Сьогодні український бізнес стикається з викликами не лише через війну: компанії стають жертвами рейдерських атак, внутрішніх корпоративних конфліктів або незаконного тиску з боку правоохоронних органів. Як ефективно протистояти ризикам?
Потрібна команда, яка досконало знається на подібних загрозах. Одна з таких – юридична компанія ASA Group, що спеціалізується на супроводі бізнесу, захисті від тиску державних органів, вирішенні корпоративних спорів. Серед клієнтів компанії – «Укрзалізниця», «Агромат», Meest, Red Bull, «Динамо» КИЇВ та інші. Про те, як захистити бізнес, партнери компанії – Євген Артюхов, Ігор Млечко, Максим Колдоба та Сергій Моргун – розповіли Forbes BrandVoice.
Захист бізнесу від рейдерських атак
У 2019-му до ASA Group звернувся клієнт із критичною ситуацією. Компанія отримала на рахунок 17 млн грн за виконані роботи, але зловмисники підробили рішення загальних зборів і змінили директора. Ба більше, новий «директор» з’явився в банк з новими зразками підписів, намагаючись отримати доступ до рахунку та перерахувати кошти. Час для відновлення корпоративних прав був вкрай обмежений: служба безпеки банку повідомила, що можуть утримувати підозрілу операцію лише 24 години, після чого гроші мали бути відправлені з рахунку.
«Використання механізмів традиційного захисту на кшталт звернення до антирейдерської комісії, чи до суду було в даній ситуації малоефективне, оскільки був дуже обмежений час. Єдиним механізмом було термінове нотаріальне переоформлення – знову на «старого» керівника, – розповідає Максим Колдоба, партнер ASA Group. – Ми звернулися до нотаріуса, «відкотили» все назад (повернули нашого директора), «підвісили» реєстраційну дію, а після змогли перейти до судових процедур і оскарження фальсифікацій».
Попри те, що в законодавстві немає чіткого визначення поняття «рейдерство», описана ситуація повністю підпадає під його ознаки, кажуть в ASA Group. Такі дії охоплюють одразу кілька статей Кримінального кодексу України: ст. 205 – підроблення документів, ст. 206 – протидія законній господарській діяльності, ст. 206-2 – протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації.
«За даними Генеральної прокуратури, за вісім місяців 2025-го було зафіксовано 168 справ, пов’язаних із рейдерством, і 80% з них стосуються саме підробки документів, і це тільки офіційна статистика, – зазначає Максим Колдоба. – Найчастіше класичні рейдерські атаки здійснюються через підроблення рішень загальних зборів, правовстановлюючих документів чи підроблення судових рішень. Також вони нерідко реалізуються через «чорних» реєстраторів і нотаріусів та супроводжуються фізичним захопленням підприємств».
За словами Максима Колдоби, найчастіше випадки рейдерства трапляються в агросекторі, а найбільш привабливими для рейдерів залишаються цілісні майнові комплекси – як діючі бізнеси, так і об’єкти нерухомості з земельними ділянками, а також бізнес-центри, нежитлові приміщення, квартири. Є гучні справи, які широко висвітлювали в ЗМІ, повʼязані зі спробами «захвату» діючих прибуткових бізнесів.
Щоб мінімізувати ризики рейдерських атак, експерт радить правильно структурувати бізнес: відокремити активи від операційної компанії, яка найбільше вразлива до зовнішніх загроз.
Ефективним інструментом він також називає використання венчурних фондів для структурування компанії. Не слід ігнорувати й технічні механізми захисту.
«Наприклад, власник може сам встановити обов’язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу частки компанії. Закон цього прямо не вимагає, але тоді жоден нотаріус не зможе переоформити частку без нотаріального договору, – пояснює адвокат. – Також можна використовувати інструменти умисного обтяження активів. Не менш важливим є регулярний моніторинг інформації про бізнес та нерухомість у державних реєстрах».
Наостанок, не треба забувати про можливість висвітлення спроб рейдерства в ЗМІ. Такий інструмент, до речі, допоміг «Новій пошті» свого часу.
