Повномасштабна війна створила нові виклики для України – не лише економічні, а й демографічні. По-перше, за останні роки з країни виїхало від 5 млн до 7 млн людей (за різними оцінками), а по-друге, за прогнозами Українського інституту майбутнього (УІМ), до 2050 року кожен третій українець буде старше 60 років.
Ці зміни вже сьогодні відчуває український бізнес, який стикається з дефіцитом кадрів і потребою залучати молодих працівників. Частка працівників віком 50+ зросла з 25% у 2010 році до 33% у 2024-му, тоді як частка молодших вікових груп продовжує скорочуватися, йдеться в тому ж дослідженні УІМ.
Через демографічні зміни бізнес змушений шукати нові способи залишатися ефективним, і тут на допомогу може прийти страхова медицина. Проте для цього необхідно відійти від традиційної, реактивної моделі страхування, коли лікують лише наслідки, та перейти до превентивної, яка працює на запобігання проблем ще до їх появи. Про це каже Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень.
Якщо зараз не вкладати гроші в профілактику, то кожен недовкладений долар у майбутньому обійдеться у $7–14 на лікування,
Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень
Як сформувати превентивну систему охорони здоров’я і що для цього потрібно? Про це Дмитро Цимідан розповідає в матеріалі Forbes BrandVoice.
Три рівні трансформації
Сьогодні серед українських працівників дедалі поширенішим стає явище презентеїзму, коли людина працює лише на 60–70% своєї ефективності, вважає Дмитро Цимідан. Причини цього явища – різні: поганий сон, хронічний стрес, метаболічні збої, ментальна втома, емоційне виснаження тощо.
«Це означає, що приблизно кожна п’ята гривня, яку компанія витрачає на зарплати, не приносить повної віддачі», – наводить дані експерт.
Цю логіку підтверджує Євген Шагов — засновник Age Management Ecosystem, який працює з корпоративними командами як із біологічними системами, де ключовим активом є не робочі години, а відновлювана енергія.
Він зазначає, що компанії втрачають гроші не лише через офіційні лікарняні. «Саме презентеїзм завдає бізнесу у 12 разів більших збитків, ніж прямі прогули чи офіційні лікарняні», – підкреслює Євген.
Традиційна модель медичного обслуговування не здатна ефективно впоратися з усіма цими викликами, тому необхідно переходити до превентивної медицини – і робити це одночасно на трьох рівнях.
На державному рівні це означає зміну фокусу з оплати лікування на управління здоров’ям населення. Йдеться про ранню діагностику, скринінги та цифрові маршрути пацієнта, що дають змогу запобігати проблемам ще до їх появи.
На корпоративному рівні – це визнання, що робоче середовище, навантаження, стиль управління та корпоративна культура безпосередньо впливають на фізіологічний стан людини і, відповідно, на результати бізнесу.
На приватному рівні йдеться про персональну відповідальність людини за власну енергію та відновлення, але за підтримки роботодавця та страхових інструментів.
Саме страхування стане системним «каркасом» трансформації та виступить «операційною системою» корпоративного здоровʼя,
Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень
«Страхові рішення мають перейти від ролі компенсації витрат до ролі архітектора поведінки, тобто створювати економічні стимули для профілактики та підтримки працездатності, – зазначає він. – У країнах, де превентивні послуги гарантовані страховими механізмами, профілактика стає нормою, а не винятком».
Економічний ефект
Уже сьогодні кожен долар, інвестований у корпоративне здоровʼя та профілактику, здатен принести від $3,8 повернення, зазначає фахівець. Такий економічний ефект оцінюють насамперед через вимірювання продуктивності та енергії працівників – Energy Score.
«Показник Energy Score враховує сон, рівень стресу, біоритми, метаболізм і фізичну витривалість, допомагаючи зрозуміти, наскільки ефективно людина працює, – пояснює Дмитро Цимідан. – Якщо показник ES становить 100%, то працівник працює на повну потужність. Водночас зниження добробуту на один пункт відповідає 1% втрати продуктивності на роботі».
Такий підхід відповідає міжнародним практикам оцінки продуктивності й добробуту, які, зокрема, застосовує Американський інститут дослідження громадської думки Gallup та Всесвітня організація охорони здоров’я в дослідженнях, пов’язаних із профілактикою та здоров’ям населення.
«Уперше з’явилась можливість напряму пов’язати стан здоров’я та енергії людини з фінансовими результатами компанії, роблячи очевидним, наскільки інвестиції в добробут співробітників впливають на бізнес», – наголошує Дмитро Цимідан.
Ключова складова продуктивності
Близько 70% продуктивності за Energy Score – це енергія працівника. Решта, приблизно 30%, залежить від навичок співробітника, інструментів, які він використовує, та комунікацій у команді.
«Тож навіть якщо всі процеси на роботі ідеальні, без роботи з енергією команд компанія не отримає очікуваного результату, – впевнений Дмитро Цимідан. – Саме тому превентивна модель змінює підхід до управління командами».
