«Інвестиційне кредитування стало нашою головною спеціалізацією» – Юрій Каціон, Ощадбанк

Тренди в корпоративному кредитуванні

З огляду на ключову роль державних банків у кредитній підтримці економіки України під час великої війни, як змінилася частка Ощадбанку на ринку корпоративного кредитування?

Насамперед варто пригадати 2022 рік – це був стресовий період для всіх учасників економіки. Банкам, як і підприємствам, знадобився час, щоб перегрупуватися й визначити пріоритети. Однак, маючи статус одного з найбільших державних банків, ми чітко розуміли свою відповідальність – за безпеку вкладів і стабільність бізнесів наших клієнтів.

У ситуації високих ризиків більшість банків зазвичай обирає консервативну позицію: накопичує ліквідність і готується до найгіршого. Ми ж від початку усвідомлювали, що це шлях до згортання економіки й нової хвилі фінансових проблем. Тому вирішили діяти інакше – залишатися поруч із клієнтами, підтримувати їх у найскладніші моменти. Згодом почали проактивно працювати над спільними програмами з Міністерством аграрної політики, Мінекономіки, готували програми протидії продовольчій та паливній кризі.

Наслідком нашої стратегії стало кратне збільшення кількості клієнтів приватного сегменту з числа провідних гравців ринку та значний приріст обсягу кредитного портфеля.

Фактично, за даними НБУ, з початку року 2025-го ми є лідерами банківського сектору в кредитуванні юросіб. На 01.09.25 р. частка Ощадбанку сягає 13,3% від загального обсягу кредитного портфеля юридичних осіб, наш net-портфель – 94,8 млрд грн. Більша його частина – кредити підприємствам великого корпоративного бізнесу.

Ощадбанк відіграв ключову роль у фінансуванні критично важливих ініціатив під час війни, як-от перша воєнна посівна та енергетичні проєкти. Наведіть, будь ласка, приклади, як кредитування допомагало долати виклики, що стояли перед економікою?

Першою справді була програма фінансування посівної в 2022 році, згодом – паливна криза, потім – підтримки ритейлу для уникнення продовольчої кризи, підтримка енергетичних компаній, що продовжують потерпати від російських обстрілів. Але найбільш показовими стали кейси великих підприємств, що постраждали від бойових дій, коли кожного разу потрібно було діяти не за стандартними підходами, а виходячи з реальної ситуації.

З початком повномасштабної війни та блокуванням чорноморських портів український аграрний сектор фактично втратив можливість експорту. Це болісно вдарило і по компанії «Нібулон», чия логістика – порт у Миколаєві та річковий флот — забезпечували країну найдешевшим і найефективнішим способом транспортування зерна. У цей критичний момент компанія ухвалила стратегічне рішення: інвестувати $22,5 млн у будівництво нового термінала на Дунаї. Це дозволило оперативно відновити експортні потоки та підтримати експортну спроможність країни. Ощадбанк став першим фінансовим партнером, який оперативно відреагував на потребу компанії: ми допомогли розробити антикризовий сценарій, реструктурувати зобов’язання та забезпечили фінансування капітальних інвестицій у цей об’єкт. Згодом до процесу долучилися й інші українські та міжнародні банки, орієнтуючись на приклад Ощадбанку.

Ще один приклад – підтримка одного з лідерів експортної продовольчої переробної промисловості країни. Виробничі потужності компанії були зруйновані на початку повномасштабного вторгнення. Незважаючи на відсутність заставного майна, ми підтримали нашого клієнта, давши змогу відбудуватись. Це дозволило їм за рік збільшити на 35% обсяги виробництва продукції і наростити частку експорту до майже довоєнних показників.

Яка в цілому політика Ощадбанку щодо клієнтів на прифронтових територіях?

Для нас підтримка таких компаній була і є пріоритетом від самого початку великої війни.

Ми останніми закривали відділення в регіонах на лінії фронту і першими поверталися на деокуповані території.

Ми завжди намагалися дати можливість бізнесу зберегти або релокувати виробничі потужності, керуючись принципом реалістичної оцінки ризиків.

Якщо компанія зберігає хоча б мінімальну прибутковість у своїй операційній діяльності і має перспективи відновити здатність обслуговувати зобовʼязання, ми готові йти на складні реструктуризації, на додаткове фінансування.

А якою наразі є кредитна дисципліна серед цієї групи позичальників?

Сьогодні якість обслуговування кредитів у цьому сегменті залишається дуже високою. Рівень прострочених кредитів у корпоративному бізнесі не перевищує 1% – навіть у мирні часи ми не мали таких показників. Це результат ретельної роботи з кожною компанією та відповідального ставлення клієнтів до своїх зобов’язань. Важливу роль відіграють і державні програми підтримки, як-от «5-7-9%», портфельні гарантії, можливість узяти участь у міжнародних програмах і грантах – бізнес прагне зберігати бездоганну кредитну історію.

