Відбудова без права на паузу. Як Viessmann пережив ракетний удар і створює нові правила відновлення України

Одним з ініціаторів і підписантів став Олександр Збанко, генеральний директор Viessmann Climate Solutions Україна.

До цього моменту компанію привів досвід березня 2022-го – київський офіс та ІТ-інфраструктура були знищені, команда працювала віддалено. Саме тоді Viessmann розпочав активну роботу з NEFCO. Перший запит був на постачання десяти модульних котелень в одне з українських міст, яке залишилося без тепла.

Рішення про участь у проєкті ухвалили за лічені дні – замість звичних трьох–чотирьох місяців процедур ризик-менеджменту. Так зʼявився прем’єрний в Україні проєкт модульних аварійних котелень, а разом з ним і переконання: бізнесу, який щодня будує майбутнє країни, потрібні спільні правила гри.

Viessmann Climate Solutions Україна – представництво Carrier Global Corporation, глобальної компанії у сфері інтелектуальних кліматичних та енергетичних рішень – працює на українському ринку з 2000 року в побутовому й промисловому сегментах. Компанія постачає конденсаційні котли, парові та водогрійні котли середньої й високої потужності, когенераційні установки та транспортабельні модульні котельні через мережу з понад 70 авторизованих сервісних центрів і понад 40 офіційних дилерів по всій країні.

Відновлення енергетичної інфраструктури для компанії – щоденна операційна діяльність. Але 19 липня цього року вона сама опинилася по інший бік цього процесу: внаслідок ракетної атаки був знищений логістичний склад Viessmann Climate Solutions Україна.

Що передбачає Декларація відновлення, як працюють модульні рішення для аварійних котелень і як компанія відновлюється після удару – в інтервʼю Forbes BrandVoice з Олександром Збанком.

Маніфест відновлення

Ви стали одним із чотирьох СЕО, які підписали Декларацію на URC 2026 у Ґданську. Як зʼявилася ініціатива?

Насправді це не зовсім декларація –засновники спочатку так це назвали, але за суттю це маніфест.

За роки повномасштабного вторгнення ми реалізували десятки проєктів з відбудови – і в процесі побачили: не все добре працює в системі. Правила гри не завжди прозорі, конкуренція – не завжди чесна, а головне – бракує візійного бачення. Перші роки всі жили в режимі «emergency», але на пʼятий рік має зʼявитися стратегія.

Очевидною постала необхідність у об’єднанні зусиль максимальної кількості міжнародних і українських компаній, які поділяють спільні цінності – антикорупційні принципи, комплаєнс, який визначає не лише стиль роботи, а й є фундаментом бренду. Документ – з місією та принципами – підписали чотири міжнародні компанії, і він є відкритим: приєднатися може будь-яка компанія, яка поділяє ці цінності.

Яких партнерів, на вашу думку, найбільше бракує?

Банально – кількості учасників з усіх галузей. Бо маніфест – не лише про теплоенергетику, він про системну відбудову України: водопостачання, будівництво, харчову промисловість тощо. Що більше галузей – то більше експертизи у вирішенні широкого спектру питань.

Також критично важлива співпраця з державою, адже бізнес без прозорих правил гри не працює. Ефективна відбудова потребує системної взаємодії держави та бізнесу: держава формує правила і визначає пріоритети, а бізнес приносить технології, експертизу й здатність швидко реалізовувати проєкти.

Платформа для майбутнього 

Ви інвестували в Цифрову платформу відновлення. Чому пішли в розробку цього IT-продукту?

Viessmann долучився до створення цифрової платформи відновлення як галузевий та технологічний партнер.

За чотири–пʼять років війни ми зрозуміли: самої фізичної відбудови обʼєктів недостатньо. Обсяг даних в Україні – кількість учасників, підрядників, потреб – величезний, і без цифрової платформи це неможливо впорядкувати. Головна проблема, яку ми бачили щодня: громади мають потреби, а міжнародні фінансові установи мають гроші й бажання допомогти, а механізму, який би їх поєднав на прозорих, зрозумілих для всіх учасників умовах не існує.

Саме з цією метою ТОВ «Фінкордтех менеджмент енд файненс» (FTM&F) ініціював створення Rebuild Ukraine Intelligence Platform – цифрової платформи для систематизації та супроводу проєктів відновлення. В свою чергу, Viessmann відгукнувся на ініціативу та долучився до проєкту як стратегічний та галузевий партнер, надаючи експертизу у сфері теплопостачання, енергоефективності й децентралізованої енергетики.

