Опора для бізнесу. Кредитні спілки як альтернатива банкам у кредитуванні мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні

Кредитні спілки в Україні підтримують і міжнародні організації. Зокрема, з 2016 по 2024 рік Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Всесвітня рада кредитних спілок впроваджували в Україні Проєкт «Кредитування сільськогосподарських виробників (КЕП)». Одним із його завдань було покращення якості надання фінансових послуг фермерам і сільськогосподарським підприємствам. Успішна реалізація Проєкту КЕП стала підґрунтям для запуску нового чотирирічного проєкту, що має назву «Зростання (GROW) в Україні» та покликаний допомогти кредитним спілкам розширити послуги з кредитування мікро-, малих та середніх підприємств. За підтримки USAID проєкт реалізовуватиме Всесвітня рада кредитних спілок.

Напередодні запуску GROW директорка Місії USAID в Україні Джулі Конен, президентка і генеральна директорка Всесвітньої ради кредитних спілок Елісса МакКартер ЛаБорд разом із директоркою-розпорядницею Фонду гарантування вкладів Ольгою Білай та директором Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України Сергієм Савчуком за круглим столом поговорили про роль кредитних спілок у відновленні України, їхній потенціал і ключові напрями нового проєкту.

Кредитні спілки як рушій економіки

У чому головна цінність кредитних спілок? Де вони потрібні найбільше? 

Елісса МакКартер ЛаБорд: Перш за все скажу, що сьогодні Всесвітня рада кредитних спілок обʼєднує 82 000 кредитних спілок, які присутні як у розвинених країнах, так і в країнах на шляху розвитку. Загалом спілки слугують понад 400 млн людей.

Понад сторічна історія кредитних спілок показує: їх створюють, щоб усунути недоліки у фінансовому секторі та надати рівноправний доступ до фінансів усім верствам населення. Часто традиційні фінансові установи не обслуговують мешканців невеликих міст чи сіл, фермерів і власників малого бізнесу, які мають нижчий або середній рівень доходу. У тих місцевостях, де банки закриваються, а кредитні спілки скорочують свою діяльність, люди страждають найбільше, бо не мають змоги отримати будь-які фінансові послуги. У США членами кредитних спілок є понад 30% жителів, а в Ірландії – понад 60%. Тобто навіть у країнах, де конкуренція серед банків висока, є люди, які знаходять переваги саме в кредитних спілках.

Як саме кредитні спілки допомагають підприємцям в Україні? З якими проблемами до вас звертаються? 

Елісса МакКартер ЛаБорд: У нас є клієнт, який почав вирощувати особливий сорт полуниці. Завдяки кредиту він придбав насіння та саджанці, виростив урожай ягід і успішно реалізував його. А власники однієї молочної ферми оформили кредит і придбали холодильник. Сьогодні вони виробляють сир і продають його по всій Україні. Ще один приклад: завдяки кредиту власниця оптики змогла придбати обладнання для перевірки зору, і тепер її працівники не лише продають окуляри, а й проводять обстеження зору. 

Кредитні спілки не просто допомагають грошима. Професійний фінансист детально аналізує бізнес-план заявника, пояснює умови кредитування та складає графік погашення позики. Ми впевнені, що саме такий «людяний» підхід допомагає підприємцям досягти успіху. Адже на першому місці у нас завжди люди, а не отримання прибутку. 

Про кредитні спілки в Україні 

Який вигляд зараз має ринок кредитних спілок в Україні? 

Сергій Савчук: На сьогодні (вересень 2024-го) в Україні діє 111 кредитних спілок. Загальна вартість виданих кредитів – 1,2 млрд грн, а загальна сума депозитів, залучених кредитними спілками, – 600 млн грн. Український ринок кредитних спілок має великий потенціал. Для порівняння: у Польщі наразі зареєстровано 18 кредитних спілок, їхня загальна вартість 100 млрд грн. Натомість вартість усіх активів усіх кредитних спілок України становить лише 1,4 млрд грн.

У чому відмінність кредитних спілок від інших фінансових установ? 

