Після вторгнення Росії у ПриватБанку була своя битва – за фінансову стабільність та довіру клієнтів. Про те, як найбільший банк залишається стійким, сміливо кредитує у війну та підтримує клієнтів, розповідає СЕО ПриватБанку Герхард Бьош.
ПриватБанк обслуговує 19 млн клієнтів, і фінансова система України залежить від найбільшого банку. Як ви забезпечили фінансову стабільність попри вторгнення?
По-перше, ми готувалися до вторгнення і розробили механізми антикризового управління. Всі ці протоколи ми запустили 24 лютого, а після нього приймали рішення вже дуже швидко, обмежуючи бюрократію. Для нас війна почалася 15 лютого. Тоді була масова DDoS-атака в Україні, яка заблокувала всі наші сервіси. Ми уже тоді мали частину нашої інфраструктури в хмарі, тому впоралися з атакою за кілька годин.
Люди працювали 24/7, щоб забезпечити надійність наших сервісів. Для повної безпеки коштів клієнтів ми вирішили перенести наші сервіси у хмару. Після вторгнення це нам дозволив робити Національний банк, і ми проводили копіювання безперервно протягом шести днів. Коли в перший день війни російські ракети влучили в 200 метрах від нашого дата-центру, ми чітко усвідомили, що передача даних у хмару – єдиний спосіб забезпечити безпеку послуг банку та грошей клієнтів.
ПриватБанк переніс свою ІТ-інфраструктуру в хмарне сховище, а потім розгорнули й запустили всі важливі програми та служби з хмарного середовища за 45 днів. У «звичайному» проєктному циклі в ІТ на це йде 1,5 року. Як це стало можливим?
Це тяжка та кропітка робота; ми перемістили 3500 серверів, понад 270 критичних програм у безпечне хмарне середовище. Понад чотири петабайти даних клієнтів і транзакцій захищені та завантажуються в «хмару». Наші ІТ-спеціалісти – супергерої, я дуже пишаюся ними. Над цим проєктом працювала команда з понад 410 ІТ-фахівців ПриватБанку та 50 підрядників. І що важливо – більшу частину цієї роботи було проведено дистанційно. На практиці такі роботи здійснюють протягом року/півтора у світі. Ми не мали стільки часу, бо безпека наших клієнтів завжди була нашим пріоритетом, а з війною це відчуття тільки посилилось.
ПриватБанк не зупиняв кредитування для бізнесу після вторгнення. Чому ви прийняли таке рішення попри невизначеність?
З точки зору класичної моделі управління ризиками війна – це «червона» зона, коли банки майже не кредитують економіку чи роблять це вкрай обережно, підвищені кредитні ризики та необхідність формування резервів під них. Але не можна ж зупиняти економіку і залишати її без фінансування. ПриватБанк не припинив кредитувати з початком війни. Обсяг кредитування бізнесу не тільки не зменшився, а й збільшився. За девʼять місяців 2022 року ми підтримали економіку шляхом розвитку програм кредитування сільгоспвиробників та бізнесу – майже на 10 млрд грн; і коштом збільшення кредитування фізичних осіб – на 4,3 млрд грн.
Зважаючи на потенційні ризики, ми впровадили нові ефективні цифрові моделі ризик-менеджменту – вони дозволили скоротити терміни розгляду та видачі кредитів майже вдвічі після початку війни. У квітні для аграріїв було вкрай важливо вчасно отримати гроші, а воєнний стан не робить сприятливих умов для зайвої бюрократії з документами. Навіть попри війну ми кредитували галузі, які забезпечували країні експорт.
Щодо підтримки бізнесу – в перші місяці воєнного стану ми скасували комісію за еквайринг та абонплату за користування POS-терміналами. З травня еквайрингову плату частково відновлено, але на значно нижчому рівні за довоєнний. Також були введені кредитні канікули на три місяці – ми перші запровадили їх на ринку, а решта установ слідували нашому прикладу.
Фото надані пресслужбою ПриватБанку
Чи це суттєво вплине на рівень NPL?
Дійсно, рівень проблемної заборгованості ще до кінця не визначено як на рівні банку, так і на рівні всієї банківської системи України. Динаміка проблемних кредитів на цей момент згладжується кредитними канікулами, які клієнти мали до серпня. Фінансовий стан більшості клієнтів та їхня здатність обслуговувати свої зобовʼязання визначає підвищені кредитні ризики та необхідність формування резервів під них. І вони значні – 9,4 млрд грн за девʼять місяців 2022 року. Але це не причина зупиняти економіку і залишати критичні підприємства й галузі без фінансування.
Пільги банку в перші місяці після вторгнення стосувалися також фізосіб. Чи не коштувало це рішення надто дорого для банку?