Для нас принципово, що це платформа не одного виробника чи замовника. Її завдання – створити середовище прозорого ефективного вирішення нагальних питань суспільства, в якому громада може сформувати потребу, постачальники – запропонувати технологічні рішення, а донори та фінансові інституції – бачити підготовлені проєкти для вибору оптимальної моделі їхнього фінансування.

Як саме вона працюватиме?

Платформа побудована на системі «кабінетів»: свій кабінет має кожен стейкхолдер – виробник опалювальної техніки, виробник насосного обладнання, держава (передусім на рівні громади), інвестор (фінансові установи й донори), громада – як кінцевий бенефіціар.

Процес починається з запиту громади на певний проєкт: її представник заповнює опитувальник, розроблений нашими фахівцями. На кожному етапі процес супроводжує ШІ-агент – підказує, пояснює технічні терміни простою мовою і допомагає оперативно зібрати всю потрібну інформацію.

Далі дані потрапляють у систему, і ШІ, використовуючи завантажені 47 баз технологічних даних, 12 методологій відбудови, пропонує комплексне рішення з урахуванням принципів декарбонізації та енергоефективності. І це не про механічну заміну старого газового котла на новий (хоча й такий варіант можливий). Алгоритм підбирає системне рішення: замість одного котла громада може отримати технологічний мікс – котельню, когенераційну установку, теплові насоси тощо. Кожна пропозиція одразу містить технічні характеристики обладнання, вартість, окупність, життєвий цикл і екологічність. Рішення також може бути поетапним: зараз – теплопостачання, за три–чотири роки – додаткова генерація.

Платформа пропонуватиме два-три альтернативні сценарії за вартістю й термінами реалізації, а обирає вже сама громада, без «лобіювання» конкретного виробника.

А як розвʼязується питання фінансування?

Усі валідовані заявки формуються в лоти й стають відкритими в кабінеті інвестора – так платформа залучає бізнес і донорів до відновлення теплоенергетичної інфраструктури. На цьому робота ШІ не закінчується: система аналізує доступні донорські програми та фінансову спроможність конкретної громади й на основі цього формує дорожню карту отримання коштів. Заявки з готовою технічною документацією мають шанс залучити фінансування значно швидше.

Різні інвестори мають різний фокус – хтось на відновлювані джерела, хтось на прифронтові громади, хтось на когенерацію – і підбирають під себе відповідні заявки з пайплайну. Одна з ключових моделей – програма Energy Community (механізм Євросоюзу): якщо в проєкті вже є 30% грантової складової, решта 70% фінансується.

Дані по громадах збираються проактивно: ми співпрацюємо з Міністерством інфраструктури, а партнерські громадські організації самі їздять по містах і селах, збирають інформацію й заносять її в систему.

Наскільки важко було це реалізувати?

Процес зайняв майже рік – довше, ніж очікували. Наявні бази даних в Україні виявилися закритими або непридатними для інтеграції, а збір інформації гальмували бюрократія і пасивність частини громад.

Чому саме зараз найкращий час для таких інновацій?

Тому що це вже стратегія на державному рівні, а не приватна ініціатива одного виробника.

Збитки інфраструктури країни від війни оцінюються у $195 млрд, потреба в інвестиціях у відбудову – близько $588 млрд (дані спільної оцінки Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН станом на 31 грудня 2025 року).

Сценарій відбудови міста з населенням 50 000 людей, на який раніше цілі інститути й архітектурні бюро витрачали два–три роки, тепер система прораховує за дві–три години. Саме в такому масштабі підхід Rebuild Intelligence Platform, апробований, зокрема, на проєктах у теплоенергетиці за участю Viessmann, може стати частиною значно ширшої цифровізації відбудови України.

По суті Rebuild Intelligence Platform має стати цифровим «маркетплейсом відбудови», який зводить громаду, технологічних постачальників та джерела фінансування в одному середовищі.

Інженерія опалення під час війни

Наскільки війна змінила самі вимоги до опалювального обладнання?