Розкажіть, будь ласка, про нестандартні кейси, коли банк знаходив оптимальні рішення для бізнесу?

Кожен кейс є унікальним. Наприклад, реагуючи на масові обстріли та руйнацію енергетичних активів, ми розуміли, наскільки важлива наша експертиза в галузі енергетики.

Виклик потребував системного рішення у вигляді програми фінансування децентралізованої генерації. Спільно з колегами ми обговорювали це і пропонували уряду і клієнтам варіанти продуктів і програм: як фінансування створення на підприємствах власного енергозабезпечення на основі газопоршневих технологій, так і проєкти комбінованого енергозабезпечення. Як ви пам’ятаєте, в 2024 році провідні банки за лідерства НБУ уклали меморандум про підтримку відновлення енергетичної інфраструктури.

До речі, «Ощад» є лідером фінансування розбудови генерації, наша частка ринку – 30% з обсягу профінансованих всіма банками 1,1 ГВт встановленої потужності за неповні 1,5 року дії цього меморандуму.

«Ощад» реалізував перший на ринку проєкт фінансування будівництва систем накопичення електричної енергії, які працюватимуть на ринку додаткових послуг – для компанії KNESS. Банки завжди з великою обережністю ставляться до бізнесу, який ще не має підтвердженої результативності роботи. Але ми пішли на такий ризик разом із нашим клієнтом. 

А вже за два місяці ми оголосили про ще одну укладену кредитну угоду за цією технологією. Нею став перший за період війни консорціум в енергетиці на суму €67 млн, який за лідерства «Ощаду» був реалізований спільно з UGB та ПУБМ для ДТЕК. Такий обсяг коштів кожен банк окремо не міг запропонувати клієнтові, але консорціум дав можливість реалізувати амбітний проєкт, вкрай важливий для країни. Це буде один із найбільших у Східній Європі комплексів установок зберігання енергії, консорціум профінансував будівництво 5 УЗЕ на 180 МВт. 

Фінансування доданої вартості

Держава визначила збільшення частки переробної промисловості в структурі економіки як один із пріоритетів. Як банки, зокрема «Ощад», можуть посприяти досягненню цієї мети?

Проєкти в галузі переробки є одним із механізмів збільшення доданої вартості та заміщення тих валютних надходжень, які ми як країна недоотримуємо внаслідок впливу війни. 

Розуміючи це, ми для себе визначили пріоритетом нові інвестиційні проєкти, які створюють виробничі потужності, орієнтовані на експорт. У 2023 році ми допомогли агропромхолдингу «Астарта-Київ» із будівництвом заводу з поглибленої переробки сої, профінансувавши наших партнерів на суму $60 млн на сім років. Сьогодні в Україні будують уже низку заводів поглибленої переробки, оскільки успішний приклад є найкращим способом популяризації інвестиційних проєктів.

Як у межах цього тренду зростає частка довгострокових інвестиційних кредитів у вашому кредитному портфелі?

За період повномасштабної війни частка інвестиційних кредитів у корпоративному портфелі зросла з 13% до 47%, тоді як зазвичай у банках частка таких кредитів складає не більше 20–30%.

Таким чином, інвестиційне кредитування стало нашою головною спеціалізацією і відрізняє Ощадбанк від низки інших фінустанов.

На користь саме цього шляху як напряму розвитку банку свідчать два аргументи. По-перше й найважливіше – це вплив на економіку, оскільки інвестиційні кредити мають дуже велике значення для розвитку країни, створення робочих місць та збільшення ВВП. По-друге, в цьому є зрозуміла перевага для банку, адже довгострокові кредити мають сталий обсяг у портфелі й ним легше керувати.

Гроші для оборони

Фінансування компаній зі сфери ВПК – пріоритет, визначений у схваленій у 2024 році стратегії кредитування. Як Ощадбанк виконує цю місію?

Фінансування військово-промислового комплексу (ВПК) було і є одним із найбільших наших пріоритетів. Якщо раніше ВПК був сконцентрований переважно в державній власності (до 90% виробників), то за чотири роки активної фази війни ми бачимо, як стрімко змінився цей сегмент. 

Натепер в Україні ВПК виробляє продукцію приблизно на півтора трильйона гривень на рік. Половина цього обсягу припадає на приватні компанії. Ба більше, у нашому пайплайні проєктів близько 80% виробників є приватними компаніями.

Тобто підприємства з галузі ВПК зараз можуть сміливо подавати заявки на кредитування?

Безумовно. 

А якою є частка ВПК в корпоративному портфелі Ощадбанку?

В Ощадбанку обсяг укладених кредитних угод у сегменті ВПК за час повномасштабної війни складає понад 17,5 млрд грн. На цей рік ми плануємо укласти кредитних угод щонайменше ще на 15 млрд грн саме в військово-промисловому комплексі. Наразі його частка в нашому корпоративному кредитному портфелі складає 14%. Для порівняння: частка енергетичних проєктів – 26,4%, аграрного сектору – 10,3%.