Ми пішли на це свідомо, тому що в разі втраченої довіри ціна буде ще більшою. Ми оголосили кредитні канікули за картками фізосіб, знизили відсоткову ставку за овердрафтом. У березні були скасовані комісії зі зняття готівки та зарахування. Ця підтримка обійшлася нам у 10 млрд грн.
У перші місяці після вторгнення ми активно пропонували безготівкові операції – вони в прямому сенсі рятували життя. Клієнти можуть не наражатися на небезпеку, чекаючи в черзі під обстрілами. Скасування комісії з еквайрингу в продавців стимулювало безготівкові розрахунки з іншого боку ланцюжка. Стимулювання оплат картками стало ще одним фактором виживання.
Зараз обсяг безготівкових оплат картками перевищив показники минулого року: темпи почали рости ще з травня 2022 року, а у вересні 2022-го українці сплатили за товари картками на 28% більше, ніж у вересні 2021-го. З урахуванням звуження ринку та міграційних процесів, можемо говорити про переконливу перемогу «кешлесу».
Це про соціальну відповідальність банку? В чому бачите соціальну відповідальність банку під час війни в широкому розумінні?
Ми відповідаємо перед 19 млн клієнтів за безперебійну роботу банку, як я зазначив на початку інтервʼю. Ми довіряємо та допомагаємо клієнтам, співробітникам, донатимо та допомагаємо українцям донатити армії й гуманітарним ініціативам. Послідовно підтримуємо економіку. Але, вважаю, головною соціальною відповідальністю банку та всієї банківської системи є те, що ми в себе називаємо тримати фінансовий фронт. Разом із регулятором робити та впроваджувати кроки на підтримку стабільності фінансової системи, ринку, адже це напряму стосується кожного українця. Гарний приклад тому – нещодавнє рішення регулятора дозволити людям купувати валюту за офіційним курсом для розміщення на депозит. Такий інструмент ми розробляли разом із регулятором і запропонували клієнтам депозит «Капітал», коли купити валюту за вигідним курсом можна через Приват24 і також онлайн оформити депозит. Крім можливості убезпечити свої гроші від можливого подорожчання валюти, такий інструмент має дуже важливий вплив на стабілізацію валютного ринку та збереження валютних резервів держави. Коли клієнт відкриває вклад «Капітал», він не лише зберігає власні гроші, але й допомагає державі тримати фінансову стабільність.
Фото надані пресслужбою ПриватБанку. Вересень, 2022 м. Барвінкове, Харківська область
ПриватБанк надає найбільшу кількість благодійних каналів для пожертв, але банк також сам займається благодійністю. Як ви розподіляєте свої та клієнтські ресурси?
З початку війни тільки через ПриватБанк українці перерахували на благодійність понад 3 млрд грн. Сам банк за перше півріччя перерахував на благодійність понад 70 млн грн.
Ми співпрацюємо із відомими волонтерськими фондами. Щодо банківських послуг – волонтери, громадські організації, благодійні фонди – усі, хто сьогодні активно допомагає відстояти Україну, отримують скасування комісій за перекази в нашому банку.
Банк організовує збір коштів із фокусом на поміч лікарням та госпіталям: понад 30 лікарень, які займаються лікуванням військовослужбовців та поранених цивільних, отримали допомогу у вигляді критично необхідного обладнання на загальну суму понад 65 млн грн. Більшу частину цих грошей пожертвували наші клієнти.
Що змінила війна для бізнесу ПриватБанку? В яких моментах він уже ніколи не стане таким, як раніше?
Війна змінила темп прийняття операційних рішень. Зранку ракетні атаки – треба прийняти рішення, де можна відкрити відділення. Відключення електроенергії – як забезпечити мінімальні потреби клієнтів. Змінюються ринкові умови – як помʼякшити вплив на клієнтів та допомогти їм. Війна змінила стосунки між людьми. Для нас у бізнесі війна змістила акценти в бік підтримки клієнтів та співробітників.
Війна підсвітила роль ПриватБанку як системоутворюючої установи, від професіоналізму команди якої залежить швидкість адаптації фінансового ринку країни до умов, що постійно змінюються. Саме завдяки цій команді на всіх рівнях ми за цей рік прожили ціле життя і постійно адаптуємося до нових умов. Саме ця команда відкривала відділення, забезпечувала банкомати готівкою, до останнього працювала там, де інших вже не було, кредитувала бізнес, відкривала рахунки клієнтам там, де інші цього не робили. Ця команда реалізувала захист операційної системи банку. Ця команда підтримує масштабні ініціативи, необхідні для фінансової стабільності та наближення перемоги.
АТ КБ «ПриватБанк». Реєстраційний № 92 в Державному реєстрі банків. Банківська ліцензія НБУ № 22 від 19.03.1992.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.
