Активізація санкційних механізмів в Україні: що варто знати доброчесному бізнесу, щоб убезпечити свої активи

Згідно з відкритими даними Міністерства закордонних справ України, санкції вже застосовані до майже 10 000 фізичних та понад 6000 юридичних осіб – громадян і резидентів України та інших держав. Актуальну картину щодо санкцій можна відстежувати в Державному реєстрі санкцій, що запрацював в Україні 31 січня 2024 року. Попри це, у санкційних нормах досі залишається чимало двозначностей та різночитань. Процедура застосування санкцій подекуди є непрозорою, поспішною, однобокою. Водночас ефективної процедури перегляду чи скасування вже накладених санкцій не існує, тож бізнесу складно довести чесність перед державою.

Українське юридичне ком’юніті припускає, що число справ щодо націоналізації активів бізнесу в рамках санкційного законодавства зростатиме, а обхід санкцій буде законодавчо криміналізовано найближчими місяцями. Що в такому випадку чекає на український бізнес? Як компаніям убезпечити себе і не втратити свої активи? І зрештою, чому санкційний комплаєнс має стати обов’язковим у кожній українській компанії? Про це в інтерв’ю Forbes BrandVoice розповіли партнери юридичної фірми VB Partners Володимир Ващенко та Денис Шкаровський.

Якими є санкції з боку України на адресу бізнесу, звинуваченого у звʼязках з країною-агресором або діях на користь такої країни?

Володимир Ващенко (далі – В.В.): Санкції – традиційний механізм захисту національної безпеки в цивілізованих країнах. До 2014 року санкційне законодавство в Україні стосувалося Північної Кореї, Судану, Ірану та інших країн з чорного списку. У 2014 році Україна ухвалила окремий закон про санкції, ще низка трансформацій відбулася в 2022–2024 рр. Тоді це були тимчасові економічні обмежувальні заходи, що мали на меті не стягнення активів бізнесу, а припинення дійсно протиправної поведінки.

Відчутні зміни у санкційній політиці України сталися в 2022-му з ухваленням змін до ЗУ «Про санкції».

Як саме за останні роки змінилося українське санкційне законодавство?

В.В.: Можна виокремити чотири кардинальні зміни.

• Старт блокування активів, якими бізнес РФ володіє навіть опосередковано.
• Впровадження нової санкції, але лише на період воєнного стану, – стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави. До 2022 року санкції застосовувалися рішенням РНБО, зараз же після РНБО ініціатором стягнення активів у дохід держави є Мін’юст, а застосовує санкцію Вищий антикорупційний суд.
• Поява в квітні 2022 року в Кримінальному кодексі України нових статей: 111‐2 – «Пособництво державі‐агресору» та 111-1 – «Колабораційна діяльність».
• Запровадження Державного реєстру санкцій.

Попри апгрейд, санкційне законодавство в Україні досі рамкове, непередбачуване й непрозоре, а підстави застосування санкцій – нечіткі. Законодавець визначає їх як «дії, які створюють реальні або потенційні загрози національній безпеці, інтересам тощо». Такі визначення створюють невизначеність, зокрема для бізнесу: що насправді робити, аби уникнути санкцій?

Довідка про VB Partners

Юридична фірма VB Partners – 20 років надійний партнер із нейтралізації кримінальних ризиків. Компанія, заснована адвокатами Денисом Бугаєм та Володимиром Ващенком, є лідером у сфері кримінального права та захисту бізнесу.

Сьогодні команда VB Partners – це 40 висококваліфікованих юристів, які представляють інтереси клієнтів на всіх етапах White-Collar Crime справ. Спеціалізується на WCC, Anti-Corruption, Dispute Resolution, Interpol Extradition, гарантуючи комплексний захист у найскладніших кейсах.

Окремий фокус уваги – санкційне право. Фірма захищає інтереси бізнесу, який помилково потрапив у санкційні списки та не підтримує агресію РФ.

Читать больше Свернуть

Які ризики можуть виникнути в українського бізнесу через зв’язки з РФ після 2014 і після 2022 року?