Чим вищий рівень енергії у співробітників, тим менша кількість пропусків роботи через погане самопочуття та презентеїзм. Водночас зростає швидкість і злагодженість роботи команд, зменшується кількість критичних помилок і підвищується якість сервісу. Додатково компанії отримують скорочення прихованих витрат, підвищення стійкості ключових співробітників і збереження кадрового потенціалу.
В Україні подібний підхід до корпоративного здоровʼя уже впроваджують великі компанії.
Так, у МХП розвивають культуру піклування про людей, інтегруючи здоров’я, безпеку та добробут у бізнес-процеси.
У «Фармак» реалізують комплексну програму добробуту, яка охоплює фізіологічне, ментальне, фінансове та соціальне здоров’я працівників.
«Ці компанії оцінюють програми не з позиції їх вартості, а з огляду на обсяг енергії та продуктивності, які вони повертають бізнесу», – коментує Дмитро Цимідан.
Моделі превентивного страхування
Експерт зазначає, що найбільшу економічну ефективність і здатність забезпечувати стабільний ROI у довгостроковій перспективі 10–15 років демонструють моделі корпоративного здоров’я, побудовані на інтеграції кількох ключових компонентів.
Це, зокрема, популяційне управління здоров’ям, коли співробітників поділяють на групи за рівнем ризиків хронічних захворювань, створюючи для кожної превентивні програми.
Це також страховий дизайн за принципом Value-Based Insurance Design – коли страхування налаштовується так, щоб працівники частіше користувалися найбільш корисними для здоров’я послугами, а співоплата за них була мінімальною.
І, нарешті, це увага до умов праці за концепцією Total Worker Health – модель, що враховує не лише фізичне та психічне здоров’я, а й робоче середовище, навантаження, стиль управління та культуру команди.
При цьому реальний ефект дають не разові акції, а системні програми, які охоплюють профілактику і раннє виявлення проблем, підходу Age Management, турботу про ментальне здоров’я, підтримку керівників і команд, а також збереження працездатності через правильний дизайн роботи – гнучкість, контроль навантаження та безпеку.
«Демографічні показники не змінюються швидко – на це потрібні роки. Натомість працездатність людей може зрости вже протягом кількох місяців, якщо програма спроєктована правильно», – коментує Цимідан.
Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень
Класичні оздоровчі програми, як-от заняття спортом, медитації чи консультації зі здорового способу життя, мають змішану доказову базу, говорить експерт.
«Їхня ефективність залежить не від самого формату, а від того, наскільки правильно спроєктована програма і як послідовно вона впроваджується», – пояснює він.
Реальний ефект з’являється, лише коли рішення базуються на даних, змінюють поведінку людей і допомагають запобігати ризикам,
Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень
Як стимулювати інвестиції в корпоративне здоров’я
Щоб люди та компанії почали інвестувати в превентивну медицину, на думку фахівця, потрібно підключити поєднання трьох ключових чинників.
Перший – фінансовий стимул. «Це означає покриття профілактичних послуг без фінансових бар’єрів для працівника, додаткові бонуси за участь у програмах здоров’я та застосування принципу Value-Based Insurance Design (V-BID), про який я говорив вище», – розповідає фахівець.
Другий – зручність. «Працівники повинні мати легкий і швидкий доступ до профілактики: цифровий запис на прийом, чіткі маршрути пацієнта, комплексні «one-stop» чек-апи та оперативне отримання необхідних послуг», – зазначає Дмитро Цимідан.
Третій – довіра через результат. «Інвестування в превентивні програми стає сенсовим лише тоді, коли можна виміряти їхній ефект: скорочення лікарняних, підвищення залученості співробітників, зменшення плинності кадрів, зниження ризиків хронічних захворювань та покращення показників скринінгів», – говорить він.
Як приклад ефективного «поштовху» Дмитро Цимідан наводить Закон про доступне страхування в США, який зобов’язує страхові компанії покривати профілактичні послуги без співоплат. «Це дало змогу значно збільшити використання превентивних сервісів і показало, що правильні стимули справді змінюють поведінку людей», – пояснює експерт.
Україна як майбутній кейс для вивчення
До 2035 року Україна має всі передумови стати міжнародним кейсом, продемонструвавши, як країна з глибокими демографічними викликами може системно трансформувати процес старіння населення на фактор розвитку, впевнений фахівець.
Досягти цього можна насамперед завдяки прийняттю національних стандартів превенції та створенню цифрової інфраструктури, що забезпечить реєстри пацієнтів і маршрути для профілактики.
Також важливе впровадження корпоративних страхових програм із превентивним ядром та Total Worker Health-підходом, де робоче середовище, навантаження і культура взаємин стають невід’ємною частиною медичної стратегії. Крім того, потрібна, інтеграція стимулів за принципом Value-Based Insurance Design, яка знімає бар’єри і дає змогу монетизувати результат через зниження витрат на дорогі випадки захворювань.
Україна опинилася в ситуації, коли демографія більше не дає права на повільні рішення. Саме тому превентивна модель може стати не соціальним експериментом, а економічною конкурентною перевагою країни,
Дмитро Цимідан, експерт із 25-річним досвідом у сфері страхових рішень
