ПУМБ обслуговує понад 130 000 корпоративних клієнтів і підприємців. «На прикладі деяких з них ми спостерігаємо тенденцію зміни бізнес-моделі у бік розвитку експорту. Передусім це пов’язано зі скороченням споживання в Україні та загостренням демографічних проблем», – підкреслює Сергій Магдич. Відтак бізнес шукає попит на інших ринках – перш за все ЄС, а також країн Близького Сходу й Африки. Про те, які труднощі виникають на цьому шляху та чим банки можуть допомогти компаніям-експортерам, заступник голови правління ПУМБ розповідає Forbes BrandVoice
Як український бізнес прокладає шлях на іноземні ринки
Великий бізнес виступає локомотивом. Серед великих компаній можливість виходу за кордон розглядає кожна пʼята. Понад те, деякі підприємства вже реалізували ці плани. Одні налагодили експорт своїх товарів до Євросоюзу, Африки, Азії. Інші вийшли на ринок ЄС шляхом відкриття нових компаній з українським капіталом або купівлі діючих підприємств. Я пишаюся тим, що український бізнес може бути конкурентноздатним і успішним у Європі.
Наприклад, на ринок ЄС вийшла усім відома «Нова Пошта», яка впевнено крокує різними країнами. А корпорація «Біосфера» – виробник товарів для дому та гігієни – стартувала за кордоном шляхом купівлі австрійської компанії Alufix. Тим часом виробник морозива «Три Ведмеді» вийшов на ринок ЄС через Польщу. Наш клієнт – група компаній «Аврора» – почала успішно розгортати роздрібну мережу у Румунії. У Європу також виходить і «Епіцентр К», який придбав польські активи Intersport.
Є кілька успішних кейсів у сегменті середнього бізнесу. Переважно – запуск потужностей з переробки агропродукції, відкриття представництв або торгових філій, які виступають дистриб’юторами української продукції в Європі. Бо для європейських компаній імпорт з України виглядає ризикованим. Тим часом український малий бізнес поки що орієнтується переважно на внутрішній ринок.
Що дає українським компаніям вихід за кордон? По-перше, розширення збуту. По-друге, посилення стійкості бізнесу. Адже ринок ЄС є стабільним і зростаючим.
Коли після початку повномасштабного вторгнення Євросоюз, керуючись бажанням підтримати Україну, скасував ввізні мита для українських товарів, для експортерів відкрилося вікно можливостей. Завдяки цьому в Україні суттєво пришвидшився розвиток експортоорієнтованих галузей.
З якими викликами пов’язаний вихід за кордон
Великі компанії перед виходом на зовнішні ринки зважено і ретельно прораховують усі ризики. Нестабільна ситуація з логістикою – мабуть, найбільша проблема, з якою вони стикаються. Через це виникають ризики, повʼязані з перенесенням термінів постачання товарів. Бо у ситуації блокування кордонів неможливо розрахувати, коли продукція буде доставлена. Також неможливо передбачити, як працюватимуть морські порти. І хоч на сьогодні все більш-менш стабільно, однак морська інфраструктура знаходиться під постійним ризиком ураження ракет, шахедів або дронів. Тому український бізнес шукає шляхи мінімізації цих ризиків. А ми намагаємося у цій досить складній парадигмі допомагати нашим клієнтам.
Так само досить гостро стоїть кадрове питання. Триває мобілізація, Сили Оборони потребують постійного поповнення задля захисту країни. Водночас, бізнес вказує на дефіцит персоналу у тих напрямках, які передусім потребують саме чоловічих робочих рук.
Наступний ризик – енергетичний, адже вже чотири-пʼять місяців українська енергосистема перебуває під постійним ураженням. Україна втратила близько 9 ГВт виробництва енергії – і це більше, ніж втрати 2022 року. Тому бізнес зараз фінансує децентралізовану генерацію, багато наших клієнтів націлюється на придбання газопоршневих станцій. І знов-таки, ситуація в енергетиці ставить питання про відкриття чи релокацію виробництва за кордон, де немає таких проблем.
Безумовно, є ризики девальвації нацвалюти та валютні ризики запозичень у валюті, але саме розвиток експорту й надходження валютної виручки в Україну дає змогу хеджувати та мінімізувати ці види ризиків. Є питання, повʼязані з валютним регулюванням, яке суттєво ускладнилося під час повномасштабного вторгнення. Зокрема, йдеться про умови проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями, купівлі валюти та обмежень на виведення капіталу за кордон. Тому, якщо компанія має з цим справу вперше, є сенс звернутися до банку і пропрацювати частину ризиків, повʼязаних із валютним контролем, законодавством та регулюванням, яке затверджується Нацбанком.
Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ Фото Артем Галкін
Чим банки можуть допомогти експортерам
ПУМБ, як і інші банки, які супроводжують зовнішньоекономічну діяльність, охоче консультують клієнтів щодо принципових умов, на які треба звернути увагу при укладанні контрактів із закордонними партнерами, вибору інструменту розрахунків, використання правильної валюти, хеджування валютних ризиків тощо.
