Крок за кроком. Як уже зараз триває відновлення регіонів, що пережили російську окупацію

Історія відновлення регіонів України 

У 2014 році збитки, завдані росіянами інфраструктурі, екології та житловому фонду Донбасу, становили $1 млрд, а у 2023-му, за словами премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля, вже перевищили $700 млрд. Кабмін, ООН, Світовий банк і Єврокомісія опублікували дані, згідно з якими для відновлення України після повномасштабної війни знадобиться $411 млрд. 

Державна політика, спрямована на відновлення об’єктів у населених пунктах східних регіонів України, бере початок ще дев’ять років тому. У 2014-му це були дотації на суму 375 млн грн та 300 млн грн на відновлення інфраструктури Луганської і Донецької областей. Того самого року Україна підписала з Європейським інвестиційним банком кредитну угоду на €200 млн на відновлення систем життєзабезпечення та інфраструктури Донбасу та домовилася з Німеччиною про €500 млн на відновлення інфраструктури регіону. У 2017-му Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб анонсувало реалізацію 80 проєктів з відновлення у Луганській і Донецькій областях з бюджетом у 293 млн грн. У 2018 році набув чинності закон про реінтеграцію Донбасу, уряди Канади та Швеції виділили $2 млн, а ЄС та ООН – €50 млн на відновлення регіону.

Чотири роки тому Україна за підтримки Світового банку запустила Фонд міжнародної партнерської підтримки для відновлення і реінтеграції Донбасу, а у 2020-му Кабмін схвалив Концепцію економічного розвитку цього регіону. Ще за рік запрацював Благодійний фонд розвитку Emerland, який ставить за мету ініціювати економічний і соціальний розвиток на Сході України та відбудовувати громади. Під час повномасштабної війни фонд зайнявся гуманітарною допомогою і планує повоєнне відновлення Донеччини і Луганщини. 

Після 24 лютого 2022-го масштаби територій, що потребують відновлення, значно зросли. У липні минулого року уряд розробив проєкт Плану відновлення України. Згідно з ним планується встановити конкретну суму збитків, завданих Україні у війні з Росією, та планувати подальше відновлення. Крім того, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури відкрило 50 тендерів на проєкти з відновлення будівель. Пріоритетними для відновлення регіонами є ті, що вже були деокуповані – Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Одещина, Миколаївщина та Херсонщина. Станом на сьогодні укладено 18 договорів. 

Відновлення регіонів України, деокупованих у 2022 році

Внаслідок тимчасової окупації російськими військами у 2022-му найбільших руйнувань зазнала інфраструктура у Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Київській областях.

У 2022 році, за словами прем’єра Дениса Шмигаля, міжнародні партнери надали Україні 1 трлн грн, а у 2023-му міжнародні донори виділили для відновлення $1,9 млрд.

Станом на зараз у Київській області відновлено понад 12 500 обʼєктів, які постраждали від окупації і воєнних дій: 11 100 будинків, 187 садків і шкіл, понад 100 медзакладів, 68 адмінбудівель. На Київщині діють програми «Нова оселя» і «Відбудова приватних будинків», в межах яких ті, хто втратили житло через російське вторгнення, отримують допомогу. 

Навесні 2022-го Ірпінь отримав від Міжнародного комітету Червоного Хреста 65 млн грн на облаштування водогону з Києва і реконструкцію каналізаційної мережі; €7,7 млн – від Північної екологічної фінансової корпорації на ремонт об’єктів теплопостачання, водопостачання і водовідведення. 

Буча залучила від українських і міжнародних партнерів 600 млн грн на відбудову. Також місто отримало допомогу від благодійних фондів Австрії на відновлення пошкоджених закладів освіти і будинків; 18 млн грн – від Тайваню на відновлення школи бойових мистецтв. 

В Ірпені уже відновлено 322 приватних будинки на суму 23,7 млн грн, у Гостомельській громаді – 900 обʼєктів, а в Бородянці – понад 1700 житлових будинків.

