Перше питання: «Чи готові ми інвестувати в цю компанію та перебувати в ній досить довго?» 
Категория
Партнерский материал
Дата

Перше питання: «Чи готові ми інвестувати в цю компанію та перебувати в ній досить довго?» 

Фото: Артем Галкін

Олександр Гусєв, СЕО JKR Investment Group, та Аркадій Вершебенюк, Venture Partner, про ринок венчурних інвестицій, сфери з мільярдним потенціалом та інсайти головних IT-форумів

Які головні тенденції ринку венчурних інвестицій у 2021 році?

Олександр: Цьогоріч часто можна було почути фразу, що ринок інвестицій повністю залили грішми. На те було кілька причин: по-перше, крім венчурних компаній на ринок вийшли фемілі-офіси та гедж-фонди. У таких компаній інші апетити, ризики та підходи до прийняття рішень.

По-друге, гравці на ринку стали більше заглиблюватися в стадії. Якщо раніше вони атакували пізнішу стадію, то зараз почали йти глибше – у сід-раунд. Це чеки не на пів мільйона чи мільйон, а на пʼять. Те саме і за індустріями: якщо раніше дивилися лише на певний набір сфер, то тепер готові йти в різні.

Фото: Артем Галкін

Фото: Артем Галкін

Аркадій: Цей рік став більшою мірою роком підприємців, аніж інвесторів. Добрий проєкт, у якому створюють щось справді потрібне та цікаве, сам обирає інвесторів сьогодні. Це світова тенденція.

Інвестори часто повторюють, що грошей на ринку набагато більше, ніж цікавих проєктів. Що для вас усередині JKR означає «цікавий проєкт»?

Олександр: Для нас це той проєкт, з якого не хочеться виходити. Для цього насамперед мені має бути дуже комфортно із його засновником. У нас мають збігатися цінності, тому що важливо не лише те, скільки ти заробляєш, а ще й те, з ким ти це робиш.

Ми любимо ліквідні активи, що приносять прибуток одразу або в найближчому майбутньому. Також для нас важливий потенціал зростання проєктів, можливість досягти оцінки в мільярд і вище.

Крім того, я поділяю думку Безоса про інвестиції. Коли його запитують, у які інновації слід інвестувати в найближчі пʼять років, він відповідає, що інвестувати потрібно не в інновації, а в ті сфери, що не зміняться. Ми практикуємо такий само підхід.

Аркадій: Ми надаємо перевагу бізнесам, а не стартапам. У стартапі часто з грішми планують розбиратися «по ходу пʼєси». Нам такі історії не зовсім близькі. Нас цікавлять проєкти, що вже генерують прибуток або є чітка роадмап.

Ми не боїмося складних індустрій, що дизраптяться і регулюються. Ми також розуміємо, як працювати в тих сферах, що ще не змінилися, але вже стоять на порозі змін. 

Фото: Артем Галкін

Фото: Артем Галкін

Олександр: Раніше було популярно використовувати слово «сексі» щодо індустрій. Ми ж полюбляємо індустрії, які не сексі.

Чим приваблюють нас складні сфери? В них не дуже поспішають застрибувати. Багато інвесторів з великим грошовим потенціалом шукають проєкти, в яких буде менше проблем. Ми готові до різних викликів і не хочемо конкурувати за геть усе.

Що стартапам важливо отримати від інвесторів сьогодні?

Олександр: Ми не типовий фонд, і тому від нас чекають не лише грошей. До нас приходять за експертизою, здебільшого в побудові бізнесу. Ми не розкидаємося маленькими чеками, а любимо долучатися до бізнесу і допомагати його розвивати. Наша експертиза є цінною для певної категорії стартапів. Вони кажуть: «Ви знаєте, як побудувати компанію з багатомільйонними доходами. Допоможіть і нам пройти цей шлях».

Крім того, ми знаємо, як працювати в непростому середовищі. Наприклад, освіта – це складна індустрія? Складна, оскільки регулюється з різних боків, у ній дуже багато стейкхолдерів. Медицина теж складна індустрія. Але саме в таких сферах, де багато невідомого, ми можемо бути дуже корисними.

Які індустрії в топі на ринку інвестицій? Куди нині цікаво вкладатися вам?

