Бути щасливим у місті. Як філософія Riel Family Style відповідає на нові запити жителів мегаполіса

Як змінюється філософія розвитку міст

Протягом десятиліть індустріального розвитку головним завданням міст було вмістити якомога більше мешканців і забезпечити їх роботою. Сьогодні урбаністичний простір вже змагається за людину. Жителі міст більше не прив’язані до конкретної локації – вони самостійно обирають, де жити, працювати й ростити дітей. А основою нової філософії девелопменту стає якість життя.

«На перший план вийшов виклик утримати населення, адже люди тепер мають свободу обирати: будинок, район, місто або й країну», – каже Григорій Мельничук, декан факультету архітектури, будівництва та дизайну КАІ.

Виклик актуальний для всіх країн з постіндустріальною економікою, але особливо гостро постає в Україні, де війна змусила тисячі людей змінити місце проживання. Частина з них обрала менші громади, де виявилося, що можна жити не лише безпечніше, а й комфортніше – із меншими витратами часу на дорогу, кращим доступом до сервісів і тіснішими соціальними зв’язками.

Водночас більшість девелоперських проєктів в Україні досі орієнтовані на короткострокову вигоду. Архітектор Віктор Зотов, засновник ZOTOV&CO, «Канцеля́рії урбаністики» та Міжнародного архітектурного фестивалю CANactions, підкреслює: «Я принципово не називаю це помилками. Це питання цінностей. Цілі бізнесу – заробити. Але ці цілі не завжди збігаються із цінностями довгострокового розвитку». На його думку, саме ціннісні пріоритети визначають, чи буде місто зручним, доступним, безпечним і, зрештою, щасливим.

Однією з головних умов щастя людини в місті є безпека. Це базова передумова, що з’являється першою в усіх світових індексах якості життя. І якщо раніше це поняття сприймалося як соціальна стабільність чи екологічна безпека, то для українців воно набуло буквального значення: захист життя і здоров’я, підкреслює Зотов.

На якість міського життя суттєво впливає й відкритість простору. Найбільше це відчувають підлітки та жінки, каже Григорій Мельничук, які частіше користуються вуличним простором та локальними сервісами, маючи більше соціальних зв’язків у межах мікрорайону.

Попередній слайд

Наступний слайд

У відповідь на ці виклики в урбаністиці набирає популярності концепція Happy Planning. Це філософія проєктування житлового простору, що ставить у центр добробут мешканця: його повсякденний комфорт та емоційний стан. Цей підхід враховує реальні сценарії життя мешканців, створює простори для повноцінного повсякдення, передбачає баланс індивідуального й суспільного простору, де є можливість побути наодинці чи навпаки соціалізуватися. Велику увагу приділено людяності середовища, яке забезпечує відчуття турботи й безпеки. Ця практична методологія дедалі частіше використовується при розробці стратегій і проєктів. «Ми користуємося цією логікою у проєктах, – пояснює Віктор Зотов. – Щастя як категорія розкладається на десятки дрібних критеріїв, які стають основою для архітектурного рішення».

Простір, що лікує

Війна актуалізувала також питання внутрішньої стійкості. Люди шукають середовище, яке дає змогу відновитися, знизити тривожність і не втрачати себе в умовах постійного стресу. Й архітектура може виконувати терапевтичну роль.

Психологиня Анжела Доцюк наголошує: «Простір, у якому ми живемо, прямо впливає на наш емоційний стан, рівень тривожності, відчуття безпеки. Людський мозок постійно зчитує сигнали із середовища: форми, кольори, світло, шум, планування. Це або регулює нашу нервову систему, або перевантажує її».

Попередній слайд

Наступний слайд

Потреба в архітектурі, що знижує стрес, вже стала для українців необхідністю. Простори з природним освітленням, вентиляцією, чіткою структурою, теплими текстурами й кольорами створюють відчуття контролю й заземлення, яких так бракує у великому місті. Це своєрідні мікроекосистеми безпеки, які стабілізують біоритми, знижують рівень сенсорного навантаження і стимулюють до дії.

Водночас місто, що не дає можливості для усамітнення чи спонтанного контакту з іншими, підсилює тривогу та відчуття самотності. Особливо це стосується молодих мам, за словами психологині, – однієї з найбільш уразливих груп у міському середовищі. «Якщо середовище не враховує цей період життя жінки, воно підсилює ізоляцію. Жінка стискається в цьому середовищі, стає ніби ув’язненою», – зауважує Анжела Доцюк.

