Федерація роботодавців нафтогазової галузі за вісім років вибудувала системну присутність України на енергетичній мапі світу – від санкцій проти «Північного потоку – 2» до залучення мільярдів доларів США на користь України
Чому саме галузевий лобізм працює ефективніше за корпоративний і які ризики створює відсутність єдиної позиції всередині країни – в інтерв’ю голови президії ВГО «ФРНГ» Віталія Щербенка.
Ви неодноразово наголошували, що галузевий лобізм – це інструмент економічної дипломатії. Чому саме така модель є ефективною для України?
Термін «лобізм» у нас часто сприймається негативно й асоціюється з кулуарними домовленостями та корупцією. Але в цивілізованому світі розвинених демократій лобізм – це прозора, легальна частина системи прийняття рішень. У цьому контексті галузеві об’єднання, асоціації, громадські організації виконують важливу роль, зокрема для просування національних інтересів у глобальному середовищі. Чому це інструмент економічної дипломатії? Тому що він дозволяє трансформувати інтереси галузі й загалом країни в політичні рішення на міжнародному рівні – від санкцій до інвестицій.
Коли ви це відчули на практиці?
Після першого візиту до Вашингтона у 2018 році. Тоді стало очевидно, що обрана стратегія працює. Під час зустрічей, зокрема з представниками менеджменту «Нафтогазу», я бачив, як американські конгресмени, політики, медіа сприймають присутність саме галузевої асоціації. Рівень довіри був високим.
Чому міжнародні партнери віддають перевагу роботі через галузеві асоціації, а не напряму з окремими компаніями, і як це впливає на ефективність?
Тому що це питання балансу інтересів і довіри. Ми не просуваємо інтереси однієї компанії, ми представляємо позицію галузі. Це принципово інша логіка.
Наша мета – водночас просувати інтереси підприємств нафтогазової галузі та сприяти інтеграції України в європейський енергетичний ринок, налагоджувати співпрацю з американськими компаніями та забезпечувати підтримку України з боку міжнародних партнерів. У цьому сенсі федерація поєднує галузевий бізнес-інтерес і публічну політику.
Один із найгучніших кейсів – протидія «Північному потоку – 2». Якою була роль федерації?
Пригадую, як ми разом із колегами з «Нафтогазу» намагалися пояснити американським політикам ризики російського обхідного газогону «Північний потік – 2» і переконували, що він несе пряму загрозу для України. Наша мета – зупинити будівництво – багатьом здавалася нездійсненною: ймовірність ухвалення санкційного законопроєкту оцінювали приблизно в 1%.
Попри це, ми продовжували працювати разом із Даніелем Вайдічем і Yorktown Solutions, яка допомогла розробити санкційне законодавство та провести його через складний процес у Конгресі США. Ми домоглися внесення законопроєкту, його проходження через профільні комітети Сенату й Палати представників і забезпечили двопартійну підтримку.
Розуміючи низькі шанси окремого законопроєкту, Yorktown організувала включення санкцій до Закону про асигнування на національну оборону (NDAA) – щорічного оборонного бюджету США. Це вимагало координації з керівництвом обох партій у двох палатах і стало ключовим політичним досягненням. Санкції, включені до NDAA 2019 і 2020 років, передбачали покарання для компаній, які будують «Північний потік – 2», підриваючи його комерційну основу. Після їхнього запровадження компанія – укладальник труб вийшла з проєкту, що зупинило будівництво.
Наслідки для Росії були серйозними, а для України – трансформаційними. Росія змушена була повернутися до переговорів з «Нафтогазом» і підписала нову угоду про транзит газу через Україну, зберігши її роль як ключового маршруту до Європи.
За угодою 2019 року «Газпром» зобов’язався забезпечити мінімальні обсяги транзиту: 65 млрд кубометрів у 2020-му та 40 млрд кубометрів щорічно до 2024 року. Президент Володимир Зеленський наголосив, що угода гарантує Україні близько $7 млрд доходів. Санкції також запобігли обходу України та посиленню прямого газового впливу Росії на Європу.