В.В.: Головний ризик – застосування правоохоронцями норм санкційного законодавства «заднім числом». Річ у тім, що до 2014-го російський бізнес був широко представлений в Україні, росіяни брали участь у приватизації, конкурсах, купували й поглинали активи. Це відбувалося за сприяння тодішньої влади. Та після початку агресії РФ у 2014 році російський бізнес відчув зростаючий тиск та став потроху виходити з України, хоч і продовжував перебувати в банківському секторі, енергетиці та інших сферах. Лише під час повномасштабного вторгнення – 27 вересня 2022 року – уряд України впровадив механізм ембарго на торговельні операції з РФ. Та навіть без цих заборон добросовісний український бізнес розірвав звʼязки з резидентами РФ. Однак силові структури все ж почали реєструвати кримінальні провадження проти компаній, які мали ділові відносини з резидентами РФ до 24 лютого 2022 року, звинувачуючи їх керівників та власників у державній зраді та фінансуванні агресії.

Чим це загрожує бізнесу?

Денис Шкаровський (далі – Д.Ш.): Є три блоки наслідків, які можуть виникнути в бізнесу, якщо він потрапив під санкційний маховик.

Перший – репутація. Прямої заборони на відносини з РФ до 2022 року не було, та будь-яка згадка роботи з росіянами навіть до 2022 року викликає негативне ставлення контрагентів і суспільства до компанії.

Наслідки різні: від негативного інфополя навколо компанії до проблем з комплаєнсом банків, розірвання відносин із контрагентами та фінансових втрат.

Другий – юридичні наслідки. До бізнесу, який працював із РФ і Білоруссю до 2022 року, застосовують статтю 110-2 Кримінального кодексу, що існує з червня 2014 року. Після 2022-го – статтю 111-2. Це особливо тяжкі злочини проти національної безпеки. Розслідування таких справ супроводжується повним спектром кримінальних негараздів: допити, обшуки, арешти майна та, в разі повідомлення про підозру, утриманням у СІЗО чи міжнародним розшуком. Дашборд Офісу генерального прокурора та офіційна статистика підтверджують стабільно високу кількість справ за цими статтями щодо бізнесу.

Третій – застосування санкцій до бізнесу, який працював із РФ і Білоруссю, зокрема націоналізація активів. Перелік санкцій, зазначених у законі, невичерпний, і РНБО може застосовувати будь-які санкції, які відповідають цілям правового регулювання. Зараз українські санкції застосовані до майже 17 000 осіб – здебільшого колаборантів. Та є в цій статистиці і помилкові санкції щодо українського чи іноземного бізнесу. 

Як бізнесу вчасно виявляти факт потрапляння до санкційного списку, прогнозувати ймовірність виникнення санкцій і запобігати їм?

Д.Ш.: Ризики є майже завжди. Однак оскільки таке рішення є політичним, як і всюди в світі, а критеріїв застосування санкцій держава все ще не виробила, прогнозувати такі рішення важко. Але іноді можливо.

По-перше, не потрібно вчиняти дії, що можуть стати підставою до застосування санкцій. По-друге, потраплянню до санкційного списку часто передують кримінальні та інші провадження щодо порушення законодавства про нацбезпеку. Це може свідчити, що санкції уже готують. Те саме стосується й інформкампаній навколо безпекових питань. По-третє, необхідно добре знати свої ланцюги поставок, бо проблеми контрагента можуть кинути тінь і на ваш бізнес: варто постійно моніторити свою компанію і контрагентів у Державному реєстрі санкцій, відкритих реєстрах судової влади, Opendatabot, YouControl, ЗМІ та інших джерелах.

Спрацювання red flags може допомогти вашому бізнесу підготуватися до можливих складнощів або нейтралізувати їх на початковому етапі.

Чи існує сьогодні у бізнесу потреба в санкційному комплаєнсі і як бізнесу правильно будувати його?

Д.Ш.: Це вимога часу. Посада Sanctions Compliance Officer завжди існувала в транснаціональних корпораціях. В Україні бізнес також починає усвідомлювати важливість перевірки контрагентів на предмет санкційних ризиків, тож ця посада стає актуальною. Це ілюструють compliance вакансії на сайтах з пошуку роботи та Linkedln.

Для розуміння санкційної політики і вимог до комплаєнсу таким фахівцям треба вивчати джерела OFAC; дані про санкції в ЄС на платформі Єврокомісії; санкційні списки РНБО; роз’яснення від Мінекономіки для бізнесу та вимоги НБУ до фінустанов щодо дотримання санкційного режиму. А для автоматизації процесів комплаєнсу можна використовувати онлайн-інструменти: World-Check (Refinitiv); Dow Jones Risk & Compliance; LexisNexis.

Чому санкційний комплаєнс необхідний українському бізнесу?

