на себе дуже складну роль – фізично забезпечувати людей грошима. Адже українці боялися залишитися без доступу до коштів. Це і співробітники відділень, які до останньої можливості працювали під обстрілами та під загрозою окупації, щоб надати доступ до фінансових послуг людям у небезпечних областях. Наприклад, одна з наших співробітниць підключалася до онлайн-зустрічей команди, сидячи у підвалі в окупованій Бучі. Адже вона була переконана, що її робота важлива.
Мене особисто позитивно вразила взаємодопомога, яку надавали один одному наші співробітники у найскладніший час. Коли люди включалися, щоб одночасно виконувати свою роботу та допомагати колегам, наприклад, доїжджати до офісу. Ось це справжнє відчуття взаємної підтримки стало надзвичайно важливим у складний період.
Справлятися з власним стресом
Якщо говорити про вплив керівника на стійкість бізнесу і колективу в умовах війни, то насправді тут стають у пригоді ті самі особистісні риси, що й у мирний час. Це, безумовно, здатність справлятися з власним стресом і підтримувати правильний емоційний настрій. Це вміння та готовність відкрито комунікувати з колегами й згуртовувати навколо себе команду. Також я б виділив вміння швидко перемикатися з тактичних, але важливих завдань, які прийшли як виклик, назад до стратегічних фокусів. Це саме ті риси, які дають додаткову ефективність керівникам, особливо у важкий час.
З іншого боку, певна поведінка для топменеджерів є в умовах великої війни неприпустимою. Тут я б виділив підвищену емоційну агресивність. Адже зараз ми всі надто перевантажені, і такий стиль менеджменту, жорсткий та емоційний, зараз особливо деструктивний. Напевне, це прояв егоїзму. Коли керівник у першу чергу дбає про себе, а потім про інших. Ось така людська поведінка під час війни – егоїстична й агресивна – стає найбільш неприйнятною з погляду колективу.
Полегшити навантаження на людей
Очевидно, що третій рік безперервних бойових дій не може не впливати на емоційний стан людей та атмосферу в командах. Але в ПУМБ ми робимо все, аби полегшити психологічне навантаження на співробітників.
Поліпшити стан людей ефективно допомагають такі заходи: повноцінні відпустки, матеріальна допомога, програми Wellbeing, консультації психологів за рахунок компанії, всебічна допомога у розвʼязанні особистих проблем, підтримка керівників і колег та об’єднуючі неформальні зустрічі команд.
Жити назустріч ветеранам
Варто зауважити, що сьогодні Україна стає країною ветеранів, за останніми даними, їх серед нас уже понад 1,2 млн. Ця цифра постійно зростає, і ми маємо це враховувати. Зокрема, бізнес має відігравати ключову роль у реінтеграції ветеранів і ветеранок.
Ми бачимо, що, повертаючись з війни, наші захисники постають перед багатьма викликами: наслідками поранень, психологічними травмами, труднощами адаптації до цивільного життя. Часто суспільство не розуміє їхніх почуттів і потреб, а це створює відчуття ізольованості у тих, хто ризикував своїм життям задля свободи кожного з нас!
Але ветерани й ветеранки не повинні долати виклики повернення наодинці. Саме тому наприкінці липня банк запустив партнерську платформу «Жити назустріч», спрямовану на їхню якісну інтеграцію у цивільне життя. Перші проєкти у межах платформи вже стартували, вони допомагають ветеранам соціалізуватись і налагоджувати мирне життя, а цивільним – знаходити спільну мову та порозуміння з тими, хто ще вчора воював.
Трансформація заради інклюзії
На сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 3 млн людей з інвалідністю – майже 10% населення. Це фактор, який бізнес має прийняти та під який має підлаштовуватись.
Ми почали трансформацію з себе. На сьогодні 91% наших відділень облаштовано пандусами та підйомниками, що відповідають нормам доступності. А до кінця 2024 року ми облаштуємо такі вхідні групи у всіх відділеннях.
Також ми адаптуємо внутрішній простір та обладнання у 25 відділеннях – це будуть повністю безбарʼєрні локації. Ми вже проводимо відповідне навчання для персоналу відділень.
Не ідеалізуємо перемогу
Ми, звичайно, мріємо, щоб перемога нарешті настала, й очікуємо, що вона принесе економічне відновлення та сприятиме поверненню людей в Україну. Нам дуже хотілося б, щоб це був великий поштовх для розвитку всієї країни.
Але ми маємо прийняти факт, що навіть коли війна завершиться, стан мобілізації як суспільства, так і економіки, стан невизначеності все одно зберігатимуться. Складна реальність буде нашим постійним супутником, адже російська загроза нікуди не дінеться навіть після перемоги.
Тому, напевно, один із важливих викликів полягає в тому, щоб ми не ідеалізували перемогу, а натомість були готові вчитися, як залишатися мобілізованими й одночасно будувати життя та відновлювати країну в складному середовищі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.