Чи долучаються до фінансування ВПК приватні банки та міжнародні фінансові організації?

Іноземні комерційні банки зазвичай не фінансують ВПК через внутрішні обмеження і вимоги екологічно-соціальної політики. Ми проводили численні переговори з міжнародними фінансовими інституціями, пояснюючи, що країна, яка перебуває у війні, не може суворо дотримуватися цих норм і не підтримувати критично важливі для її виживання проєкти.

Міжнародні партнери відреагували з розумінням.  

Крім того, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) переглянув власну політику кредитування та дозволив фінансування проєктів, пов’язаних із військовими напрямками. Це безпрецедентно. Наразі вони готують механізми фінансування виробництва такої продукції та її ключових компонентів на території ЄС, залишаючи заборону лише на летальну зброю: патрони, снаряди тощо.

Фінансові перспективи

Як у цілому зараз можна оцінити насичення української економіки кредитами й де є можливості для зростання?

Рівень достатності фінансування економіки країни вимірюється через частку кредитів банківської системи до ВВП. В Україні цей показник за часи війни скоротився з 19% до 14%. Це дуже низький рівень. Бо в Європейському Союзі країни мають показники від 60% до 150% ВВП. І це говорить про те, що в нас величезний потенціал до розвитку.

Тут, звісно, є вплив низки факторів. І не останній із них полягає в тому, що попит на кредити з боку бізнесу виникає тоді, коли компанії впевнені в можливості спрогнозувати довгостроковий план розвитку подій, розуміти вартість грошей у часі, бачити стабільні напрямки збуту продукції. 

Враховуючи безпекові фактори, прогнозувати щось наперед дуже важко. Тому компанії потребують страхового захисту від воєнних ризиків, про що бізнес нагадує на кожній публічній події та зустрічах з урядом. 

Тобто виходить, що через високий рівень невизначеності в нас знижується охоплення кредитуванням?

Це тільки один із компонентів. Бо насправді другим важливим фактором є період високих ставок. У нас відносно високий рівень інфляції, який Національний банк України намагається контролювати через механізми монетарної політики. А уряд, фінансуючи дефіцит держбюджету та забезпечуючи військові потреби, змушений залучати гроші на внутрішньому ринку за ставками, які мають як мінімум покривати інфляцію. Все це приводить до того, що вартість фінансування в національній грошовій одиниці є доволі високою для більшості виробників і підприємств, які не працюють на експорт. 

Звісно, є значно дешевше валютне кредитування, яке доступне для проєктів, що формують валютну виручку. Завдяки високому рівню ліквідності банківської системи відсоткові ставки за валютними кредитами в нас навіть нижчі, ніж пропонують міжнародні фінансові організації, й становлять близько 5–6%. 

Які ваші прогнози щодо розвитку корпоративного кредитування в Україні на 2025–2026 роки?

По-перше, ми розуміємо, що рівень кредитування або насичення економіки грошима через банківську систему достатньо низький. Тому банки намагатимуться виходити за рамки своїх класичних ролей посередників між вкладниками й підприємствами, які отримають ресурс для фінансування. Вони займуть більш проактивну позицію, розробляючи нові механізми та програми, що будуть стимулювати розвиток економіки й створення нових виробничих потужностей.

Майже всі банки підтверджують збільшення фокусу на інвестиційному кредитуванні в тих напрямках, які будуть формувати додаткову вартість, валютну виручку, зростання ВВП. Ми маємо численні приклади успішних економік, які пройшли швидкий етап розвитку, використовуючи ці підходи, і ми так само не будемо виключенням.

Серед пріоритетів точно будуть енергетичні проєкти. Терміни окупності, наприклад сонячних електростанцій, скорочуються на 1,5–2 роки за рахунок використання систем накопичення енергії, і це робить їх більш прийнятними для тих банків, які не готові до фінансування енергопроєктів на 7-8 років. Так само оборонний сектор має отримати нове дихання завдяки відкриттю можливості експорту озброєння. Крім того, ми залишимося аграрною країною з огляду потенціалу, але будемо фокусуватись на розвитку переробної промисловості та нових підходах до виробництва аграрної продукції.

Багато банків мають суттєвий запас ліквідності, який може бути спрямований у реалізацію інвестиційних проєктів. Трендом, безперечно, буде обʼєднання банків – приклад, який ми показали на двох укладених за лідерства «Ощаду» консорціумах: в ОПК та енергетиці. Це дозволяє, обʼєднавши можливості 3–4 банків, фінансувати проєкти дуже великого масштабу.

Адже обʼєднавшись, українські банки можуть реалізовувати амбітні проєкти вартістю $150–250 млн, які раніше були неможливі без залучення іноземних кредиторів.