Україна може втратити понад 5% ВВП через ожиріння. Як хвороба руйнує нашу економіку та що з цим робити

Як ожиріння «краде» так багато грошей із наших гаманців?

Кожне захворювання має свою «вартість» у грошовому еквіваленті.

Найперше – це прямі медичні витрати: гроші, які держава витрачає на медичне обслуговування людей з хронічними хворобами – наслідками ожиріння. А також непрямі витрати: втрати ВВП від зниження продуктивності праці людей із ожирінням, лікарняні через хвороби, викликані ожирінням, та втрати від раннього виходу працівників на пенсію. 

При цьому невидимі непрямі витрати для економіки удвічі вищі, ніж видимі. 

Порівняно з людьми з нормальною масою тіла, продуктивність на робочому місці в людей з ожирінням є нижчою, а кількість лікарняних листків – більшою, підтверджує лікарка-ендокринолог, докторка медичних наук Любов Соколова.

«Така тенденція спостерігається в усіх сферах зайнятості: у фінансах, освіті, мистецтві, медичній допомозі, наданні послуг, IT. При ожирінні людина потрапляє в своєрідне замкнене коло: що більша вага, то тяжче бути фізично активним, а чим менший рівень фізичної активності, тим більша вага», – додає лікарка.

Якщо людина частково втрачає працездатність – потрібні витрати на її перекваліфікацію. Якщо отримує інвалідність внаслідок ускладнень від ожиріння – це додаткові кошти на її утримання з боку держави, а також – потреба у догляді, яку часто закривають члени родини. Вони, зі свого боку, також змушені не працювати або суттєво скорочувати кількість своїх робочих годин. Так держава втрачає одразу кількох економічно активних громадян внаслідок хвороби одного.

У чималу копійку виливаються навіть транспортні видатки, аби пацієнти дісталися до лікаря, їхнє перебування на стаціонарному лікуванні, оплата доглядальника у випадку інвалідизації.

Усе це входить до поняття «глобальний тягар хвороб». Його вимірюють за так званим показником DALY – це кількість років, втрачених через поганий стан здоровʼя, інвалідність або передчасну смерть. 

«Показник, що характеризує втрату років повноцінного життя через проблеми зі здоров’ям, які призводили до страждань (біль, функціональні обмеження), тимчасової непрацездатності, інвалідності та передчасної смерті, в Україні є вищим, ніж у розвинутих країнах. Він у чотири рази більший за аналогічний показник, наприклад, у Франції», – наголошує Наталія Рингач, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

Прогноз для України та світу

Всесвітня федерація боротьби з ожирінням попереджає: до 2035 року діагноз ожиріння матимуть одна з чотирьох людей (майже 2 млрд). А глобальний економічний вплив цієї хвороби сягне $4,32 трлн на рік, майже 3% світового ВВП. Приблизно таким був економічний вплив пандемії COVID-19 у 2020 році.

За прогнозами дослідників Всесвітньої федерації боротьби з ожирінням, до 2060 року Україна втратить через ожиріння $21 млрд – 5,69% ВВП. Для порівняння: за даними Держстату, торік через повномасштабну війну ВВП втратив 29,1%.

Ожиріння – хвороба, а не слабка сила волі

Говорячи про ожиріння, варто пам’ятати – це не лише про надлишок споживання калорій, і тим паче – не про відсутність сили волі у людини з таким діагнозом. 

«Безумовно, при надмірній вазі варто переглянути харчування і збільшити інтенсивність фізичних навантажень, але ожиріння – багатогранна і багатофакторна хвороба. У її розвитку відіграють роль такі чинники, як спадковість, гормональний статус, рівень стресу, прийом ліків, фонові хронічні хвороби і навіть тривалість та якість сну», – підкреслює лікарка-ендокринолог, докторка медичних наук Любов Соколова.

Саме тому і розв’язання цієї проблеми складніше, аніж може здатися на перший погляд. На цьому наголошують у міжнародній медичній компанії «Ново Нордіск», що займається виготовленням ліків від цукрового діабету та ожиріння.