У 220 деокупованих населених пунктах Херсонської області тривають роботи з відновлення критичної та соціальної інфраструктури. Газопостачання уже відновлено у 77 населених пунктах, електропостачання – у 188 населених пунктах, водопостачання – у 175 населених пунктах. ЦНАП відновив роботу у 56 населених пунктах. У жовтні 2023-го Агентство відновлення оголосило перші два тендери на будівництво 13 житлових будинків у селі Посад-Покровське, що на Херсонщині. У Миколаївській області станом на жовтень 2023 року відновлено 29% критичної і житлово-комунальної інфраструктури.

На відбудову і ремонт шкіл, садків, лікарень та соціальних об’єктів Чернігівщини з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ передбачено 673 млн грн. На Харківщині реалізуються проєкти відновлення на понад 3 млрд грн. У Запорізькій області в межах програми від Проєкту розвитку ООН і Надзвичайної кредитної програми для відновлення України Європейського інвестиційного банку реалізовано 30 субпроєктів на 1 млрд грн. 

Повоєнна відбудова деокупованих територій України триватиме не менше 10 років, зазначають у Національній раді з питань відновлення.

Проєкти відновлення регіонів, які досі перебувають у тимчасовій окупації. Ініціатива Mariupol Reborn

Маріуполь – українське місто, що постраждало від російської агресії найбільше, там сталася гуманітарна катастрофа. Збитки міста сягають $14,5 млрд. За майже три місяці блокади росіяни знищили 929 багатоповерхівок та 6409 приватних будинків, зруйнували чи пошкодили 90% об’єктів інфраструктури міста, зокрема 12 лікарень та 63 школи. Близько 290 000 жителів міста стали вимушеними переселенцями.

Попередній слайд

Наступний слайд

Про відновлення Маріуполя після деокупації міркує команда платформи Mariupol Reborn. Проєкт, що реалізовує Маріупольська міськрада за інвестиційної підтримки SCM Ріната Ахметова та міжнародних донорів, стартував у листопаді 2022-го. А вже цього року під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine у Варшаві було презентовано перші важливі напрацювання.

Mariupol Reborn – ініціатива, що пропонує далекоглядну й всеохопну підтримку для майбутньої відбудови міста. Вже зараз міжнародна група архітекторів та урбаністів розробляє план просторового розвитку – архітектурне бачення Маріуполя після деокупації.

Попередній слайд

Наступний слайд

Далі в планах – проєкти шкіл, житлових кварталів, муніципальних установ. 2 листопада команда маріупольського муніципалітету презентувала на Платформі швидкого відновлення міст Mariupol Reborn програму Fast Recovery Plan. Це комплексний план швидкого відновлення Маріуполя після деокупації, яким передбачено відновлення базової інфраструктури, житла, адміністративних та комунальних послуг аби створити нормальні умови для проживання 150 000–250 000 мешканців. Реалізація Fast Recovery Plan розпланована на два роки із залученням майже 30 млрд грн.

У листопаді проєкт Mariupol Reborn було представлено на Київському економічному форумі у Брюсселі. Це робота, спрямована на посилення міжнародних зв’язків і пошук донорів. Країни ЄС мають успішний досвід відновлення, і їхня експертиза допоможе відбудувати Маріуполь. У цьому напрямку вже є домовленості про співпрацю з об’єднанням 12 найбільших міст Польщі – Унією Польських Метрополій, серед яких Варшава, Ґданськ, Вроцлав, Явожно, а також з іншими містами: Вільнюсом, Утрехтом, Роттердамом, Брюсселем, Гавром та Міжнародною асоціацією портових міст. Серед інших партнерів міжнародні фінансові установи, а також Проєкт USAID «Економічна підтримка України». 

Попередній слайд

Наступний слайд

Вадим Бойченко

мер Маріуполя

«Маріуполь – одне з перших міст України, що працює над планом відродження разом із міжнародними експертами. Mariupol Reborn – один із наймасштабніших планів відбудови з часів Другої світової війни. Це комплексна робота – від «Плану швидких дій», які необхідно вжити для стабілізації ситуації одразу після звільнення громади від окупантів, до будівництва нового міста. Для цього потрібна підтримка країн ЄС, G7 та великого бізнесу».