Олександр: Ми виділили для себе кілька сфер. Перше – edtech. Ми дуже віримо в цю історію, особливо в тих країнах, де не було базової освіти. Наведу приклад. В Україні ми маємо офлайн-школи. Настав локдаун – онлайн процвітає, але коли локдаун закінчується, то офлайн одразу ж відновлюється. Так от, у деяких країнах офлайну не було, усе відразу перейшло в онлайн. Наприклад, у частині Азії й у Латинській Америці. Це дає багато можливостей для розвитку проєктів на цих ринках.

Фото: Артем Галкін

Фото: Артем Галкін

Є ще два екзотичні для нас напрями. Це довголіття, на яке багато хто звертає увагу, але поки що обходить стороною і не робить сильних вливань. Друге – це фудтек, величезний ринок. Його масштаб визначається кількістю людей на планеті, потрібною для них кількістю їжі та інгредієнтів. Кожен інгредієнт – це майже мільярдний бізнес. Замінили цукор – отримали мільярд, замінили молоко – ще мільярд, замінили мʼясо – ще більше.

Ще одна індустрія – це проєкти у сфері цифрових грошей. Цей сегмент нині вже трохи перегрітий. І хоча поки що інвестиції в цю сферу складно назвати застрибуванням в останній вагон, проте потяг уже розігнали.

Цьогоріч ви побували на двох великих івентах: Cyprus IT Forum та Web Summit. Що ви отримали від цих заходів?

Олександр: Я не надто вірю в те, що на таких івентах можна саморозвиватися. Для цього не треба їхати на Web Summit, можна просто прочитати новини звідти. Такі івенти створені для того, щоб відчувати, куди віє вітер. Складно зробити це лише в локальному комʼюніті. А коли разом збираються 40 тисяч людей із різних країн і це інвестори, стартапери, засновники проєктів, то відразу розумієш, звідки йде хвиля. Водночас чітко простежується, що задають ритм великі компанії. Наприклад, нині в усіх на вустах метавсесвіт.

Аркадій: Web Summit був цікавий тим, що дозволив вийти за межі регіону і подивитися на світовий ринок. Наприклад, одна з цікавих тем цьогорічного саміту – медицина. Передусім під час COVID виринуло все, що стосується психологічної допомоги. У широкому значенні цього слова – від платформ із пошуку терапевтів до інноваційних методів лікування різноманітних ментальних розладів. Туди вже вливається багато грошей, є цікаві стартапи-єдинороги, що цим займаються.

Фото: Артем Галкін

Фото: Артем Галкін

Олександр: З кіпрського форуму я повернувся з розумінням, що потрібно придивитись до сфери довголіття. Ми там познайомилися з підприємцями, які інвестують у цю галузь. Це наштовхнуло на ще один висновок: є багато цікавих індустрій, але не варто намагатися стрибати в них самостійно. Часто це густий ліс, і вам варто знайти провідника, щоб не загубитися.

Що стартапи, зі свого боку, можуть зробити, аби збільшити шанси на отримання інвестицій?

Олександр: Перше правило – бути простіше. Багато хто гадає, що якщо розповісти історію складніше, то це краще. Насправді це гірше. Сьогодні підхід ускладнювати, додавати потужних слів простежується серед багатьох стартаперів. Але найкраще заходять ідеї з дуже простими твердженнями. Так, це може бути складно з погляду реалізації, але щодо розуміння все має дуже просто, зрозуміло і спрямовано на неминучий ринок.

Ще дуже важливо орієнтуватися на реальну потребу, а не вигадувати її за своїх користувачів. Іноді буває так, що ідею вигадали і починають шукати її застосування. Це помилковий підхід – битися лобом об те, що нікому не потрібне. Слід виходити від завдання, а не навпаки.

Надто важливо бути чесним, не лукавити. Що чесніша і простіша людина, то легше мати з нею справи.

Фото: Артем Галкін

Фото: Артем Галкін

Аркадій: Люди мають відчуття, що не варто говорити про свої факапи. Це не так. Варто розповісти про це чесно і зробити висновки. Це свідчить про те, що людина отримала досвід і рухається далі.

Ще один важливий критерій – реально займатися своїм ділом. Є категорія стартаперів, що ходять по конференціях, мітапах, виступають на всіх можливих івентах, лоскочучи своє его. Але набагато важливіше дійсно будувати бізнес, жити ним. Одразу видно, коли команда занурена в проєкт, вірить в нього і розуміє, куди він має прийти. Звучить банально, але це і є запорукою успіху.

Предыдущий слайд
Следующий слайд
Новый Forbes уже в продаже

Новый Forbes уже в продаже

30 до 30 | Квартал 95, лидер "Большого строительства"