Терапевтичне місто – це місто, яке дихає. У ньому чергуються зони тиші й активності, є місця для відпочинку, спілкування й самоти, а замість агресивної реклами – живі фасади, сквери і дерева. Головне – в ньому є відчуття турботи. «Йдеться не лише про комфорт, але й про ментальну екологію», – підсумовує експертка.

Навіщо мешканцям міста соціальні зв’язки

Сучасна архітектура давно вийшла за межі форм і фасадів. В епоху гіперурбанізації, війни й постійної тривожності комʼюніті, що виникають довкола місця проживання, стають ключем до збереження внутрішнього ресурсу людини.  

Анжела Доцюк описує це як «запрошення до життя»: «Це створює відчуття дотичності, участі, приналежності до життя. І в такий спосіб знижує рівень ізоляції й тривоги».

Попередній слайд

Наступний слайд

На думку Віктора Зотова, соціальні зв’язки проявляються навіть у таких нібито суто функціональних речах, як ОСББ: «Навіть на прикладі власних родичів і знайомих я бачив, як відбуваються зміни, реальні стосунки між людьми змінюються». Це приклад того, як планування й управління простором створюють умови для довіри, спільних рішень і поваги.

У доброзичливому міському середовищі з’являються нові соціальні сценарії: неформальні кав’ярні у дворах, спільні простори, які дають можливість бути разом, ні до чого не змушуючи. «Це можуть бути коворкінги, простори для барбекю, дитячі майданчики тощо. Вони не зобов’язують до прямого контакту, але створюють можливість для нього», – каже Доцюк.

Григорій Мельничук підкреслює, що архітектура та планування мають стати інструментом творення вулиць і будинків, які, зі свого боку, мають стати інфраструктурою щастя. Комʼюніті, звʼязки лежать в основі цього підходу й визначають, чи хочеться повертатися додому.

Riel Family Style – архітектура з родинними цінностями

Обираючи нове житло, українці дедалі частіше звертають увагу на простір навколо й обирають той, що враховує щоденні звички, психологічні потреби й соціальні зв’язки. На цей запит відповідає концепція Riel Family Style, яку девелопер РІЕЛ розробив і вже впроваджує у житлових комплексах Brother і Sister у Києві та у ЖК Father у Львові.

Ростислав Мельник

СЕО РІЕЛ

Ми прагнемо створити простір для життя з продуманими сценаріями для кожного члена сім’ї.

Читати більше Згорнути

Ідея народилася з критичного аналізу сучасного міста: його фрагментованості, емоційної ізоляції мешканців і браку середовищ, де можна було б бути з іншими, не втрачаючи себе.

Концепція передбачає компактну міську забудову, де в пріоритеті якість соціального середовища. Кожен об’єкт у межах Riel Family Style має своє ім’я, логіку взаємодії із середовищем і з жителями. У ЖК Brother і ЖК Sister ці принципи реалізовані через затишні двори, інфраструктуру коротких відстаней, простори для дітей і дорослих, зони усамітнення, місця для спільного дозвілля. «Ми будуємо простір, у якому можна відчути себе вдома ще до входу в квартиру», – зазначає девелопер.

У центр уваги такого підходу покладено сценарії повсякденного життя. РІЕЛ створює логіку руху мешканця: від затишного дворика до під’їзду, далі, через лобі, до ліфта й квартири. Скрізь у пріоритеті комфорт, безпека, тактильність, емоційна впізнаваність.

Інноваційність підходу полягає у створенні власної класифікації всередині комфорт-класу. В її основі – нові вимоги до сервісу, архітектури, зонування, брендингу й ідентичності проєкту. «Ми хочемо, щоб мешканці пишалися, що живуть у Father, Brother або Sister, як ключовим елементом свого стилю життя», – додає зовнішня креативна партнерка РІЕЛ Валерія Тімотієвич, CEO агенції Volta Buro, яка є частиною Fedoriv Group.

Деякі рішення в межах Riel Family Style складні для реалізації. Йдеться, зокрема, про пріоритет пішоходів над авто, багаторівневе зонування або простори для дозвілля мешканців. Але девелопер принципово їх закладає, навіть зменшуючи комерційні площі. «Ми навмисно жертвуємо частиною комерційних метрів, щоб створити середовище, де мешканці можуть комфортно взаємодіяти», – наголошує девелопер.

Компанія планує масштабувати формат як внутрішній стандарт для всього портфелю нерухомості в комфорт-сегменті. Кожен її об’єкт – окрема історія однієї великої родини, яка вибудовує нову якість міського життя.