Читати більше Згорнути

«Працювати над відновленням Маріуполя потрібно зараз, не чекаючи закінчення бойових дій», – каже членкиня наглядової ради ГО «Маріуполь.Реборн», директорка з комунікацій SCM Наталія Ємченко. «Після деокупації не буде часу на підготовку: які плани й ресурси матимемо, тим і скористаємося. Щоб відбудувати краще, ніж було, потрібно визначити базові принципи цього «краще», залучивши містян і провівши обговорення – це займе не менше року. Крім того, для відбудови потрібні партнери, інвестиції, гранти – це непросто, тому треба починати зараз. До того ж за зруйнований Маріуполь росіяни мають сплатити репараціями. Що раніше почнемо оцінювати збитки і формувати позови у міжнародні суди, то швидше наблизимося до покриття росіянами збитків», – пояснює Ємченко.

Проєкт Mariupol Reborn триватиме щонайменше 20 років і потребуватиме $14,5 млрд. Його мета – перетворити Маріуполь на символ відродження не лише Донбасу, а й усієї України. Наразі компанія Ріната Ахметова SCM фінансує дев’ять проєктів Mariupol Reborn. Підприємець виділив $1,5 млн на ініціативи «План швидкого відновлення»; «Концепція просторового розвитку»; концепти відбудови українських шкіл за принципом build back better; «Академія Маріуполь Реборн»; «Хроніки оборони Маріуполя».

«Для компаній SCM та «Метінвест» і особисто для Ріната Ахметова принципово важливо відродити Маріуполь, – продовжує Наталія Ємченко. – З цим містом ми тісно повʼязані економічно та бізнесово, багато наших працівників родом із Маріуполя, тож це наша соціальна відповідальність. Держава не може покрити витрати на відновлення зруйнованих міст, тому співпраця бізнесу і влади необхідна у контексті повоєнної відбудови України. Ми хочемо стати прикладом для всього українського бізнесу».

Наталія Ємченко

директорка з комунікацій SCM

«Концепція відбудованого Маріуполя – це концепція міста європейського зразка, що відрізняється від радянського. Радянська система була тоталітарною, і усе в місті працювало на обслуговування режиму «робота – дім»: щільна забудова біля заводів, спрощені знеособлені місця спільного перебування. А європейський зразок міста, на який ми рівняємося, – це людиноцентричне екологічне місто, де все зроблено для комфорту містян».

Читати більше Згорнути

«У межах проєкту Mariupol Reborn уже підготовлено «План швидкого відновлення» й урбан-концепції для відбудови міста та запущено роботу платформ Mariupol Reborn у Дніпрі, Львові та Варшаві – там працюють над стратегіями відновлення міста, залучення міжнародних донорів та експертів», – каже Вадим Бойченко. Мер Маріуполя зазначає, що від країн Європи, міжнародної спільноти і великого бізнесу можна очікувати на кілька векторів підтримки. «Перший – експертиза, яку мають країни Європи у відбудові після Другої світової війни та в економічному переродженні міст. Другий – сучасний досвід: Маріуполь хоче позбутися радянських підходів, тож треба сформувати інші підходи в організації освітнього, медичного, соціального, інфраструктурного, житлового, культурного та безбар’єрного простору. Третій – експерти і компанії, які можуть допомогти з навчанням, проєктуванням і реалізацією проєктів. Четвертий – підтримка технікою і матеріалами одразу після деокупації», – пояснює Бойченко.

Зараз команда муніципалітету Маріуполя переймає досвід нідерландського міста Роттердам, зруйнованого в Другу світову війну, щодо оптимальної моделі водопостачання та водовідведення. Досвід міста Гавр буде залучено для планування розвитку портової інфраструктури, рекреаційних зон та туризму. У Ґданську та Утрехті українські фахівці вивчають досвід зі збору, сортування та утилізації сміття, створення нової економіки міста. Вроцлав допоможе досвідом розвитку інноваційного технопарку, ІТ-кластеру, університетів і побудови моделі управління дорожньою інфраструктурою. Брюссель надасть експертизу в питанні створення якісної медичної інфраструктури та послуг.