Це змінюється зі швидкістю, з якою еволюціонують дрони – дивне порівняння, але точне. За останні чотири роки щороку зʼявлялося щось принципово нове – продукти, аналогів яким не було навіть у нашій практиці.

Два ключові продукти цього періоду – транспортабельні модульні котельні та когенераційні установки. Модульна котельня – це готовий заводський енергетичний обʼєкт у контейнерному виконанні, який доставляється на майданчик практично готовим до роботи. Як рішення, модульні котельні існують майже 20 років, але зразок 2017-го і 2026-го – це різні покоління: інша функціональність, інша оптимізація техніки й габаритів. А 2026 рік приніс ще одну зміну – фокус змістився з просто модульних котелень на аварійні: обовʼязково з вбудованим дизель-генератором з можливістю швидкого розгортання, надійністю та адаптацією потужності до потреб об’єкта. Привозиш модуль на локацію, підʼєднуєш до мережі – і запускаєш. Це питання годин чи днів, а не тижнів.

Когенерація сьогодні особливо актуальна, оскільки Україна втратила значну частину генеруючих потужностей. Когенераційна установка одночасно виробляє електроенергію та тепло.

Розкажіть про конкретний кейс, будь ласка

Перший наш знаковий проєкт під час повномасштабного вторгнення був із NEFCO. Вересень 2022 року, ми отримали запит на 10 модульних котелень загальною потужністю 40 МВт для поставки в одне з українських міст, мешканці якого залишилися без тепла й гарячої води.

Цей наш проєкт без перебільшення запустив ринок модульних теплових рішень в Україні: після нього почали заходити донори, зʼявилися компанії, що досі розвивають цей продукт.

Другий знаковий проєкт – з UNOPS, Харків: понад 100 МВт сумарної потужності, модулі вже по 12 і 24 МВт.

Бізнес під ударом

19 липня цього року ракетний удар знищив логістичний склад Viessmann Climate Solutions Україна. Що відбувалося в перші години?

Від шести до восьми балістичних ракет прилетіло по району, одна – практично впритул до складу. Знищено було все – на фото після удару лишився оплавлений метал.

Перший пріоритет був – люди. Удар стався вночі, у вихідний, коли зміни на складі немає – постраждалих серед персоналу не було. Далі – документування: ми звітуємо як американська компанія з жорстким закриттям місяця день у день, а удар стався всередині місяця, тож усі довідки довелося зібрати буквально в останній день звітного періоду – попри те, що на обʼєкті ще продовжувало горіти.

Наскільки атака вдарила по бізнесу фінансово?

Фінансово це відчутніше, ніж втрата офісу. Для проєктів відбудови ми закуповуємо обладнання під конкретні об’єкти й тримаємо його на складі до моменту повної поставки замовнику: частинами такі проєкти не здають. Саме ця партія – готова до відвантаження, оплачена компанією – і згоріла разом зі складом. Власним коштом замінили обладнання й виконали всі зобов’язання перед партнерами, і проєкт із GIZ буде завершено до кінця жовтня 2026 року.

Підтримка материнської компанії, локальних партнерів і міжнародних постачальників допомогла забезпечити безперервність роботи та поставок.

Як швидко вдалося відновити роботу?

За два місяці ми підготували до відкриття новий склад в іншій локації – площею близько 1000 кв. м плюс 100 кв. м офісу. Там ми посилюємо протоколи безпеки: облаштовуємо бетонні укриття для співробітників складу, обмежуємо далекі службові поїздки власним та залізничним транспортом, вводимо чіткий регламент дій за сигналом тривоги – незалежно від того, де перебуваєш, дістатися укриття потрібно за секунди. Перші вантажівки з обладнанням на новий склад уже прибули.

Для мене, як керівника, цей досвід остаточно змінив саме поняття безперервності бізнесу: сьогодні стійкість – це не резервний план на папері, а здатність команди відновити критичні процеси буквально вже з наступного дня.

Які технології, на вашу думку, визначатимуть сектор у найближчі роки?

Найближчими роками розвиток теплоенергетики визначатимуть енергоефективні та гнучкі рішення: когенерація, теплові насоси, гібридні системи, утилізація вторинного тепла, модульні котельні та інтеграція із сонячною генерацією. Загальний тренд полягає в переході від окремих джерел тепла до комплексних систем, що поєднують різні джерела енергії та підвищують енергетичну незалежність.

*Wilo (Віло)