Навесні 2022 року депутати поспіхом додали до Кримінального кодексу статті «Пособництво державі-агресору» та «Колабораціонізм». Чому вони можуть стати екзистенційною проблемою для значної частки українського бізнесу?
Під час новорічних свят відбулися знакові події для українського бізнесу: співзасновники і топменеджмент двох великих компаній, лідерів на своїх ринках, отримали підозри від СБУ за гучною статтею 111‐2 – «Пособництво державі‐агресору». Це підпункт однієї з найжорсткіших статей Кримінального кодексу – «Державна зрада».
Ввечері 29 грудня 2023-го СБУ заявила про підозру та заочний арешт засновникові алкогольного холдингу Global Spirits Євгену Черняку – за можливе пособництво Росії в її збройній агресії, через сплату податків у РФ. А вже 4 січня СБУ проводила обшук у «Київгумі» – було затримано та оголошено підозру співзасновнику компанії Антону Кравцю. Стаття та ж сама – 111-2. За версією слідчих, «Київгума» здійснила поставки гумових засобів через одну з європейських країн до РФ на 40 млн грн.
Власники обох компаній відкидають звинувачення і кажуть про тиск силовиків на бізнес. СБУ демонструє докази (чи те, що ними вважає), які ставлять незручні, принаймні в етичній площині, питання до підприємців. Судові процеси в обох справах тривають.
За час повномасштабного вторгнення Служба безпеки відкрила 830 справ за статтею 111-2, повідомила її пресслужба. Левова частка не стосується підприємців. На прохання Forbes редакція «Наші гроші» проаналізувала судовий реєстр і знайшла 13 справ, у яких саме бізнес звинувачували в пособництві РФ.
Більш поширеною є сусідня стаття – 111-1 «Колабораціонізм». За нею відкрито 4900 справ, з яких 27 повʼязані з бізнесом. Теоретично під норми цієї статті потрапляють усі підприємства, які зараз перебувають чи перебували під окупацією, вважає керівний партнер юрфірми «Армада» Олександр Кузнєцов. Вести підприємницьку діяльність без взаємодії з адміністрацією тимчасово окупованих територій практично неможливо, пояснює він.
«Багато компаній прямо висловлюють застереження стосовно наслідків подібних розслідувань, побоюючись націоналізації та передачі активів в управління держави», – відповідає Рада бізнес-омбудсмена на запит Forbes. За оцінкою Ради, наразі переслідування бізнесу за цими статтями не має масового характеру.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
