Як в український суспільний наратив повертаються слова з минулого, такі як «націоналізація та експропріація», та чому лише один законопроєкт може знищити міжнародний статус країни як місця для ведення бізнесу? Про це – у матеріалі Forbes BrandVoice, підготовленим у співпраці з аналітичним центром МЦПД.
Битви виграє армія, а війну – економіка. Але сьогодні, коли українська армія поступово нарощує свій потенціал, економічна стабільність країни залишається вразливою через деякі сумнівні рішення та неоднозначні законотворчі дії. За даними аналітичного центру МЦПД, у рейтингу верховенства права за 2023 рік Всесвітнього проєкту правосуддя Україна посіла лише 89-те місце серед 149 країн, опустившись одразу на 13 позицій порівняно з попереднім роком. Хоча, за даними опитування Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва, саме верховенство права, незалежний суд і виборну демократію більшість українців (42%) назвали головними засобами забезпечення порядку та побудови мирного майбутнього в Україні.
«Благими намірами»
22 квітня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту прав власності третіх осіб» (№11195). У пояснювальній записці до документа зазначили, що він дозволить забезпечити захист та відновлення прав третіх осіб (інвесторів), які побічно володіють часткою в активі, що стягується в дохід держави, та унеможливить (зменшить частку) звернення таких інвесторів за захистом своїх прав у міжнародних арбітражах проти України.
Начебто цей законопроєкт дійсно декларує турботу про захист прав власності інвесторів бізнесу, без якого неможливий подальший розвиток міжнародного співробітництва та інтеграції України у світову економіку. Так само, як і створена в лютому 2024 року Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України із захисту прав інвесторів. Але окрім об’єктивно необхідного таргетування осіб, які своїми діями створили загрозу національній безпеці чи територіальній цілісності України, проєкт містить положення, які не відповідають нормам міжнародного законодавства про захист інвестицій, законодавству ЄС щодо захисту приватної власності та корпоративному праву. То що в ньому не так?
Захист чи нові ризики для сумлінних інвесторів?
По-перше, пропонується встановити спеціальний механізм стягнення до доходу держави 100% пакета акцій (часток) або інших цінних паперів юридичної особи (компанії), якщо у структурі її власності є підсанкційна особа.
По-друге, за умов, що серед інвесторів компанії є підсанкційна особа, яка володіє не менш як 25% акцій, до всіх акціонерів застосовується спеціальна процедура блокування активів – відкриття платежів умовного зберігання (ескроу) або рахунків умовного зберігання у розмірі, що відповідає розміру їхньої частки у пакеті, яка стягується на користь держави. Надалі передбачається можливість оформлення прав власності на ці акції шляхом здійснення переведення прав на цінні папери. Однак якщо це не буде зроблено протягом пʼяти років, вважатиметься, що непідсанкційні особи відмовилися від них. Тобто пропонується непрозорий механізм фактичної «націоналізації» державою (через держагентство АРМА та Фонд державного майна) активів, що належать сумлінним інвесторам. До того ж на час проведення ідентифікаційних процедур вони позбавляються можливості керувати ними. Така необхідність відновлення своїх прав власності може бути кваліфікована як порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.
І нарешті, якщо підсанкційна особа володіє менш як 25% акцій компанії, рішення про її відчуження прийматиметься в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. От тільки такої процедури поки що не існує, хоча за змістом санкцій таке рішення може ухвалювати лише суд. Отже, всупереч очікуванням ініціаторів нового законопроєкту кількість звернень інвесторів за захистом своїх прав власності до міжнародних інвестиційних арбітражів проти держави Україна навряд зменшиться, а судові витрати лише зростуть. Крім того, на думку Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, «відсутність у проєкті чітких критеріїв, вимог та процедур на рівні закону про ухвалення рішення Кабінету міністрів України створює ризики виборчого правозастосування», що визначено як «корупціогенний фактор».
Судитись не можна домовитися
З прийняттям цього закону практично весь великий український бізнес опиниться під загрозою перегляду прав власності, що негативно позначиться на діловій активності та перспективах відновлення національної економіки. Досить згадати лише кілька гучних кейсів компаній, в анамнезі яких є підсанкційні акціонери, або чиї права власності були припинені чи обмежені діями слідчих та судових органів. Наприклад, корпоративні права компанії Ferrexpo на підприємства в Україні, інституційними акціонерами якої є найбільші міжнародні фінансові групи та інвестиційні фонди, чиї акції вільно торгуються на основному майданчику Лондонської фондової біржі, неодноразово обмежувались та заморожувались національними судами. Або західні інвестори компанії Київстар, яка входить до складу міжнародної телеком-групи VEON (Нідерланди), акції яких перебувають у вільному обігу на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам).
Що зроблять акціонери, якщо згідно із запропонованою новим законом процедурою об’єкт їхньої інвестиції буде націоналізовано? Як цей сумний досвід судової тяганини позначиться на статусі України як місця для ведення бізнесу? Відповіді на ці питання, повʼязані з інвестиційними перспективами українського бізнесу, зрозумілі кожному. І ризики, що під керівництвом держави ці компанії зможуть уникнути банкрутства, знецінення чи подальшого продажу за непрозорими схемами, не надто великі. Адже українці вже неодноразово переконувалися, що держава не є гарним менеджером. Так згідно з презентацією діяльності АРМА за 2023 рік зазначено, що прямі надходження до бюджету від управління активами становили за рік 101,3 млн грн. При цьому в управлінні агентства, згідно з Єдиним державним реєстром, перебувають 68 500 активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Ці показники прибутковості важко назвати рекордними.
Законопроєкт, який нікому не подобається
Перспективи швидкого ухвалення цього неоднозначного закону викликає переважно негативну реакцію як у депутатів Верховної Ради та експертів, так і серед професійних спільнот, що часто виплескується в публічне обговорення. Так, у відкритому листі Українського національного Комітету Міжнародної Торгової Палати йдеться: «Прийняття законопроєкту в першому читанні та його подальший розгляд не лише стане проявом повної неповаги до інституту права власності, а й повністю підірве довіру урядів західних країн та завдасть непоправної шкоди інвестиційному клімату. Крім того, наявні іноземні інвестори можуть бути вкрай стурбовані такими діями законодавців і ще більше зменшать ділову активність як на період війни, так і під час відновлення та реконструкції».
Така «експропріація та націоналізація» може стати обґрунтованою підставою для звернень іноземних інвесторів щодо захисту своїх прав власності у відповідні міжнародні суди, що негативно вплине на ділову репутацію України. І що більш важливо – створить загрозу економічної стійкості країни, яка може зіткнутися з подальшим скороченням потоку інвестицій, податкових надходжень та можливостей працевлаштування, що в умовах повномасштабної війни особливо небезпечно.
Відновлення країни теж може опинитися під загрозою, адже без поваги до права власності та без урахування специфіки міжнародних зобовʼязань про захист іноземних інвестицій та іноземних інвесторів національна економіка не зможе запрацювати на повну силу. Тому всупереч словам про те, що важкі часи вимагають відчайдушних заходів, проєкт цього закону потребує подальшого доопрацювання та вдосконалення відповідно до норм міжнародного права, які захищають одне з фундаментальних прав – право власності, зафіксоване у статті 1 Протоколу №1 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Лише тоді новий закон зможе досягти задекларованої мети та зміцнити інвестиційні перспективи України у повоєнному майбутньому.
Матеріал підготовлено у співпраці з аналітичним центром МЦПД.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
