Станом на 31 грудня 2023 року вартість відбудови та відновлення в Україні становила $486 млрд, йдеться в аналітичному документі, складеному урядом України, Групою Світового банку, Єврокомісією та Організацією Обʼєднаних Націй. Неабияка частка цієї суми – збитки, понесені українським бізнесом. Йдеться не лише про зруйновані потужності, цехи, склади, а й про збитки через втрачених міжнародних партнерів, руйнування ланцюгів експорту, зменшення обороту, вимушену релокацію
За міжнародним законодавством і звичаєвим правом, постраждала сторона має право на компенсацію. Її джерелом для українського бізнесу, що постраждав через російську агресію, є російські активи у різному форматі. Не лише теоретично, а й практично бізнес може отримати певну суму, яка частково або повністю покриє збитки від війни, розпочатої Росією.
Юристи з досвідом вирішення комерційних спорів і кейсами у галузях корпоративного, адміністративного та податкового права Андрій Нижний та Андрій Чорноус, котрі є партнерами українсько-британської юридичної компанії Hillmont Partners, розповіли про шляхи, якими український бізнес може відшкодувати збитки і отримати компенсацію.
Про Андрія Нижного*
Андрій Нижний спеціалізується на вирішенні судових спорів та юридичному консалтингу, зокрема у сфері корпоративної правової безпеки і захисту інтересів клієнтів. Його експертиза охоплює комерційні та інвестиційні спори, кредитні правовідносини й захист бізнесу від рейдерства. Андрій є кандидатом юридичних наук, пройшов стажування за програмою International Visitor Leadership Program Державного департаменту США, заслужений юрист України. Маючи понад 17-річний досвід роботи, Андрій працював у системі адміністративних судів, включаючи Вищий адміністративний суд України, а також як суддя місцевого загального суду. Нині є старшим партнером юридичної компанії Hillmont Partners та керівником практики вирішення судових спорів.
*Дані надані пресслужбою Андрія Нижного
Про Андрія Чорноуса*
Андрій Чорноус спеціалізується на міжнародному вирішенні спорів, зокрема на міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражах і транскордонних судових процесах. Його експертиза включає захист прав та інтересів іноземних інвесторів й інвестицій, допомогу з міжнародним кооперативним структуруванням та захистом бізнесу.
Андрій є доктором філософії в галузі права, закінчив магістерські програми в Оксфордському університеті та Стенфордській школі права. У своїй професійній діяльності Андрій має досвід представлення сторін у комерційних й інвестиційних арбітражах та транскордонних судових процесах на різних етапах, включаючи визнання і виконання арбітражних рішень у країнах ЄС, Англії та США.
*Дані надані пресслужбою Андрія Чорноуса
За які втрати бізнес України може отримати компенсацію?
Андрій Чорноус: Український бізнес зазнав збитків від російської військової агресії на мільярди доларів. Вони умовно поділяються на два типи: реальні збитки, завдані внаслідок бойових дій або діями окупаційної влади (знищення та захоплення фізичного майна й цілісних майнових комплексів) і збитки у вигляді упущеної вигоди.
Андрій Нижний: Можливість отримання компенсації залежатиме не лише від конкретного виду завданих збитків, а й комплексу інших обставин, таких як обставини заподіяння шкоди, обраний спосіб захисту, наявність доказової бази тощо.
Якими шляхами захисту та стягнення компенсацій український бізнес, що постраждав від агресії РФ, може скористатися за українським і міжнародним законодавством?
А. Ч.: Насамперед це судові процеси, інвестиційні арбітражі та міжнародні компенсаційні механізми. Складність реалізації спеціального компенсаційного механізму під егідою ООН полягає у тому, що РФ – постійний член Ради безпеки ООН з правом вето. Відтак, повторити успіх Комісії ООН з компенсації, створеної після вторгнення Іраку до Кувейту у 1990 році, майже нереально. Класичний механізм відшкодувань через виплату репарацій, яку світ уже бачив після 1945 року, також поки нереалістичний. Щоб ці двері відкрилися, держава-агресор має програти війну та піти на мирне врегулювання конфлікту, як це, наприклад, було після Першої світової війни за Версальським договором.
У відшкодуванні збитків, завданих російською агресією, найбільш практичні для бізнесу – інвестиційні арбітражі. Цим механізмом на підставі Угоди між Україною та РФ про заохочення й взаємний захист інвестицій можуть скористатися українські бізнеси, що зазнали збитків. У цій угоді йдеться про те, що українські підприємці, які мають активи на території, що фактично контролюється росією, мають право на захист своїх інвестицій і відшкодування збитків через незалежні трибунали. Маючи обґрунтування збитків і докази, що підтверджують фактичний розмір шкоди, можна подавати позови в іноземні трибунали. Також можна звертатися до українських та іноземних національних судів і до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені обʼєкти нерухомого майна, створеної за підтримки Ради Європи.
