Спільні інвестиції у відбудову: Кредобанк як стратегічний партнер українсько-польських відносин

У цьому контексті особливу роль відіграє Кредобанк, який об’єднує український ринок із польським капіталом та виступає фінансовим мостом між економіками двох країн. Про те, як синергія бізнесу, банків і уряду формує новий вимір польсько-українських відносин, в інтерв’ю Forbes BrandVoice розповів Якуб Карновскі, голова правління Кредобанку.

Від солідарності до стратегічного партнерства

Ви очолили Кредобанк у складний період для України. Коли вперше приїхали сюди, які виклики відчули?

В Україні я працюю вже понад сім років, тому війну відчув так само, як українці. У найтяжчий момент я був і залишаюся з Україною: після початку повномасштабного вторгнення увійшов до складу наглядових рад «Укрпошти» та «Укрзалізниці» – підприємств, які відіграють критично важливу роль у часи війни. 

У 2024-му я приєднався до команди Кредобанку та переїхав із Києва до Львова. Порівняно зі столицею Львів справді відчувається більш безпечним, однак навіть тут є реальність війни – жоден регіон України не може почуватися повністю захищеним.

Як розвивати міцні польсько-українські стосунки в умовах війни та інформаційного тиску?

Війна має амплітудоподібний характер – періоди піднесення змінюються фазами втоми й емоційного виснаження. Саме зараз ми спостерігаємо певний спад рівня підтримки України, що є природним процесом. Спочатку допомога Польщі була надзвичайно високою через емоції, але з часом всі втомлюються. Серед українців і поляків є різні люди – і порядні, і ті, хто створює проблеми – саме на цьому грає російська пропаганда, розпалюючи старі історичні конфлікти.

Я переконаний: кожного разу, коли поляки й українці сварилися – від Хмельниччини до ХХ століття – це шкодило обом сторонам. Сьогодні ми маємо спільний інтерес.

Польська економіка не змогла б функціонувати без українських працівників, а Україна вкрай потребує партнерів для розвитку.

Кредобанк – єдиний український банк із польським акціонером. Які саме інструменти ви пропонуєте польським компаніям, які хочуть працювати в Україні, і навпаки?

Для польських компаній, які розглядають можливість виходу на український ринок, ми пропонуємо повний супровід у відкритті рахунку. Для компаній із польським капіталом, які вже працюють в Україні, ми створили спеціальний пакет «UA–PL Бізнес». Він передбачає обслуговування у двох валютах і можливість фінансування у злотих, що дає змогу більш гнучко управляти ліквідністю та інвестиціями. 

Окремо хочу згадати про наш інструмент Intercompany payments – це швидкі перекази зі сталою комісією, незалежно від суми, між Кредобанком і PKO Bank Polski. Такий механізм забезпечує ефективні й передбачувані розрахунки між польськими та українськими структурами однієї групи компаній.

Також готуємо спеціальні продукти на період, який я називаю «повномасштабним відновленням».

Це формулювання я сам і вигадав, але воно точно передає сутність процесу, що нас очікує. Ми вже працюємо над тим, щоб мати готові рішення для польських компаній, які захочуть долучитися до відбудови України. Ми бачимо найбільший попит на таку співпрацю у сферах логістики, агро, енергетики, відновлення інфраструктури та інших ключових галузях економіки. Бізнес завжди потребує фінансової підтримки, і ми прагнемо ці потреби задовольняти.

У воєнних умовах класична система управління ризиками не працює так, як у мирний час. Як гарантійні програми та програми поділу ризиків змінюють правила гри для бізнесу, який бере кредити у Кредобанку?

Ми розуміємо, що сьогодні бізнес працює в умовах війни та постійних викликів. Тому банк адаптує свій підхід до оцінки ризиків і за підтримки міжнародних фінансових інституцій надає клієнтам більш гнучкі умови кредитування.

Для зменшення потенційних ризиків, які зростають у воєнний час, банк використовує гарантії міжнародних фінансових організацій, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC), Європейської комісії у співпраці з польським банком розвитку BGK. Завдяки цим гарантіям банк може фінансувати бізнес навіть у зонах підвищеного ризику.

Крім того, міжнародні партнери реалізують через банк грантові програми, що дають бізнесу додаткові переваги, зокрема кешбек під час інвестиційного кредитування або лізингу.

Серед наших партнерів – Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, Американська корпорація розвитку США DFC та Польський банк розвитку BGK. Така співпраця є взаємовигідною: міжнародні інституції надають нам фінансову підтримку, а ми допомагаємо реалізовувати їхню місію розвитку сталого бізнесу в Україні.

За останні три роки Кредобанк видав кредитів на суму понад 12 млрд грн із використанням гарантійних програм міжнародних організацій.

Також профінансовано інвестиційні проєкти з грантовою підтримкою на понад 1,7 млрд грн. Понад третину кредитного портфеля становлять позики для агробізнесу, чверть – для підприємств переробної промисловості, а решта – для торгівлі та інших галузей.

Ви берете участь у програмі Ukraine Facility, що дає змогу кредитувати бізнес поблизу зон підвищеного ризику. Хто може отримати фінансування та за яких умов?

Усі наші клієнти можуть розраховувати на фінансування. Навіть ті, які ведуть свою господарську діяльність поблизу зон високого воєнного ризику або в прикордонній зоні з Росією та Білоруссю. Таке фінансування є можливим, серед іншого, завдяки інструментам програми Ukraine Facility. 