Наприклад, ми можемо порадити інструменти, які знижують ризики експортера при поверненні валютної виручки з-за кордону. Адже контрагенти, які відповідають за оплату, не завжди є фінансово стабільними компаніями. Для того щоб знизити ризики ненадходження від них коштів в установлені терміни для закриття валютного контролю, банк рекомендує такі інструменти, як банківські гарантії або акредитиви.
Найбільш поширені питання наших клієнтів стосуються валютного законодавства, купівлі та продажу валюти, валютного регулювання, закриття валютних контрактів, фінансового моніторингу, руху коштів, звітності, оподаткування тощо. Щомісячно ми надаємо сотні таких консультацій. Зокрема у червні 2024 року відповіли на близько 200 запитів, робимо це на безоплатній основі.
У нас є фахівці, які готові консультувати представників різних сегментів бізнесу: від великих до малих компаній. Консультації малому бізнесу надає окремий відділ. Великий бізнес переважно консультують персональні менеджери. Адже високий рівень їхньої кваліфікації дає змогу відповісти на усі питання щодо розрахунків, залучення інструментів хеджування, зниження валютних ризиків, інструментів фінансування тощо.
Велику частину запитів, звичайно, становить фінансування.
Клієнт звертається по конкретний продукт та його умови, приходить зі сформованим запитом. Наприклад, зросли обсяги експорту, через що виник касовий розрив, який потрібно профінансувати. Саме банк може порадити низку інструментів, які краще застосувати для вирішення тієї чи іншої проблеми.
Які фінансові інструменти можна порадити експортерам
По-перше, варто нагадати, що величезних масштабів у межах українського бізнесу досягла державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Вона відкрита для клієнтів з різних сегментів – від малого та середнього до великого бізнесу і дає змогу залучити позиковий капітал дешевше, порівняно з ринковою вартістю фінансування.
Від започаткування у 2020 році програма 5-7-9% пройшла певну еволюцію, а особливих змін зазнала під час повномасштабного вторгнення. У третій рік великої війни вона продовжує змінюватися і тепер передусім фокусується на переробці та енергетиці й має сприяти створенню нових виробничих потужностей, а також виводу української продукції з доданою вартістю на нові ринки.
Як правило, під експорт використовується поповнення обігового капіталу. Це можуть бути кредитні лінії, торговельне фінансування у вигляді факторингу, контрактне експортне фінансування або дисконтування акредитиву.
Також хотів би сказати, що експортери потребують залучення інвестиційного кредитування своїх проєктів на придбання обладнання та його монтаж, будівництво нових потужностей, фінансування транспорту й логістики через кредитні чи лізингові програми банків.
До нас звертаються багато клієнтів із питанням, яким чином забезпечити обігові кошти або купівлю потужностей за кордоном. Тут українські банки доволі обмежені через внутрішні регуляції, фінансувати проєкти за кордоном можуть лише фінустанови, які там присутні. Ті компанії, які вже вийшли за кордон, знайшли можливості власноруч профінансувати свою діяльність. Для інших же підприємств – це відкрите питання і виклик, оскільки вони не можуть домовитися з європейськими банками про додаткове фінансування обігових коштів або капітальних інвестицій у Європі без тривалої присутності на цих ринках.
Окрім програми 5-7-9%, є можливість залучати інструменти, що знижують рівень кредитного ризику за допомогою портфельних державних гарантій від Мінфіну. А є продукт, який дає змогу знизити ризики за рахунок гарантій Експортно-кредитного агентства України (ЕКА). Це рішення сприяє фінансуванню експортоорієнтованих підприємств, яким не вистачає майна для належної застави. Крім того, підприємствам, які перебувають у складній ситуації, ризики невідповідності вимогам банку щодо забезпечення або фінансового стану також можна захеджувати за рахунок ЕКА.
У нас вже є досвід роботи з українським ЕКА і успішні кейси фінансування. Це не масовий бізнес, а точкові угоди з гарантіями ЕКА, які знижують ризики банку й клієнта, вирішують проблеми нестачі забезпечення та надають компаніям можливість виходити на нові експортні ринки.
ПУМБ має великий досвід структурування угод, консультування та вирішення різних питань, що актуальні для великих українських компаній. Гнучкість та індивідуальний підхід – це головні переваги нашого банку в корпоративному бізнесі, а швидкість і зручність – у сегменті МСБ.
Саме ці переваги банку дали змогу ПУМБ зрости по кредитах для бізнесу на 35% на падаючому ринку під час повномасштабної війни з 2022 року.
А сотні українських компаній отримали можливість продовжити повноцінну роботу, розвивати нові перспективні проєкти, сплачувати податки та зберігати стійкість у нинішніх дуже непростих умовах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