Міжнародний кримінальний суд. Фото shutterstock
А. Н.: Альтернативний шлях боротьби бізнесу за компенсацію – національний рівень. Однак у контексті звернень як до українських, так і іноземних національних судів маємо проблему. За загальним правилом держави мають суверенний імунітет від переслідування у судах іншої держави, що відображено й у нашому законодавстві. Тож суди у різних країнах світу не мають права розглядати справи проти будь-якої держави, включаючи РФ, за певними вузькими винятками. Однак у квітні 2022 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду ухвалив рішення, яким з огляду на злочин агресії РФ по відношенню до України дозволив українським судам ігнорувати суверенний імунітет росії та розглядати позови проти неї.
Тому вважаю, що найбільш перспективний шлях для більшості бізнесів, які зазнали втрат внаслідок війни – це міжнародний компенсаційний механізм, який зараз впроваджується на підставі резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Він передбачає можливість компенсації різного роду збитків – від руйнування та пошкодження майна до шкоди внаслідок втрати контролю над майном чи через вимушений переїзд бізнесу. Цей механізм стоїть на трьох китах: компенсаційний фонд, як джерело компенсацій; міжнародна компенсаційна комісія, як орган, що вирішує, хто, яку компенсацію й за якими правилами отримає, та міжнародний реєстр збитків, де належним чином задокументовано збитки бізнесу від російської агресії.
Чи будь-який бізнес України може подати позов щодо отримання компенсації та отримати її?
А. Ч.: Так, абсолютно кожний незалежно від виторгу, обороту, кількості працівників, потужностей чи регіону України. Але треба памʼятати, що цей процес різний за тривалістю і вартістю.
А. Н.: Кожен, хто зазнав збитків внаслідок збройної агресії, може звернутись з позовом чи заявою про їхнє відшкодування. Але потрібно розуміти, що шлях до фактичного отримання компенсації буде тривалим у будь-якому випадку.
Андрій Нижний, старший партнер ЮК Hillmont Partners
Розкажіть про часові рамки і витрати, до яких бізнес має бути готовий, обираючи озвучені способи боротьби за компенсації?
А. Н.: Підемо від простого до складнішого. В українських судах судового збору немає, справи розглядаються відносно швидко – від кількох місяців, а витрати на послуги юристів посильні практично для кожного. Українські судді охоче підтримують українські бізнеси і відмовляють у задоволенні позову, лише якщо відсутні достатні докази заподіяної шкоди. Але далі виникає питання – що робити з рішенням суду, як добитися його виконання та в межах якого часу це буде зроблено: рік, п’ять, десять?
Міжнародний компенсаційний механізм на сьогодні розпочав роботу лише в частині реєстру збитків, до якого фізичні особи уже можуть подати заяву про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням або знищенням житла.
Найближчим часом очікується також початок прийому заяв від юридичних осіб щодо відшкодування шкоди, завданої бізнесу, і можливі витрати на послуги юристів тут також мають бути підйомні для усіх бажаючих.
І, нарешті, інвестиційний арбітраж має найбільшу перспективу з точки зору повноти відшкодування, але підходить не для усіх ситуацій і є найдорожчим з можливих способів захисту.
А. Ч.: Якщо обираєте український судовий процес, то потрібно знайти шлях, щоб повідомити про це росію, як відповідача, – це можна зробити через листи до її посольств поза Україною або електронною поштою. Та навіть отримавши судове рішення цивільного чи господарського суду в Україні, у бізнесу постане питання, як його виконувати. Справа у тім, що всі активи росії в Україні перебувають під санкціями, арештовані, або реалізовані, тому в бізнесу буде мало шансів отримати це майно при виконанні одного з тисяч рішень українських судів. Відповідно, постає питання виконання такого рішення за кордоном, у дружніх до України і недружніх до росії країнах.
Щоб виконати українські судові рішення за кордоном, потрібно залучити іноземних юристів і бути готовим чекати понад рік. І перш за все потрібно розуміти, проти яких активів РФ це рішення можна виконати. Відчужувати можна активи, які не є суверенним майном, – тобто ті, що використовуються не у державних, а в комерційних цілях або комерційні цілі превалюють. Пошук таких активів – надважливий етап для реального отримання відшкодування.
Андрій Чорноус, партнер ЮК Hillmont Partners
Сформулюйте топ труднощів, які очікують бізнес, котрий готується до боротьби за компенсації?
