Героїчні захисники Маріуполя, котрі повернулися з російського полону, потребують надзвичайної уваги від держави та суспільства. Першими у тривалому і складному ланцюжку відновлення і реінтеграції у мирне життя стоять фізична та психологічна реабілітація. Далі військовим знадобиться всеохопна допомога: в отриманні чи зміні професії, у пошуку і розвитку занять, які будуть до душі, у побудові власного бізнесу, у житлі, у постійному піклуванні про здоров’я.
Усе це пропонує оборонцям Маріуполя, які захищали місто з 24 лютого до 20 травня 2022 року, а також їхнім родинам, проєкт «Серце Азовсталі». Як масштабна ініціатива Ріната Ахметова повертає оборонців міста Марії до нового життя після полону і поранень, забезпечуючи житлом і допомагаючи ефективно реалізувати себе?
Перші кроки у нове життя. Як «Серце Азовсталі» підтримує захисників Маріуполя
Життя після повернення з полону і важких поранень продовжується. Завдяки комплексній підтримці рідних, лікарів, психологів, тренерів і юристів воно є повноцінним, якісним та дозволяє рухатися далі на шляху до своєї мети, кажуть представники проєкту «Серце Азовсталі».
«Серце Азовсталі» – це екосистема, яка має системний алгоритм роботи з військовими. Сім векторів проєкту об’єднані однією метою – комплексно, глибоко, уважно і головне – індивідуально – допомогти військовому, провести його шляхом від реабілітації до самореалізації.
Після повернення з полону за програмою «Повернення» оборонці отримують digital-бокс. У ньому є все необхідне для першочергової реінтеграції військових: ноутбук, навушники, смарт-годинник, павербанк, вітаміни – те, що допоможе захисникам бути на зв’язку та слідкувати за своїм здоров’ям.
За програмою «Здоров’я» захисники та захисниці проходять фізичну і психологічну реабілітацію. Оборонці можуть отримати будь-яку медичну підтримку: від медикаментів для лікування та оперативного втручання до протезування.
Наступний крок – здобуття нових знань, які допоможуть оборонцям підвищити кваліфікацію та влаштуватися у цивільному житті. З цим допомагає програма «Майбутнє», в межах якої можна здобути вищу освіту, опанувати нові навички та знайти нову професію.
Особливе місце в екосистемі підтримки займає програма «Вдома» – проєкт надає квартири оборонцям Маріуполя, які отримали І або ІІ групу інвалідності й не мають власного житла. Вона з’явилася у листопаді цього року за особистої ініціативи засновника «Серця Азовсталі» Ріната Ахметова.
«Оборонці Маріуполя показали світові, що таке любов до Батьківщини. Ми не маємо забувати про тих, хто пожертвував здоровʼям, аби захистити незалежність України. Тому ми вирішили забезпечити житлом захисників і захисниць Маріуполя, які у результаті бойових дій з оборони міста отримали інвалідність», – зазначив Рінат Ахметов.
Глобальна мета програми – створити гідні побутові умови для оборонців Маріуполя на шляху повноцінного повернення до цивільного життя і віднайдення нових сенсів, нової великої цілі.
Тетяна Кухоцька
секретарка наглядової ради «Серця Азовсталі»
«Для «Серця Азовсталі» це дуже важлива програма. Це не просто про квартиру, а ще й про питання «Що далі?». Нам дуже хочеться, щоб наші герої, які вирішили своє квартирне питання, мали простір і сили думати про навчання, роботу, подальші кроки. Мали наступну велику мету. Кожен герой, який є учасником програми «Вдома» – це людина, у якої є жага рухатися далі. Вони мають чітке усвідомлення свого шляху в майбутньому. Я вважаю, що Україні потрібно більше кейсів, як ті, хто має за плечима військовий досвід, повертаються після служби, проходять цей шлях, знаходять своє місце в цивільному житті та надихають своїм прикладом інших. І ми маємо за честь підтримувати їх у цьому».
Мотивація для інших захисників. Історія Руслана Сербова
Початок повномасштабної війни Руслан Сербов зустрів у Києві. Маючи за плечима бойовий досвід, військовий став на захист Київської області. Коли українські захисники витіснили ворога з Київщини, а Маріуполь уже був в оточенні, Руслан без вагань долучився до спецоперації ГУР МО і полетів до міста Марії.
«Я поставив собі завдання – дістатися Маріуполя, незважаючи ні на що. Долетіти туди було нелегко, бо ворог збивав вертольоти, що направлялися туди і звідти. У мене не було жодних психологічних вагань, бо захистити Маріуполь було моїм обов’язком», – згадує Сербов.
На «Азовсталі» захисникам дали 12 хвилин на вивантаження боєкомплекту і завантаження у вертольоти важкопоранених. «Ніч, крики, всі бігають, спотикаються. Найважливішим тоді здавалося одне: щоб вони долетіли, щоб їм надали медичну допомогу! Це було найбільше бажання», – каже армієць.
В один із днів важких боїв у місті Руслан разом із побратимами потрапив в оточення. Врятуватися допоміг випадок. «19 квітня у мене день народження, а 20 ми потрапили в оточення. Ми зайняли позицію, де не було ані стелі, ані стін. Почала працювати морська артилерія: звуки прильотів наближалися, противник був повсюди, прострілюючи нас з усіх сторін з РПГ, кулеметів, автоматів. Вийти ми не могли. Пощастило, що ворожа піхота, заходячи, кидала «димовухи». Раптом подув вітер, і дим перекинувся на них. Тільки завдяки цьому ми змогли вийти. Та вийшли не всі», – згадує Руслан.