Чи продовжується співпраця з Yorktown Solutions?
Ми співпрацюємо вже вісім років.
Щоб Україну у Вашингтоні чули, потрібна постійна інституційна присутність.
Масштаби діяльності Yorktown Solutions показові: лише за рік здійснено понад 11 000 контактів із Конгресом, Державним департаментом, Міністерством енергетики, Радою національної безпеки, аналітичними центрами Atlantic Council і Heritage Foundation, а також провідними медіа. Для порівняння: саудівське лобі, яке вважається одним із найбільших іноземних лобі у Вашингтоні, повідомило про менш ніж 2900 контактів за той самий період.
Даніель Вайдіч, який очолює Yorktown, є експертом з національної безпеки від Республіканської партії, працював у Сенаті США під час подій 2014 року та був автором перших санкцій Конгресу проти Росії і дозволу на військову допомогу Україні, перенісши цей досвід у роботу компанії. Ефективність Yorktown настільки значна, що Росія запровадила проти неї санкції, зробивши її єдиною лобістською компанією у Вашингтоні під такими обмеженнями.
Після початку повномасштабного вторгнення співпраця трансформувалася: фокус – на залученні фінансування в енергетику, роботі з міжнародними фінансовими інституціями й імпорті американського скрапленого газу. Разом із Yorktown і «Нафтогазом» забезпечено зобов’язання Експортно-імпортного банку США на $300 млн для закупівлі критичного обладнання для відновлення газової інфраструктури, також обговорено ширшу програму модернізації на понад $1 млрд.
Yorktown також відіграла ключову роль в ухваленні закону REPO for Ukrainians Act, підписаного 24 квітня 2024 року, який дозволяє США конфісковувати заморожені суверенні активи Росії та спрямовувати їх на підтримку України включно з відбудовою та гуманітарною допомогою.
Наскільки широка міжнародна діяльність федерації поза лобізмом?
Ми системно працюємо над тим, щоб Україна була присутня в глобальному енергетичному діалозі. Зокрема, під час Економічного форуму в Давосі ми організували енергетичну панель «Україна як ключовий елемент створення європейського інтегрованого газового ринку», а на Global Petroleum Show у Калгарі – Український енергетичний день.
Для поліпшення сприйняття України у Франції та протидії російській пропаганді в ЄС спільно з партнерами ми організували візит журналістів провідних французьких ЗМІ та лідерів думок в Україну, зокрема на Донбас.
Ми також брали участь у підтримці презентації України на конференції ООН зі зміни клімату COP29 в Баку, організації заходів під час Саміту миру в Україні у Швейцарії та забезпечили підтримку участі України в EXPO 2025 в Японії, зокрема в напрямах відновлюваної енергетики й інвестицій в енергетичну відбудову.
Окрім цього, ми активно залучаємо європейські аналітичні центри, зокрема FTI Consulting Belgium і Zentrum für die Liberale Moderne в Берліні, співпрацюємо зі світовими медіа та є членом European Policy Centre в Брюсселі. Разом із цими партнерами забезпечуємо участь представників нафтогазової галузі України в міжнародному діалозі та обговоренні ключових для галузі та країни питань.
Наскільки український бізнес сьогодні готовий діяти спільно?
Ми вже багато років співпрацюємо з найбільшими підприємствами нафтогазової галузі, зокрема з підприємствами групи «Нафтогаз». З досвіду можу сказати, що наші міжнародні партнери дуже чутливі до сигналів неузгодженості, для них це питання передбачуваності.
Якщо між нами не буде конструктивного діалогу, злагодженої координації та співпраці, то партнери нас просто не зрозуміють, і ми не зможемо ефективно працювати на міжнародному рівні, відстоюючи інтереси галузі та країни загалом. І таких ризиків ми маємо уникати. Тому, сподіваюся, ми й надалі з бізнесом і групою «Нафтогаз» співпрацюватимемо злагоджено та системно.