Д.Ш.: Санкційний комплаєнс допомагає бізнесу уникнути репутаційних втрат через зв’язки з підсанкційними особами й компаніями, захищає від фінансових та юридичних ризиків, допомагаючи уникнути штрафів, блокування рахунків і кримінальної відповідальності.

З впровадженням кримінальної відповідальності за обхід санкцій питання санкційного комплаєнсу стає обов’язковим. До того ж це свідчення надійності, що підвищує довіру з боку міжнародних партнерів і відкриває нові горизонти співпраці.

Щоправда, багато бізнесів досі нехтують санкційним комплаєнсом, сприймаючи це як бюрократичну формальність. Попит на нього і відповідна культура в Україні лише формуються. Та вона точно розвинеться, адже бізнес потребує зовнішньої висококласної експертизи у реаліях часу.

Чим ігнорування санкційного комплаєнсу може обернутися для бізнесу?

В.В.: Ось приклад. З березня 2023 року банки зобовʼязані виявляти фінансові операції з активами, що повʼязані з РФ. Тож ще на етапі надходження коштів від бізнесу банк може виявити такі звʼязки і заблокувати кошти. Компанія втратить репутацію, співпрацю з контрагентами і отримає кримінальні провадження. Усе почнеться з обшуків, далі – арешт активів і коштів. Це може призвести до банкрутства і ліквідації бізнесу.

Як бізнес може виправити ситуацію, коли він уже під прицільною увагою правоохоронців?

В.В.: Перш за все перебудувати роботу з контрагентами, позбувшись токсичних, навіть якщо це призведе до фінансових втрат. Також довести свою доброчесність можна, продемонструвавши регулярну сплату податків у повному обсязі та прозору документацію. Це означає, що бізнесу треба бути прозорим, перебувати у складі бізнес-асоціацій. Якщо зʼявляється інформація про ризик націоналізації активів, треба зайняти проактивну позицію й оперативно надавати правоохоронцям усі необхідні дані.

Як має діяти професійний юрист, щоб допомогти бізнесу врегулювати ситуацію з санкціями?

Не завжди бізнес бачить свої проблемні зони. Тож санкційний юрист має правильно проаналізувати специфіку роботи компанії, бекграунд її клієнтів, контрагентів та окреслити зони, де можуть виникати ризики. Це ретроспективне дослідження усіх ділових відносин до 2014 року. Також юрист має невпинно моніторити інфополе навколо клієнта, вивчати його ділову репутацію і оцінювати територіальні ризики. Зрештою, юрист має перевіряти дотримання вимог законодавства під час укладення договорів і здійснення платежів.

Якщо були виявлені підозрілі порушення, команді юристів варто провести розслідування і підготувати перелік порад, прогнозованих наслідків і запропонувати способи їх усунення. Якщо уже є кримінальні провадження, юрист повинен провести аудит бізнесу клієнта і підготуватися до його захисту.

Які тренди санкційної політики України варто очікувати найближчим часом?

В.В.: Держава не перестане розслідувати відносини з РФ, Білоруссю та пов’язаними з ними компаніями і особами. Тож кримінальні провадження за статтями проти основ нацбезпеки продовжаться.

У разі криміналізації обходу санкцій відкриється пласт таких проваджень. Та варто розуміти, що закон не має зворотної сили і буде застосовуватися лише до ситуацій, які виникли після набрання ним законної сили.

До речі, криміналізація обходу санкцій – вимога Євросоюзу. У ЄС минулого року прийнято кілька директив для уніфікації кримінальної відповідальності за порушення санкцій.

Законопроєкт, внесений у 2025 році президентом, зробить можливим транскордонні розслідування, міжнародну співпрацю правоохоронців щодо таких фактів в ЄС, Україні та інших країнах, де такі дії криміналізовані. Зокрема, стануть можливими розшук та екстрадиція осіб, які порушують санкційне законодавство.

Д.Ш.: Окремий невеликий, але суттєвий пласт – позови Мін’юсту про стягнення активів у дохід держави. Такі позови можливі лише під час воєнного стану, тож їх існування залежатиме від його тривалості.

Також триватиме приватизація націоналізованих активів. Гадаю, максимально активно вона розпочнеться після завершення війни та стабілізації бізнес-ситуації в Україні. І нарешті застосування санкцій триватиме, в тому числі для зменшення впливу РФ на український бізнес та для примусу її до відшкодування збитків. Траплятимуться і випадки помилкового внесення в санкційні списки добросовісних українських компаній, тож це породжуватиме нові оскарження.