«Поки ми не почнемо сприймати людей із ожирінням як людей із захворюванням, за яке їх не можна звинувачувати, ми не змінимо сприйняття суспільства про нього як про щось ганебне. 25% дорослого населення в Україні живе з ожирінням, більше половини – має зайву вагу. Боротьба з ожирінням має стати одним із пріоритетів охорони здоров’я», – коментує Владислав Мороз, генеральний директор компанії «Ново Нордіск Україна».

Востаннє рівень поширеності ожиріння в Україні вимірювали у 2019 році – результати складно назвати втішними: надмірну вагу мають майже 60% українців і трохи менше 40% мають нормальну вагу. Показники ожиріння у нас різко збільшуються з віком, а ожиріння більше поширене серед жінок.

В умовах повномасштабної війни ситуація навряд чи покращиться – радше навпаки. Значною мірою – через стрес.

«Якщо ви постійно перебуваєте в стані стресу, то набиратимете вагу, навіть бездоганно харчуючись. Стрес впливає на якість сну, наші гормони та біоритми. А іноді сон взагалі майже відсутній через постійні ворожі обстріли. Усе це веде до гормональних дисбалансів і збоїв, а вони зі свого боку – до зайвих кілограмів», — пояснює екскерівниця Державного експертного центру МОЗ України Тетяна Думенко.

Як світ бореться з ожирінням

Попри те, що 60% країн європейського регіону ВООЗ мають політику, стратегію чи план дій щодо зменшення надмірної ваги та ожиріння, глобальна ситуація все ще погіршується. Водночас деякі країни успішно впроваджують окремі кроки і заходи, спрямовані на подолання ожиріння.

В Амстердамі у 2012 році розпочалася ініціатива «Здоровий підхід до ваги», вона передбачала заборону фруктових соків у школах, розміщення фонтанів із питною водою по всьому місту, проведення кулінарних курсів, заборону компаніям швидкого харчування спонсорувати міські заходи, надання додаткової допомоги в перші 1000 днів життя дитини, членство в спортивних центрах і субсидовані заходи для малозабезпечених сімей. Результат – зниження на 12% поширеності зайвої ваги та ожиріння серед дітей.

Норвегія та Данія, де рівень ожиріння серед дорослих становить 12% і 14% відповідно, діють на випередження проблеми: закликають рекламодавців не рекламувати нездорову їжу та напої дітям віком до 13 років. 

Вплив реклами не можна недооцінювати, впевнені в урядах країн, адже маркетинг, зокрема, допомагає формувати нездорові харчові звички у дитини. Столичний університет Осло з’ясував, що вісім з 10 реклам їжі та напоїв, спрямованих на дітей у Норвегії, порушують рекомендації ВООЗ і пропагують нездорове харчування.

У місті Берклі, штат Каліфорнія, запровадили податок на солодкі напої: за рік їх споживання зменшилося на 21%. А місто за вісім місяців отримало додаткові $1,5 млн податків, які спрямували на програми боротьби з ожирінням.

Чи допомагають ліки у боротьбі з ожирінням 

Часто пацієнти з ожирінням не можуть схуднути навіть за допомогою додаткової фізичної активності чи спеціальної дієти. 

Ендокринолог Любов Соколова наводить статистику: за різними даними, через рік після припинення обмежень у харчуванні люди набирають від 1/3 до 2/3, а через п’ять років – більше 95% втраченої ваги. 

Тому для лікування цього захворювання потрібен комплексний підхід: окрім зміни способу життя на здоровіший (збалансоване харчування та підвищення рівня фізичної активності мінімум до 30 хвилин на день), додається ще медикаментозне, а іноді – й хірургічне лікування.

«Медикаментозна терапія ожиріння рекомендована пацієнтам, які не змогли досягти зниження маси тіла на ≥5% через пів року після зміни способу життя», – коментує лікарка.