Сергій Савчук: Принципова відмінність кредитних спілок від банків полягає в тому, що у кредитні спілки гроші вносять самі члени спілки і вони всі разом володіють цією організацією, в той час як у банках гроші формально належать лише його власникам. Ключовою особливістю кредитної спілки є те, що вона фінансує лише її членів. Щоб стати членом спілки, зазвичай потрібно сплатити вступний внесок, але єдиного тарифу для всіх кредитних спілок немає. У січні цього року в дію вступив Закон України «Про кредитні спілки», який значно розширить можливості кредитних спілок в Україні. Тож з початку цього року членами можуть стати не тільки фізичні особи, а й спільні підприємства, ОСББ, кооперативи тощо.

Елісса МакКартер ЛаБорд: На відміну від інших мікрофінансових організацій, кредитні спілки не прагнуть заробити на швидких кредитах, а створюють нові можливості для людей. Гроші йдуть на підтримку їхнього бізнесу та пожвавлюють економіку країни.

Чому кредитні спілки досі не зазнали широкого розповсюдження в Україні? Якими є ключові обмеження? 

Сергій Савчук: Справа в самій побудові бізнесу кредитних спілок, а не в регуляторних обмеженнях з боку держави. Наприклад, у кредитних спілок були і є можливості для надання платіжних карток клієнтам, але вони не використовують таку можливість. На мою думку, їм потрібно більше інвестувати в IT-безпеку, технічну оснащеність та інші інструменти, які дозволять гідно конкурувати з фінансовими організаціями, зокрема з банками. 

Якими є вимоги НБУ до учасників ринку?

Сергій Савчук: Вимоги, які НБУ як регулятор висуває до кредитних спілок, такі: вони мають бути платоспроможними, поважати та дотримуватись прав споживачів, розкривати клієнтам всю інформацію про кредит і не вводити в оману, дотримуватись високих стандартів у сфері корпоративного управління, внутрішнього контролю та системи управління ризиками. 

Як Фонд гарантування вкладів може захистити членів кредитних спілок на випадок банкрутства?

Ольга Білай: Місія Фонду і одна з головних її функцій – захист вкладників. Наразі Фонд захищає вкладників банків, але ми прямуємо до міжнародного співтовариства, тому і тих, хто має депозити в кредитних спілках, ми теж будемо захищати. Для цього потрібно внести зміни в законодавство, зокрема, в профільний Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а НБУ як регулятор має розробити правила. Думаю, на це знадобиться один-два роки, але, скоріше за все, це станеться вже після завершення воєнного стану. 

Вкладники кредитних спілок матимуть такі самі можливості, як і вкладники банків. Така практика зміцнить небанківський фінансовий ринок України, дозволить кредитним спілкам більше кредитувати маленьких фермерів і підприємства. За прогнозами експертів, завдяки цьому вклади в кредитних спілках збільшаться вдвічі протягом перших чотирьох років запровадження системи гарантування.

Міжнародний досвід у розвитку сектора кредитних спілок

Який міжнародний досвід ми маємо застосувати до України? 

Ольга Білай: Готуючись до впровадження системи гарантування для кредитних спілок, ми вивчали американський, канадський, європейський досвід, і нам сподобався досвід Литви. Там після реформи 2018 року кредитні спілки не тільки зберегли свій статус на ринку, а й продовжують розвиватися в невеличких містах і селах, кредитуючи громади та розбудовуючи фінансову грамотність спільноти. 

Елісса МакКартер ЛаБорд: У нас є Європейська Мережа Кредитних Спілок, через яку ми обмінюємося досвідом з такими країнами, як Польща, Хорватія, Румунія та ін. Один із ключових напрямів проєкту GROW якраз і є адаптація українського законодавства до вимог Європейського союзу. Ми прагнемо налаштувати всі механізми в Україні так, щоб кредитні спілки були готовими до вступу в ЄС. Але є і те, чому європейцям можна повчитися в українців. Україна – один із європейських лідерів щодо цифровізації послуг, тому й у сфері кредитних спілок є великий потенціал для розвитку цього напряму, багато речей можна зробити більш зручними. Наша роль як глобальної організації полягає в тому, щоб переймати цей досвід, впроваджувати інновації, інвестувати в диджитал і розроблення сприятливого законодавства.