Максим Колдоба партнер ASA Group
Як протистояти тиску з боку правоохоронних органів
«У 2022 році жертвою протизаконних дій правоохоронців став Вадим Чемер, київський підприємець, власник мережі шоурумів, імпортер меблів та декору, – розповідає Сергій Моргун, партнер ASA Group. – У грудні 2022-го він познайомився з «волонтером», який виявився агентом СБУ. Новий знайомий попросив привезти та продати медичні аптечки й тепловізори, а потім таку купівлю видали як продаж гуманітарної допомоги, хоча весь товар був комерційним і куплений за особисті гроші Вадима Чемера».
Після того, як підприємець надав волонтеру його замовлення, підприємця затримали та пред’явили підозру за ч.3 ст.201-2 ККУ – «Продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану». Правоохоронці також провели обшуки і вилучили з сейфу підприємця готівку у сумі 13 млн грн, телефони, комп’ютерну техніку, статутні документи та заарештували, а також розмитнені генератори на сумму 11 млн грн, за які покупці вже сплатили кошти.
За словами Сергія Моргуна, ця справа – приклад процесуального тиску з боку правоохоронних органів.
«Вона триває вже три роки і за цей час ми отримали десятки ухвал суду щодо повернення значної кількості майна, проте жодне рішення суду досі не виконане, – розповідає Моргун. – Таким чином, людину фактично штовхають на корупційні домовленості. Своєю чергою, ми подали сотні скарг і нарешті домоглися перевірки правоохоронних органів. У результаті один із керівників поліції опинився під арештом у СІЗО».
Серед поширених інструментів тиску на бізнес з боку державних органів, за словами адвоката, є відкриття кримінальних проваджень за абсурдними обставинами, обшуки та вилучення значних сум готівки, безпідставні підозри й застосування суворих запобіжних заходів – таких як тримання під вартою або непомірні застави.
Щоб мінімізувати ризики, бізнесу варто формувати так звану юридичну гігієну: впроваджувати та вдосконалювати системи безпеки й готувати персонал до ймовірного обшуку.
«Ми пропонуємо продукт «Кримінальний комплаєнс», у рамках якого аналізуємо діючі системи безпеки компанії та пропонуємо конкретні інструменти захисту. Також готуємо персонал до різних сценаріїв обшуку, – пояснює Сергій Моргун. – Найпоширеніша помилка співробітників під час приходу слідчих – паніка і хаотичні дії. Люди намагаються пояснити ситуацію, надають паролі до телефонів і серверів, тим самим самі створюють доказову базу проти себе».
У перші 24 години після обшуку або відкриття кримінального провадження Сергій Моргун радить звертатися до професійних адвокатів, разом формувати стратегію захисту, збирати документи та забезпечити присутність адвоката для кожного працівника.
Якщо ключові процеси регламентовані, персонал проінструктований, а дані надійно захищені, будь-яка атака правоохоронців не створить критичної загрози.
Сергій Моргун партнер ASA Group
Корпоративна безпека: внутрішні ризики
Однією з ключових проблем, що робить компанії вразливими сьогодні, є підміна організаційно-правових форм бізнесу, зазначає Ігор Млечко, партнер ASA Group. «Коли великий бізнес подрібнюють на численних ФОП, щоб зекономити на податках (за рахунок використання спрощеної системи оподаткування). Це створює величезні фінансові, кримінальні та безпекові ризики – аж до повної втрати контролю над компанією», – застерігає Млечко.
Перш за все, це ризик донарахування податків та штрафи, що сукупно може сягати близько 50% від загальних обертів бізнесу (ПДВ, податок на прибуток, загальні штрафи, штрафи за відсутність реєстрації податкових накладних), пояснює адвокат. «За даними Державної податкової служби, цьогоріч було виявлено сім торговельних мереж, які завдяки «дробленню бізнесу» ухилилися на 668,5 млн грн ПДВ – говорить Млечко. – Якщо врахувати ще й податок на прибуток і штрафи, то загальна сума порушень може перевищити 1 млрд грн».
По-друге, це кримінальні ризики, а саме – відповідальність за умисне ухилення від оподаткування (ст. 212 ККУ). «Якщо бізнес штучно подрібнюється на ФОП, і сума потенційних донарахувань сягає значних розмірів (у 2025 році це від 4 542 000 грн), правоохоронці розцінюють це як схему ухилення від податків, а значить, можуть зареєструвати кримінальні провадження, проводити обшуки та арештовувати рахунки й активи», – пояснює Ігор Млечко.