Розробкою препаратів від ожиріння успішно займаються у компанії «Ново Нордіск». Значну увагу при цьому приділяють природному гормону GLP-1 (ГПП-1). Клінічні дослідження довели його важливість у зниженні ваги. Цей гормон впливає не лише на регулювання рівня цукру в крові людини, але й на відчуття голоду та насичення в організмі. Відповідно – допомагає зменшити вагу та почуватися краще.

Сучасні препарати для лікування ожиріння, які є у «Ново Нордіск» у комерційному доступі, допомагають пацієнтам знизити вагу на 10–15%. Наразі в компанії працюють над досягненням показника у зниженні ваги пацієнтів на 20% під час медикаментозного лікування та доведення користі такого лікування для серцево-судинної системи. 

Також тривають розробки таблетованої форми препарату для лікування ожиріння замість ін’єкційного, яке використовується вже зараз. 

«Протягом кількох років наші вчені вивчали, як можна використовувати синтетичні молекули GLP-1 для зменшення апетиту або збільшення витрат енергії. І ми продовжуємо дослідження. Наші лікарські засоби допомагають не лише зменшити вагу тіла та окружність талії, але також суттєво знизити ризик розвитку діабету, вплинути на фактори серцево-судинного ризику, покращити перебіг захворювань, розвиток і прогресування яких пов’язані з ожирінням», – додає Владислав Мороз, генеральний директор компанії «Ново Нордіск Україна».

Та у випадку з ожирінням недостатньо лікувати наслідки – потрібно дбати ще й про попередження хвороби. Тож «Ново Нордіск» приділяє значну увагу просвітницькій діяльності у питаннях ожиріння й діабету.

У 2014 році компанія заснувала міжнародну програму «Міста долають діабет», яка має підвищити обізнаність про діабет та ожиріння серед жителів великих мегаполісів, знизити поширеність цих хвороб і покращити їх лікування серед пацієнтів. 

Наразі програма впроваджена у більше ніж 40 містах світу й охоплює понад 200 млн людей та 150 партнерських організацій. У Києві вона запрацювала в 2021 році.

Рецепт для України

У звіті Світового банку, присвяченому ожирінню, прийшли до висновку: одним із найефективніших способів боротьби з ожирінням та іншими неінфекційними захворюваннями є збільшення інвестицій у доступну, якісну первинну медичну допомогу. 

Вирішальне значення матиме і профілактика: обов’язкове маркування оброблених харчових продуктів, підвищення споживчої освіти, зменшення споживання солі та підсолоджених напоїв, інвестиції в програми харчування дітей раннього віку.

Світовий банк також радить звернути увагу на важливість жорсткої фіскальної політики, наприклад, оподаткування нездорової їжі; покращення «здорової» міської інфраструктури, наприклад, дитячих майданчиків у школах, пішохідних і велосипедних доріжок. 

В Україні також розробляються і впроваджуються схожі ініціативи: це обмеження вживання тютюну, котре нещодавно законодавчо закріпила Верховна Рада, оподаткування підсолоджених напоїв, яке наразі перебуває на стадії законодавчої ініціативи у парламенті. Це і реформа шкільного харчування, запущена 2019 року, а також постанови Кабміну, що регламентують норми вживання солі та цукру, норми вживання трансжирів тощо.

Через війну зараз Україна переживає важкі часи. Попереду – довгі роки повоєнної відбудови, яка ляже на плечі економічно активного покоління. Та якщо вчасно не вжити заходів, здоров’ю значної частини цих людей загрожують серцево-судинні захворювання, що є причиною 67% смертей в Україні. Рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби у нас у чотири рази вищий, ніж у країнах ЄС. Причина – нездоровий спосіб життя та шкідливі звички.

Тож наше завдання сьогодні – зберегти людей працездатного віку, які підтримуватимуть і відновлюватимуть економіку. Силу удару ожиріння по здоров’ю українців та нашій економіці можна послабити, якщо вчасно об’єднати зусилля держави, бізнесу і суспільства. 

Перший крок на цьому шляху – це суспільне визнання ожиріння як захворювання. Ефективна державна політика в боротьбі з ожирінням має підкріплюватися внеском бізнесу та свідомим ставленням людей до власного способу життя.