А. Ч.: Перша складність – скрупульозний збір доказів завдання збитків. Правовстановлюючі документи, які підтвердять право власності на знищені активи; заяви свідків та експертів, які підтвердять суми збитків; відеофіксація, що підтвердить факт знищення, й незалежна оцінка збитків – усе це потрібно і для українського, і для міжнародного судів, а також для міжнародних арбітражних процесів. В арбітражі, приміром, потрібно підтверджувати факт наявності інвестицій і майна, яке перебувало на території, що знаходилася під ефективним контролем РФ. З кримськими кейсами було простіше, бо у світових ЗМІ Росія стверджувала, що є власницею цієї території. А з «ДНР» та «ЛНР» було складніше, бо це – квазіформування з сумнівним суверенним імунітетом під фактичним контролем РФ.
Друга – безпосередньо процес. Це відносно просто, якщо говоримо про національні суди, і складніше, коли йдеться про міжнародний арбітраж – тут потрібно залучати міжнародних арбітражних юристів.
Третя – виконання, тобто пошук активів, які можна перетворити на джерело компенсації. Жоден іноземний суд не шукатиме за вас активи, на які можна звернути стягнення. Тим часом росія може витратити мільйони доларів, щоб уникнути виконання рішення. До того ж з росією навряд чи вдасться досягти мирової угоди, тому потрібен достатній бюджет, щоб боротися до кінця та примусово виконувати рішення про звернення стягнення на російські активи. Є успішні арбітражні кейси, в яких трибуналами присуджено компенсацію захоплених Росією українських активів після анексії Криму. Наприклад, це кейс Нафтогазу, коли отримано рішення інвестиційного арбітражу в Гаазі, яке зараз виконується у Великій Британії, США та Європі.
Боротися за компенсації через інвестиційний арбітраж економічно доцільно, якщо сума збитків сягає $10-15 млн. І навіть якщо коштів на юридичний супровід арбітражного процесу немає, то для фінансування перспективних арбітражних кейсів можна залучати спеціальні іноземні інвестиційні фонди.
А. Н.: І четверта – необхідність фіксувати не лише факт заподіяння збитків і їхній розмір, а й, за можливості, причинно-наслідковий звʼязок – доводити, що збитки були заподіяні, наприклад, внаслідок російського обстрілу, а не дій Збройних Сил України. Справа в тому, що на сьогодні в Україні відсутня норма права, яка б покладала відповідальність за усю шкоду, завдану внаслідок збройної агресії РФ, на країну-агресора. За таких обставин українська судова практика ґрунтується на загальних нормах про деліктну відповідальність, які передбачають необхідність доведення причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та дією, якою таку шкоду було завдано.
Також, на сьогодні неможливо виконати встановлений Гаазькою конвенцією порядок вручення за кордоном судових документів у цивільних або господарських справах з огляду на відсутність прямих дипломатичних відносин та поштового сполучення між Україною і РФ.
У таких умовах треба демонструвати і українському, і, у перспективі, іноземним судам країн, де ви прагнете звернути стягнення на російське майно, що робите все можливе для повідомлення про це належних державних органів РФ за кордоном.
Для цього використовуються і електронна пошта відповідних російських органів, і курʼєрські доставки через сусідні до України країни у диппредставництва РФ за кордоном.
З чого варто починати українському бізнесу, щоб розраховувати на позитивний результат у справах по стягненню компенсації?
А. Ч.: Важливо одразу зрозуміти, який із шляхів реалістичний, щоб не загрузнути в непотрібних витратах. Заходячи, скажімо, в інвестиційний арбітраж, треба на старті правильно оцінити перспективу. Цей механізм створений не для відшкодування збитків, а для захисту іноземних інвесторів від протиправної поведінки іноземних держав. Та у випадку війни довести, яка територія перебувала у той чи інший момент часу під ефективним контролем росії важко. Підтвердження цьому – рішення Європейського суду з прав людини у справі Грузія проти Росії про те, що суть війни – це змагання за те, хто встановить ефективний контроль за територію і, очевидно, в зоні бойових дій ефективного контролю не може бути.
Тож лише збитки, завдані діями окупаційної влади на захоплених нею територіях, після їхньої фактичної окупації та переходу під ефективний контроль країни-агресора, підлягають відшкодуванню в межах інвестарбітражу.
А. Н.: Основні дії, які можна і варто робити уже сьогодні – це збір якісної доказової бази, яка б максимально повно доводила як розмір шкоди, так і обставини її заподіяння. Також варто правильно обрати спосіб компенсації, зваживши на розмір втрат, обставини їхнього заподіяння, активи країни-агресора, за рахунок яких є намір отримати компенсацію, та юридичні витрати, які будуть необхідні на цьому шляху.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