Ще одна загроза – втрата капіталізації бізнесу. Компанія, що «розкладена» на ФОП, фактично не має ринкової вартості: її неможливо продати, залучити інвестора чи підтвердити реальні фінансові потоки. «У нас був кейс, коли інвестор був готовий увійти в компанію, але після аудиту відмовився, адже юридична особа була лише оболонкою, а всі гроші проходили через фізичних осіб-підприємців. Тобто бізнесу в юридичному сенсі не існувало», – розповідає Млечко.
Серед інших ризиків експерт називає ризики фінмоніторингу, який посилив нагляд за подрібненням бізнесу. Згідно даних державної служби фінмоніторингу, за жовтень було виявлено та заблоковано діяльність 726 ФОП. А за період кінця ІІІ та початку IV кварталів ідентифіковано підозрілих операцій на 10 млрд грн, повʼязаних із дробленням.
Правильна корпоративна структура суттєво знижує вразливість бізнесу до згаданих ризиків. Щоб перехід до більш безпечної моделі не створював операційних збоїв, адвокат радить почати з чесної оцінки власних можливостей та ресурсів.
Варто зробити детальну діагностику, щоб зрозуміти, чи взагалі цей бізнес може працювати в новій, прозорій моделі. Ми все аналізуємо і будуємо нову корпоративну архітектуру, податкове планування та фінансову модель.
Ігор Млечко партнер ASA Group
Найлегше на нову модель переходять великі компанії, адже їхні масштаби дають змогу компенсувати маржинальність великим оборотом. Але і загалом бізнесу цей крок необхідний. «Якщо вихід у «білу» модель з’їдає маржу, то варто серйозно замислитися – чи не потребує проєкт переосмислення бізнес-моделі – резюмує Ігор Млечко. – Адже бізнес із правильно налаштованими процесам має бути здатний працювати прозоро та ефективно, без залежності від схем агресивної оптимізації».
Правильне партнерство
Сьогодні багато українських бізнесів починаються з партнерства, але одні партнери здатні ефективно співпрацювати та виростають у великі компанії, як-от «Нова пошта», Fozzy Group, Comfy, тоді як інші не витримують і двох років.
За даними Державної служби статистики України, приблизно третина компаній закривається протягом перших двох років, а близько половини – протягом перших п’яти років. Саме тому ризики партнерства необхідно враховувати з самого старту.
Євген Артюхов співзасновник, старший партнер ASA Group
Серед ключових ризиків – асиметрія очікувань. Кожен партнер по-різному сприймає реальність та має власне бачення успіху, що може призводити до конфліктів і непорозумінь.
Ще один ризик – неузгодженість ролей: начебто всі розуміють обов’язки, але на практиці це часто не так.
У воєнні роки особливо важливо враховувати санкційні та політичні ризики, говорить Євген Артюхов. Співпраця з партнерами з юрисдикцій, які підпадають під законодавчі обмеження або кримінальні статті, може створювати проблеми.
Також критично розуміти походження капіталу та хто є потенційним інвестором. «Людина може не бути чиновником чи членом партії, але все одно мати вплив на державну політику», – пояснює адвокат.
Щоб нівелювати ці ризики, бізнесу потрібна чітка внутрішня структура та система управління ризиками, говорить адвокат. Це включає залучення одного або кількох зовнішніх юридичних радників – щоб отримати об’єктивну оцінку проблеми з різних точок зору. Важливу роль відіграє також робота внутрішніх департаментів та спеціалізованих відділів, які контролюють процеси та забезпечують дотримання правил всередині компанії.
В ASA Group надають послуги комплексної перевірки партнера, що охоплюють бенефіціарну структуру, податковий статус, джерела капіталу, судову історію, санкційні реєстри та репутаційні ризики.
«Важливо розуміти, що економія на аналізі партнера – due diligence – може призвести до серйозних втрат для бізнесу та репутації, – резюмує Євген Артюхов. – Тому інвестиції у перевірку партнера є страховкою від потенційних проблем і гарантією того, що партнерські відносини будуть безпечними та прозорими».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.