Ще кілька років тому Україну на міжнародних оборонних виставках сприймали переважно як отримувача військової допомоги. Сьогодні українська оборонна промисловість не лише забезпечує потреби однієї з найбільших армій Європи, а й дедалі активніше інтегрується в глобальний ринок як розробник, виробник і партнер у створенні нових оборонних технологій.
Саме ця трансформація стала однією з ключових тем Eurosatory 2026 – найбільшої міжнародної виставки у сфері безпеки та оборони. Цього року на об’єднаному стенді NAUDI свої рішення представили 12 українських компаній – виробники безпілотних і роботизованих систем, артилерійського озброєння, засобів ППО, зв’язку й індивідуального захисту.
Більшість представлених технологій створювалися під потреби фронту та пройшли перевірку реальними бойовими умовами. Саме цей досвід сьогодні є однією з головних конкурентних переваг української оборонної індустрії та привертає увагу міжнародних партнерів. Під час виставки українські компанії провели десятки зустрічей із представниками урядів, військових структур і провідних світових оборонних корпорацій.
Переговори про спільне виробництво, локалізацію технологій та нові партнерства засвідчили: Україна поступово переходить від ролі споживача безпекових рішень до глобального гравця світового ринку. Як змінилося ставлення світу до українського ОПК та які можливості відкриває для нього глобальна інтеграція – в інтерв’ю Forbes BrandVoice із виконавчим директором NAUDI Сергієм Гончаровим.
Які виробники представлені на стенді NAUDI цьогоріч?
На Eurosatory 2026 NAUDI представляє 12 українських оборонних компаній, серед яких Ukrspecsystems, Ukrainian Armor, Athlon Avia, Deviro, UA Defense, Центр досліджень безпілотних систем (General Cherry) та інші. Спільний стенд розташований на відкритому майданчику Paris Nord Villepinte, одного з найбільших виставкових центрів Європи.
Важливо, що сьогодні до стенда NAUDI приходять невипадково. За останні роки Асоціація стала впізнаваною платформою української оборонної індустрії, тому міжнародні партнери цілеспрямовано шукають тут нові технології, виробничі компетенції та можливості для кооперації.
Що найбільше цікавить міжнародних партнерів в українських технологіях?
Насамперед – безпілотні системи в усіх доменах: повітряному, наземному, морському та підводному. Високий інтерес також викликають системи управління полем бою, рішення для протидії дронам і далекобійні засоби ураження.
Втім, увагу привертають не лише самі продукти. Україна фактично стала найбільшою лабораторією сучасної війни. Партнерів цікавить наша здатність швидко адаптувати технології до змін на полі бою, оперативно впроваджувати нові рішення та вибудовувати прямий зв’язок між військовими та виробниками. Саме ця швидкість циклу «зворотний зв’язок – модернізація – повторне застосування» сьогодні є однією з головних конкурентних переваг української оборонної індустрії.
Які ще переваги українських компаній у сфері оборонних технологій?
Перша – швидкість. Українська оборонна промисловість працює в темпі, який для багатьох західних виробників поки залишається недосяжним. Те, що в інших країнах займає роки розробок та випробувань, українські компанії нерідко реалізують за лічені місяці.
Друга – масштабування. Попри війну, українські виробники змогли наростити випуск окремих видів озброєння до рівнів, які викликають подив навіть у великих європейських гравців. Коли ми говоримо про обсяги виробництва боєприпасів чи безпілотних систем, інтерес до українських компаній зростає в рази.
Як ви знаходите баланс між необхідністю демонструвати можливості української оборонної індустрії та обмеженнями, пов’язаними з військовою таємницею?
Усе, що представлено на виставці, проходить належні погодження та має дозвіл на публічну демонстрацію. Для компаній, які прагнуть залучати партнерів, інвесторів і замовників, міжнародна присутність сьогодні є не опцією, а необхідністю.
Водночас сам процес участі в міжнародних виставках залишається складним. Вивезення навіть демонстраційних зразків потребує значної кількості погоджень, висновків і супровідної документації. Іноді виникає відчуття, що показати виріб на виставці складніше, ніж його створити. Для галузі, яка живе швидкістю та постійними інноваціями, це суттєве обмеження.
Як змінилося сприйняття України міжнародними партнерами за останні два роки?
