Згідно з останнім соціологічним дослідженням компанії з працевлаштування Gremi Personal, приблизно 40% українських біженців не планують повертатися додому із Польщі після завершення війни. Частина з них має дітей шкільного віку, й вони вже відмовляються від вивчення вітчизняної програми. Статистика мережі наших шкіл свідчить про аналогічні показники.
Психологічний тиск подвійного навчання
Батьки близько 40% наших учнів забрали документи й припинили зв’язок з українською школою. Наразі ми не можемо стверджувати, який саме відсоток учнів вже ніколи не повернеться за шкільні парти України. Але так чи інакше кожен із нас розуміє, що ця ситуація вплине на економіку країни загалом.
Батьки близько 40% наших учнів забрали документи й припинили зв’язок з українською школою.
Стосується це і подвійного навчання дітей, чиї батьки мають бажання повернутися додому після перемоги. Ці діти викликають найбільше занепокоєння. Адже таке навантаження відбиватиметься на емоційному стані цілого покоління українців. За даними дослідження освітнього омбудсмена України, 83% опитаних школярів заявили про поганий психологічний стан, а 26% батьків повідомили про складний емоційний стан дитини.
Міносвіти розробило кілька кроків назустріч, які допоможуть інтегрувати дітей у національну систему освіти. Але це лише пів справи.
Альтернативні рішення
У всіх різні обставини, й двох однакових випадків не буває. Тож, школи мусять знаходити найкомфортніші індивідуальні рішення. Ми протягом поточного року пропонували два варіанти дистанційного навчання для дітей, які перебувають за кордоном. Синхронний, коли вчитель і учні одночасно перебувають онлайн, та асинхронний, який працює за принципом онлайн-платформи. Учні обох форматів мають підтримку викладача, соціалізацію з українською спільнотою і, найголовніше, дозовану для кожної окремої дитини інформацію, аби не перевантажувати її.
Такий підхід не виключає «пробілів» у знаннях через академічну різницю. Однак станом на сьогодні це не є нездоланною проблемою. Ми сприймаємо тимчасове навчання наших дітей за кордоном як навчання за обміном, де учні можуть рік чи два навчатися в іншій країні. Завдяки цьому вони можуть повернутися в рідне середовище із сильними та новими знаннями із суміжних предметів програми. А суто вітчизняні предмети ми відновимо.
Час об’єднувати зусилля
Чи можна сказати, що наступний рік з точки зору виконання академічної програми буде легким? Безумовно, ні. Можна зменшити надмірне навантаження з надолуженням пропущеного матеріалу, але, на жаль, не прибрати його повністю.
Чим пізніше дитина повернеться до національної системи освіти, тим складнішою буде її інтеграція.
Але у повній взаємодії Міносвіти, шкіл та батьків створити комфортніші умови для дітей можна. Так, буде багато індивідуальних кейсів і вирішити проблему шаблонним рішенням не вдасться. Проте на даному етапі, якщо батьки залишать дітям українську програму, а школи та Міносвіти допоможуть зберігати зв’язок дитини через різні види асинхронного екстернату, це значною мірою полегшить повернення додому.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