Зазвичай ми надаємо кредити діючим компаніям з річним оборотом до 2,5 млрд грн та кількістю працівників до 250 осіб. Йдеться про усі галузі, які не підпадають під обмеження екологічних та соціальних стандартів. 

Крім підтримки ключових секторів економіки, ви фінансуєте і проєкти з відновлювальної енергетики. Тож навіть у воєнних умовах ви закладаєте фундамент для майбутньої інтеграції України у зелену економіку ЄС?

Так, це частина загальної європейської інтеграції України. Після війни країні буде надзвичайно складно функціонувати без членства в Європейському Союзі. На щастя, процес розпочався ще в перші дні війни: 28 лютого 2022 року Україна офіційно почала переговори щодо вступу до ЄС. Це тривалий процес, який охоплює адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС, зокрема у сфері зеленої економіки.

Водночас ми спостерігаємо значні втрати потужностей генерації електроенергії внаслідок військової агресії Росії. Саме тому з 2023 року Кредобанк почав більш активно працювати на ринку фінансування енергетичного обладнання, де проєкти з відновлювальної енергетики займають найбільшу частку. Зокрема, ми створили партнерські програми з провідними компаніями у сфері інсталяції сонячних електростанцій та у червні 2024 року приєдналися до меморандуму про пільгове кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури.

Окремо варто зазначити про грантову підтримку проєктів із відновлювальної енергетики, яку ми надавали нашим клієнтам у межах програми SMECI від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). 

Потреба бізнесу в реалізації проєктів енергонезалежності є значною, адже термін окупності таких інвестицій досить довгий і потребує вилучення коштів із обігу підприємства. Саме тому грантова складова суттєво допомагає клієнтам у реалізації таких ініціатив. 

Завдяки усім цим крокам лише за останній рік ми профінансували 36 проєктів, спрямованих на енергонезалежність України, на загальну суму понад 230 млн грн.

Попри воєнні виклики, ми віримо, що розвиток відновлювальної енергетики сьогодні – це інвестиція у безпечне, стале та європейське майбутнє України. Тому навіть у воєнних умовах ми закладаємо фундамент для інтеграції держави у зелену економіку ЄС.

Польща, надаючи гарантії через державний банк Польщі BGK та інші механізми, фактично інвестує у майбутню присутність своїх компаній в Україні. Чи бачите ви у цьому прагматичний інтерес?

Звісно, вільна економіка базується на спільних інтересах, і в цьому немає нічого поганого. Як для Польщі, так і для України важливо, щоб польські компанії брали участь у відбудові України й отримували вигоду з цього процесу. Це схоже на те, як німецькі та американські компанії у 1990-х сприяли розвитку Польщі, що згодом привело до «золотого віку» країни – періоду безпрецедентного економічного підйому та політичної стабільності. Я хотів би, щоб польські компанії схожим чином долучилися до відбудови України на благо обох країн.

Українські можливості для іноземних інвесторів

Які фінансові інструменти мають забезпечити довіру інвесторів до України після війни?

Можливості для інвестування будуть різноманітними, і одні з них – кредити. Те, що ми робимо зараз у менших масштабах, пов’язано з високим рівнем ризиків. Коли вони знизяться, будь-хто захоче вкладати в країну з великими потребами, величезною територією та перспективами розвитку, а ми, зі свого боку, зможемо пропонувати українським підприємцям широкий спектр фінансових інструментів. 

Важливо також розвивати ринок капіталу в Україні, який є ключовим елементом розвиненої економіки. Тут Польща може слугувати прикладом і допоможе уникнути помилок. 

Які механізми ви вважаєте найбільш ефективними для залучення приватного капіталу?

Передусім це перспектива прибутку – він завжди приваблює інвесторів. Якщо Україна продовжить інтеграцію з ЄС, її економічні та інституційні реформи можуть відбуватися швидше, ніж у країнах, які проходили цей процес десятиліттями. Тому інвестори можуть надавати перевагу Україні перед країнами Заходу Європи, де економічне зростання буде повільнішим. Цей механізм уже спрацював у Польщі, адже ті, хто інвестував у країну в останні роки, отримали вищий прибуток, ніж ті, хто вклав гроші на Заході Європі або навіть у США.

Яку роль у майбутньому ви бачите для банків із польським чи європейським капіталом? 

У банківській сфері завжди працює принцип мультиплікатора: чим більший обсяг капіталу залучено в економіку, тим відчутніший результат для всієї країни. Саме тому для нас важливо, щоб Кредобанк розвивався та міг залучати якомога більше іноземних інвестицій, зокрема польських і європейських.

Ми бачимо значний потенціал у поглибленні співпраці між Україною та Польщею у фінансовому секторі, особливо в контексті реформ, які Україна реалізує разом із міжнародними партнерами, зокрема з Міжнародним валютним фондом.

Сьогодні держава залишається ключовим гравцем у банківській системі, і з часом поступова лібералізація цього ринку може створити нові можливості для приватного капіталу. Головне – щоб цей процес відбувався прозоро, послідовно й в інтересах української економіки. У цьому контексті Польща, як близький партнер України, безумовно, може відігравати важливу роль у зміцненні фінансової стабільності та підтримці відбудови країни.

АТ «Кредобанк». Ліцензія НБУ №43 від 11 листопада 2011 року. Державний реєстр банків №96 від 31 березня 1992 року