Кардинально. Якщо в 2024 році більшість розмов починалася із запитання: «Що саме виробляє Україна?», то сьогодні діалог ведеться зовсім на іншому рівні.
Міжнародні компанії обговорюють ліцензійне виробництво, спільні підприємства, передачу технологій та інтеграцію українських рішень у власні виробничі ланцюги. Це означає, що український ОПК перестали сприймати виключно як споживача західних технологій і дедалі частіше розглядають як рівноправного партнера.
Яких домовленостей вдалося досягти? Чи були підписані меморандуми або угоди про співпрацю?
Eurosatory 2026 стала результативною не лише з точки зору переговорів, а й за кількістю конкретних домовленостей.
- Серед найбільш показових подій – угода про стратегічне партнерство між «Українською бронетехнікою» та AviaNera Technologies, яка входить до складу Czechoslovak Group, одного з найбільших оборонно-промислових холдингів Центральної Європи.
- Окрім цього, ми провели низку важливих зустрічей із представниками НАТО, оборонної промисловості Японії та урядових структур Литви. Одним із практичних результатів стала домовленість з Innovation Agency Lithuania про проведення українсько-литовської оборонної конференції в Києві у вересні 2026 року.
- NAUDI підписала меморандум про взаємодію з іспанською компанією Escribano Mechanical & Engineering – одним із провідних європейських виробників бойових модулів і систем наведення.
- Компанія Fire Point уклала партнерські угоди з німецькими Diehl Defence та Hensoldt. Ukrainian Unmanned Technologies (UUT) та Haulotte офіційно оголосили про укладення промислового партнерства.
- Також КБ «Луч» та німецький концерн MBDA уклали угоду про співпрацю у сфері ракетних технологій, яка передбачає взаємодію сторін у реалізації перспективних оборонних проєктів.
Що стоїть за угодою між «Українською бронетехнікою» та MBDA?
Йдеться про стратегічне партнерство у сферах далекобійного озброєння та протидії безпілотним системам. Співпраця передбачає обмін технологіями, реалізацію спільних виробничих програм, розробку рішень у напрямах Deep Strike та C-UAS, а також перспективу створення спільного підприємства.
Частина деталей залишається закритою з міркувань безпеки. Водночас головне очевидно вже зараз: це один із перших прикладів настільки глибокої виробничої кооперації між великою європейською оборонною корпорацією та українською приватною компанією. Ще кілька років тому такий формат співпраці виглядав малоймовірним.
Чи стане ця угода моделлю для інших членів NAUDI?
Фактично цей процес уже розпочався. Партнерства з MBDA, AviaNera чи Escribano – це різні прояви одного тренду: українські компанії дедалі активніше інтегруються в європейську оборонну екосистему.
Важливо розуміти, що кожна така угода створює ефект масштабу для всієї галузі. За будь-якою сучасною системою озброєння стоять десятки постачальників компонентів, електроніки, двигунів і програмних рішень. Тому міжнародне партнерство однієї компанії часто відкриває нові можливості для багатьох інших українських виробників.
Що найбільше стримує швидшу інтеграцію України на глобальний оборонний ринок?
Головний виклик – швидкість державних процедур. Оборонна індустрія розвивається надзвичайно динамічно, тоді як частина регуляторних механізмів залишається складною та повільною.
Особливо це стосується процедур експортного контролю та погоджень. У результаті бізнес змушений витрачати значні ресурси на проходження бюрократичних процесів замість концентрації на розробці нових продуктів і масштабуванні виробництва.
Подальша дерегуляція та спрощення процедур могли б суттєво посилити конкурентні позиції українських виробників на міжнародному ринку.
Яку роль Україна може відігравати в глобальних ланцюгах постачання оборонної продукції в горизонті 5–10 років?
Україна має всі передумови, щоб стати одним із ключових центрів оборонних інновацій та виробництва в Європі. Наші конкурентні переваги очевидні: унікальний бойовий досвід, сильна інженерна школа, здатність швидко масштабувати виробництво та дедалі глибша інтеграція з провідними міжнародними компаніями.
Якщо нам вдасться зберегти нинішній темп розвитку та створити сприятливі умови для бізнесу, Україна зможе стати не лише одним із найбільших виробників озброєння в Європі, а й одним із центрів формування нових військових технологій.