15 травня під час боїв на «Азовсталі» Сербов отримав важке поранення – ворожа протитанкова ракета відрізала йому ногу. «Як ковбасу ножем – вжух – і ноги немає. Я впав і закричав: «Застрельте мене!», відчуваючи, що перед очима пливе і насувається темрява. Раптом звідкілясь зʼявляється друг і каже: «Не зараз», натягає на мене свій турнікет і говорить: «Чіпляйся за мене!» – так Сербов розказує про події того дня.
Наступного дня захисники Маріуполя вийшли з «Азовсталі» за наказом головнокомандувача для збереження життя – Сербов опинився у полоні. Додому він повернувся під час першого обміну полоненими 29 червня 2022 року.
Свою історію оборони Маріуполя Руслан розповів у книзі свого авторства «Маріуполь. Книга хоробрих». У ній багато сказано про його побратимів.
«Я розповідаю про реальних героїв. Ми маємо пам’ятати про тих, хто зі зброєю в руках віддав за Україну найдорожче – життя», – каже Сербов.
У 2023-му військовий дізнався про проєкт «Серце Азовсталі». «Дружина командира Редіса розповіла, що є допомога для оборонців Маріуполя, які повернулися з полону, – говорить Руслан Сербов. – Я звернувся і одразу отримав digital-бокс».
Також організація допомагає військовому зі встановленням спортивного протезу в межах програми «Здоров’я». Після цього Руслан отримав від «Серця Азовсталі» квартиру, куплену для нього в межах програми «Вдома».
«Це всебічний комплекс допомоги, завдяки якій я тепер маю простір і умови для розвитку і здійснення нових кроків у житті. Я не сиджу на місці, а намагаюся робити щось корисне», – каже Сербов.
Зараз боєць продовжує реабілітацію: займається спортом, ділиться досвідом з іншими військовими, проводить інструктажі щодо поводження зі зброєю. Сербов не полишає і творче хобі – дописує другу книгу.
«Може, своїм прикладом когось мотивую», – сподівається він.
Об’єднання з родиною. Історія оборонця Маріуполя Івана Мікули
У перші дні повномасштабної війни маріуполець Іван Мікула служив командиром відділення. 22 березня 2022-го у вуличних боях, захищаючи Маріуполь від ворога, він отримав мінно-вибухову травму, через яку втратив ліве око.
«Кожен вихід на вулицю з бункерів «Азовсталі» шокував. Буквально кожен квадратний метр було понівечено влучаннями. Всередині ситуація була вкрай важкою: в останні дні нашого перебування там майже не було ані їжі, ані води», – згадує Іван.
16 травня разом з іншими захисниками він вийшов із бункера «Азовсталі» за наказом президента для збереження життя і потрапив у полон рівно на дев’ять місяців. 16 лютого 2023 року Мікула повернувся додому в межах обміну. «У колонії в Оленівці, що на Донеччині, найважчим був постійний голод і тотальний повсюдний бруд – це головні асоціації тих місяців», – каже військовий.
Повернувшись із полону, військовий довго лікувався – долав наслідки контузій і закритої черепно-мозкової травми. Перебуваючи у київському військовому шпиталі, він дізнався про проєкт «Серце Азовсталі».
«Коли я лежав у шпиталі, дівчатам з «Азову», яких щойно обміняли, менеджери «Серця Азовсталі» привезли digital-бокси. Представники проєкту зайшли і до нас: розповіли про програми всебічної допомоги захисникам Маріуполя, запросили до участі», – розповідає Іван Мікула.
Далі все відбувалося швидко – військовий подзвонив на гарячу лінію, залишив заявку і надіслав необхідні документи. Спершу Іван отримав digital-бокс з гаджетами, пізніше пройшов реабілітацію в межах програми «Серце Азовсталі. Родина» – два тижні лікувався і відпочивав у Трускавці з дружиною і 10-річною донькою. А 14 грудня Іван отримав ключі від двокімнатної квартири у Київській області в межах програми «Вдома».
«Все пройшло легко і швидко – я зареєструвався у чат-боті, прикріпив необхідні документи, поговорив з менеджерами та керівницею проєкту «Серце Азовсталі» Ксенією Суховою», – розказує Іван. За два тижні він уже тримав у руках ключі від власного житла з ремонтом і необхідними меблями.
«Дуже вдячний проєкту «Серце Азовсталі» та Рінату Ахметову за житло! Ми ж втратили квартиру і все майно у Маріуполі, тож для нашої родини оселя вкрай важлива», – говорить Мікула.
Квартира – це ще й змога обʼєднатися з родиною – дружина і донька військового останні місяці жили у Німеччині. «Тепер ми можемо бути разом, і це велика радість», – каже Іван.
Зараз 43-річний військовий планує відкрити власну справу – магазин дитячого одягу. У цьому також допоможе «Серце Азовсталі» – бізнес-курсами та консультаціями. «Через війну я не поспішаю, – каже Іван. – Однак буду вчитися і дуже сподіваюся на успіх».
Програми допомоги українським захисникам від проєкту «Серце Азовсталі» – це комплексна підтримка оборонців для їх повернення до повноцінного цивільного життя. Різні програми підтримки – це міцне підґрунтя на шляху до повного відновлення захисників Маріуполя, чия сміливість і самопожертва міцніші за сталь. Дізнатися більше про проєкт «Серце Азовсталі» можна, подзвонивши на гарячу лінію за телефоном: 0 (800) 600 114.
Вы нашли ошибку или неточность?
Оставьте отзыв для редакции. Мы учтем ваши замечания как можно скорее.