Промисловий пошук колаборантів. Сотні українських компаній опинились під прицілом СБУ у справах про пособництво РФ. Чим небезпечний «конвеєр зрадників»

Під час новорічних свят відбулися знакові події для українського бізнесу: співзасновники і топменеджмент двох великих компаній, лідерів на своїх ринках, отримали підозри від СБУ за гучною статтею 111‐2 – «Пособництво державі‐агресору». Це підпункт однієї з найжорсткіших статей Кримінального кодексу – «Державна зрада».

Ввечері 29 грудня 2023-го СБУ заявила про підозру та заочний арешт засновникові алкогольного холдингу Global Spirits Євгену Черняку – за можливе пособництво Росії в її збройній агресії, через сплату податків у РФ. А вже 4 січня СБУ проводила обшук у «Київгумі» – було затримано та оголошено підозру співзасновнику компанії Антону Кравцю. Стаття та ж сама – 111-2. За версією слідчих, «Київгума» здійснила поставки гумових засобів через одну з європейських країн до РФ на 40 млн грн.

Власники обох компаній відкидають звинувачення і кажуть про тиск силовиків на бізнес. СБУ демонструє докази (чи те, що ними вважає), які ставлять незручні, принаймні в етичній площині, питання до підприємців. Судові процеси в обох справах тривають.

За час повномасштабного вторгнення Служба безпеки відкрила 830 справ за статтею 111-2, повідомила її пресслужба. Левова частка не стосується підприємців. На прохання Forbes редакція «Наші гроші» проаналізувала судовий реєстр і знайшла 13 справ, у яких саме бізнес звинувачували в пособництві РФ.

Більш поширеною є сусідня стаття – 111-1 «Колабораціонізм». За нею відкрито 4900 справ, з яких 27 повʼязані з бізнесом. Теоретично під норми цієї статті потрапляють усі підприємства, які зараз перебувають чи перебували під окупацією, вважає керівний партнер юрфірми «Армада» Олександр Кузнєцов. Вести підприємницьку діяльність без взаємодії з адміністрацією тимчасово окупованих територій практично неможливо, пояснює він.

«Багато компаній прямо висловлюють застереження стосовно наслідків подібних розслідувань, побоюючись націоналізації та передачі активів в управління держави», – відповідає Рада бізнес-омбудсмена на запит Forbes. За оцінкою Ради, наразі переслідування бізнесу за цими статтями не має масового характеру.