Безбарʼєрність як новий стандарт: підсумки другого форуму «Моя безбар’єрність» від Ощадбанку та Visa

Свобода в шести вимірах

Безбар’єрність все частіше сприймається українцями як нова суспільна норма. За даними Центру соціальних досліджень та поведінкової економіки, 83% громадян вважають її важливою, а 24% навіть активно доєднуються до ініціатив, що спрямовані на розбудову безбарʼєрного середовища.  

Щоб показати, як суспільство може змінюватися завдяки безбар’єрним рішенням, перша леді навела приклад Японії – попри тяжкі повоєнні роки, країна знайшла ресурси для рішень, які зробили життя людей з інвалідністю зручнішим. «Саме в Японії вперше з’явилася вулично-тактильна навігація – рельєфні плитки для людей із порушеннями зору, – підкреслює Олена Зеленська. – Згодом ця ідея стала світовим стандартом і сьогодні вже впроваджується в українських містах».  

Міста без бар’єрів 

З метою комплексної розбудови інклюзивного простору та впровадження безбар’єрності у міське середовище було створено «Рух без бар’єрів» – флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій. Його мета – облаштувати зручні та доступні маршрути в 15 пілотних громадах України до кінця 2025 року. Це означає, що тротуари, переходи, входи до будівель, закладів харчування та фінансових установ стануть доступними для всіх. У реалізації проєкту бере участь і бізнес, модернізуючи власні об’єкти на маршрутах. Серед партнерів – «Нова пошта», мережа мультимаркетів «Аврора», аптеки, кафе та ресторани, банки та торговельні мережі – загалом 1002 об’єкти.

Зокрема, станом на серпень 2025 року в Дніпрі вже модернізували трамвайний маршрут №1, у Львові облаштували маршрут протяжністю майже 15 км із повною доступністю будівель, зупинок, парків та медичних закладів. У Вінниці в одній із багатоповерхівок встановили ліфт із виходом на вулицю, в Кропивницькому та Рівному створили сучасні громадські простори, а в Полтаві відкрили безбар’єрний центр протезування «Ортопед». У межах проєкту також стартує навчальна програма для пілотних громад, де вони отримають практичні інструменти, знання та підтримку для створення нових безбар’єрних маршрутів. «Органи місцевого самоврядування є важливими учасниками цього проєкту, бо від їхньої активності залежить успіх змін», – додає Кулеба.

Інклюзія в дії 

Прикладом того, як безбарʼєрність інтегрується у фінансову сферу, є ініціативи Ощадбанку з модернізації відділень, створення реабілітаційних модулів та підтримки інклюзивних програм.  

Сьогодні банк має 23 відділення нового формату, що облаштовані для людей на кріслах колісних, а 614 відділень уже мають державний сертифікат «інклюзивності». Серед ключових досягнень Ощадбанку також відкриття безбар’єрного відділення на Центральному київському вокзалі у співпраці з «Укрзалізницею». Тут встановлено банкомати з аудіосупроводом для людей із порушеннями зору та спеціально облаштовані каси. Проте на цьому Ощадбанк зупинятись не планує.

Фінанси без бар’єрів

Фінансова інклюзія залишається ключовим пріоритетом і для Visa. Важливу роль у цій трансформації відіграють малий та середній бізнес, які забезпечують понад 75% робочих місць в Україні, наголосив Олександр Яблунівський, віцепрезидент із продуктів і рішень Visa в Україні, Грузії, країнах СНД і Південно-Східноі Європи. 

Щоб стимулювати розвиток МСБ, Visa інвестує у програми підтримки підприємців.

Інклюзія для Visa – це не лише соціальні програми, а й технології. Україна стала одним із перших ринків, де компанія запустила Tap to Phone, що перетворює смартфон на платіжний термінал. Наступний крок – застосування штучного інтелекту: вже найближчим часом купівлі в е-комерції можна буде здійснювати одним кліком чи запитом до цифрового агента, який сам підбере найкращу пропозицію та забезпечить безпечний платіж. «Україна завжди була серед піонерів інновацій, – підкреслює топменеджер Visa. – Тут є унікальний людський капітал і державна підтримка цифровізації. Тому ми впевнені, що наша країна стане одним із драйверів глобальної фінансової інклюзії та розвитку штучного інтелекту».

Право працювати

Бізнес також демонструє готовність до змін. За даними Центру економічного відновлення, 48% підприємців заявляють про готовність працевлаштовувати людей з інвалідністю, а ветерани активно долучаються до формування безбар’єрних практик у суспільстві. Так, від початку повномасштабного вторгнення понад 5500 працівників ДТЕК стали на захист України – близько 500 із них повернулись і знову працюють у своїх колективах.

Саме тому особливу увагу ДТЕК приділяє доступності виробничої інфраструктури. «Частина наших колег повертаються з інвалідністю, тому ми маємо бути готові прийняти їх у робоче середовище. Доступність – це свого роду сигнал: ми чекаємо на тебе», – наголошує Галицький. Нині майже половина виробничих майданчиків уже пройшли аудит доступності, решта – в процесі. Програма охоплює і законодавчий вимір. ДТЕК бере участь у робочих групах Міністерства економіки та Міністерства ветеранів, допомагаючи формувати нові підходи до працевлаштування людей з інвалідністю.

Людина в центрі змін 

Системний підхід до безбар’єрності змінює не лише інфраструктуру, а й життя людей. Голова НБУ згадав історію українського військового з позивним Апостол, який втратив зір, слух і руки, але після повернення з фронту сказав: «Чим я можу бути вам корисним?». «Цей хлопець має унікальний досвід і силу, які можуть стати цінними для фінансової системи. Як тільки він повернеться з реабілітації, я запропоную йому роботу, – підкреслює Андрій Пишний. – Так люди змінюють нас, а ми допомагаємо їм. І саме завдяки таким людям ми йдемо вперед».

На думку учасників форуму, за роки війни з українським суспільством відбулося найважливіше – усвідомлення.