ESG (Environmental, Social, Governance – екологічні, соціальні й управлінські принципи) в Україні поступово переходить із набору принципів у практичний критерій доступу до капіталу – як для бізнесу, так і для банків.
Як змінюється роль UGB (Укргазбанку) у фінансуванні відновлення України, чому сталий розвиток виходить далеко за межі зеленої енергетики та як ця стратегія пов’язана з потенційною приватизацією банку, розповідає Родіон Морозов, в. о. голови правління UGB.
UGB (Укргазбанк) багато років в Україні знають як екобанк. І ця позиція сформувалася не через назву чи комунікаційну концепцію. В її основі – роки роботи з проєктами у відновлюваній енергетиці, енергоефективності й екологічній модернізації.
Ми почали розвивати цей напрям ще тоді, коли ESG не був настільки присутнім у порядку денному українського бізнесу, і за цей час накопичили не лише значний портфель, а й експертизу: навчилися оцінювати такі проєкти та їхні екологічні й соціальні ризики, працювати з міжнародними фінансовими інституціями та залучати їхні інструменти в Україну.
У банку вже працює система екологічного та соціального менеджменту, яка базується на стандартах IFC (International Finance Corporation – Міжнародна фінансова корпорація), принципах сталого розвитку ООН і вимогах ЄС щодо сталих інвестицій. Тобто для UGB ESG – точно не нова тема. Але змінилася Україна. І разом із нею має змінюватися наша роль.
Сьогодні вже недостатньо бути банком, який добре вміє фінансувати зелену енергетику. Потреби країни значно ширші: відновлення інфраструктури, модернізація підприємств, медицина, циркулярна економіка, безпечні та доступні громади.
Саме тому UGB одним із перших серед українських банків затвердив власну стратегію сталого розвитку. Для нас це не початок нової історії, а продовження того, що банк робив роками. Тільки тепер масштаб більший: від екобанку ми переходимо до моделі банку – партнера сталого відновлення України.
Капітал стає більш вимогливим
Україна рухається до ЄС. Компаніям потрібен капітал для відновлення, модернізації та розвитку. Водночас інвестор, банк чи міжнародна фінансова організація хочуть розуміти вже не тільки те, скільки компанія заробляє і чи здатна повернути кредит. Важливо, як цей бізнес управляється, наскільки він прозорий, як працює з екологічними та соціальними ризиками і чи буде його бізнес-модель життєздатною через пʼять або десять років. Ось тут ESG із набору принципів перетворюється на цілком практичну річ – доступ до капіталу.
І ESG не обовʼязково починається зі звіту на 200 сторінок. Для малого та середнього бізнесу це часто базові речі: прозора структура власності, належні умови праці, дотримання екологічних вимог, енергоефективність, розуміння власних ризиків.
Не просто оцінювати, а допомагати змінюватися
Змінюється і роль банків. Нам потрібно розуміти не лише те, чи поверне компанія кредит завтра, а й наскільки стійким буде її бізнес у довшій перспективі. Але наша роль не повинна зводитися до нового переліку вимог. Банк має допомагати бізнесу проходити цю трансформацію – давати доступ до фінансування, міжнародних програм та експертизи.
Родіон Морозов, в. о. голови правління UGB (Укргазбанку). Фото: Христина Кулаковська.
В UGB масштаб цієї роботи вже можна виміряти. Станом на 1 серпня 2026 року портфель сталого банкінгу становить майже 15 млрд грн, з яких майже 9 млрд грн відповідають технічним критеріям таксономії ЄС. Із початку року ми підписали 153 енергетичні угоди на 7 млрд грн.
Із 2016 року UGB профінансував сталі проєкти майже на $2 млрд, а розрахункове скорочення викидів CO₂ завдяки профінансованим нами проєктам становить приблизно 2 млн т на рік. За такого масштабу сталий банкінг уже складно називати окремою нішею.
ESG – це не тільки зелена енергетика
Подивімося на міста.
UGB надав Кривому Рогу 662,2 млн грн на енергозбереження, безбарʼєрність, капітальний ремонт і термомодернізацію житла.
У Дніпрі йдеться вже про понад 1,41 млрд грн на модернізацію водопостачання та водовідведення, енергомодернізацію комунальних підприємств, утеплення та ремонт будинків. Самарівська громада отримала ще 107,7 млн грн на інфраструктурні проєкти.
Чи ESG це? Безумовно.
Сталий розвиток – це не лише мегавати нової генерації. Це й те, скільки енергії місто перестане втрачати, наскільки надійною буде його інфраструктура, чи буде вона доступною для людей і скільки коштуватиме громаді за 10 років.
Україні потрібен величезний капітал для відновлення. Але питання не тільки в тому, скільки грошей ми зможемо залучити. Набагато важливіше – що ми за ці гроші побудуємо. Якщо просто відтворити старі енерговитратні підприємства й інфраструктуру, ми відбудуємо зруйноване, але не змінимо якість економіки. У нас є можливість зробити інакше.
Сталий розвиток як тест на зрілість банку
Було б дивно вимагати трансформації від клієнтів і не застосовувати ті самі принципи до себе.
Сучасний інвестор оцінює банк не лише за прибутком. Він дивиться на корпоративне управління, прозорість, ризик-менеджмент, комплаєнс, якість процесів і здатність працювати за міжнародними правилами. Тому стратегія сталого розвитку UGB – це водночас і частина інституційної трансформації самого банку. І тут ми підходимо до теми потенційної приватизації UGB.
Я не сприймаю приватизацію як зміну курсу банку або відмову від того, що ми будували всі ці роки. Навпаки. Якщо держава вважає банк готовим до залучення стратегічного інвестора, це означає, що ми маємо продемонструвати ринку якість інституції, яка може бути цікавою міжнародному капіталу.
Для нас приватизація – це не просто історія про продаж державного активу. Це історія про те, чи вдалося побудувати банк, у який готовий зайти стратегічний інвестор.
А він дивитиметься не лише на баланс і фінансовий результат. Його цікавитимуть якість корпоративного управління, система ризик-менеджменту, прозорість, міжнародні партнерства, здатність банку працювати за європейськими правилами і, безумовно, те, наскільки ESG інтегрований у його бізнес-модель. Тому між нашою стратегією сталого розвитку та потенційною приватизацією для мене немає суперечності. Навпаки, це частини одного процесу – переходу UGB до наступного рівня інституційної зрілості.
Те саме сьогодні відбувається і з українським бізнесом. ESG не варто сприймати як черговий перелік вимог, які доведеться виконувати через євроінтеграцію. Це можливість стати зрозумілішим для капіталу. А під час відновлення України саме за нього буде одна з найбільших конкуренцій.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ №123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків №183
