ДТЕК розпочинає історичний перехід в енергетиці

У місті Енергодар, на майданчику Запорізької ТЕС, яка входить в енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова, запрацювала перша в Україні промислова літій-іонна система накопичення енергії (СНЕ) потужністю 1 МВт і ємністю 2,25 МВт⋅г. Вона здатна накопичувати електроенергію й за потреби віддавати її в енергосистему України. 

Запуск першої в Україні СНЕ відбувся 20 травня 2021 року. В ДТЕК цій події присвятили урочисту церемонію, яку назвали FIRST ENERGY STORAGE DAY. В студії в Києві на зв’язку з Енергодаром за стартом системи у прямому ефірі спостерігали Максим Тімченко, гендиректор ДТЕК, Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Максим Немчинов, заступник міністра енергетики України, член НКРЕКП Дмитро Коваленко, Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго» та ін.

Ця історична подія наближає Україну до провідних технологічних країн світу, таких як США, Канада, Австралія, ЄС, де СНЕ впроваджуються вже протягом десятиріччя. За цей період сегмент СНЕ виріс у 48 разів (по 47% за рік). Так СНЕ стала одним з найбільш динамічних секторів світової енергетики.

«У грудні минулого року ми представили довгострокову стратегію розвитку компанії ДТЕК. Сьогодні у нас йде процес масштабних трансформацій, ми стаємо більш інноваційним, технологічним, чистим бізнесом. Пілотний проєкт по запуску СНЕ – частина нашої трансформації. Без цього ми не можемо говорити про майбутнє української енергетики як частини європейської. Ми починаємо з потужності в 1 МВт, але, звичайно ж, бачимо подальші кроки з розширення, і наступний рубіж, який хочемо взяти, – це 50 МВт», – говорить про запуск проєкту генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Як працює технологія

Зовні перша українська СНЕ виглядає як два великих контейнери світло-сірого кольору з логотипами ДТЕК й партнерів проєкту – провідних світових компаній, які займаються виробництвом СНЕ, – американської Honeywell й канадської SunGrid. Майданчик біля Запорізької ТЕС в Енергодарі обрали для розміщення системи завдяки зручній логістиці й наявності поруч кваліфікованих енергетиків, які отримають можливість вчитися працювати із СНЕ.

СНЕ в Енергодарі побудували в стислі терміни, попри пандемію коронавірусу й карантинні обмеження. Контракт з Honeywell на постачання літій-іонних СНЕ в ДТЕК уклали в липні 2020 року, на початку 2021-го вже почали монтаж батареї та пусконалагоджувальні роботи. 

Серце системи – літій-іонна батарея Li-ion LFP (літій залізо фосфат), що є доволі економічним, високобезпечним і широковживаним рішенням. Саме такий тип батарей забезпечує найвищу маневреність під час високої швидкості зарядки і розрядки. Пропрацювати така батарея може 10–12 років. 

Також ДТЕК готовий ділитися цим досвідом з іншими учасниками енергосистеми заради прискорення енергетичної трансформації України.

«Я сподіваюся, що через регуляторне поле, а також через формування бізнес-кейсу навколо цього пілотного проєкту ми можемо знайти правильний баланс, який дасть імпульс іншим гравцям ринку далі будувати і масштабувати цей проєкт. Ми повністю відкриті для наших колег і не хочемо залишати цей «пілот» всередині компанії. Це кроки, які ми робимо не тільки для розвитку компанії ДТЕК, а й для майбутнього всієї енергосистеми», – говорить Максим Тімченко.

Сталий розвиток є ключовим напрямом і для партнера ДТЕК у цьому проєкті – компанії Honeywell. І саме зберігання енергії – дуже важлива його частина. 

Попит на системи накопичення енергії продовжує зростати. Це дозволяє досягти цілей щодо декарбонізації та використання відновлюваних джерел енергії в усьому світі. За оцінками, до 2030 року до мережі буде підключено близько 350 ГВт акумуляторних батарей.

Ерен Ергін, генеральний директор із відновлюваної енергетики та розподілених активів Honeywell Process Solutions.

«Ми в Honeywell зараз знаходимося в унікальному становищі для вирішення сьогоднішніх викликів у сфері енергоменеджменту. Ми пишаємося тим, що працюємо з ДТЕК, який фокусується на інноваціях і нових технологіях, щоб очолити трансформації енергетики України. ДТЕК – справжній першопроходець», – прокоментував Ерен Ергін, генеральний директор із відновлюваної енергетики та розподілених активів Honeywell Process Solutions.

Запобіжник від блекауту

Зимою 2021 року в українській енергетиці склалася кризова ситуація. В окремі дні через загрозу блекауту (зупинки енергосистеми) електроенергію довелося експортувати з Білорусі й Росії. Якби Україна мала великі потужності СНЕ, в такому імпорті б не виникла потреба. Оскільки СНЕ використовують саме для підтримання і відновлення частоти або як балансуючі потужності.

У світі вже реалізовані масштабні проєкти СНЕ. Наприклад, в Австралії встановлено потужності 150 МВт / 190 МВт⋅г. У Литві планується будівництво системи 50 МВт / 200 МВт⋅г. У США до кінця 2021 року компанія Florida Power & Light планує добудувати СНЕ на 409 МВт и 900 МВт⋅г. За розрахунками «Укренерго», Україні в 2021–2023 роках потрібні системи накопичення енергії загальною встановленою потужністю в 1500 МВт, з яких 100 МВт – для первинного регулювання частоти і 500 МВт – для балансуючого ринку.

Розбудова мережі СНЕ стала б важливим кроком у досягненні омріяної мети – підключення України до європейської енергосистеми. Бо важливою умовою для цього є робота української енергосистеми у замкнутому циклі без транскордонних перетоків електроенергії протягом декількох років. Як довела зима 2021 року, поки таке завдання виглядає складним. Проте впровадження СНЕ за кілька років може змінити ситуацію.

Попередній слайд

Наступний слайд

Цей процес вже розпочався. Найближчим часом ДТЕК планує сертифікувати свою СНЕ й отримати статус постачальника послуг із забезпечення резервів потужності для системного оператора. Тобто перша в Україні літій-іонна батарея почне працювати заради системної надійності енергосистеми країни. 

«Останнім часом ми стимулювали впровадження нормативної бази обʼєктів такого характеру, щоб надати можливість найбільшій кількості інвесторів та учасників ринку бути ініціаторами цього напряму. 15 травня набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі», в якому сформовано поняття визначення СНЕ. У межах наших спільних зусиль, зокрема з компанією ДТЕК ми сформували правильну нормативну базу та повний пул змін, які відправили нашому законодавчому органу», – каже Дмитро Коваленко, член НКРЕКП.

Крок у «зелене» майбутнє

У розвинених країнах вже усвідомили потребу переходу на новий етап промислового розвитку, який полягає в мінімізації впливу на навколишнє середовище. Цей процес у світі заведено називати «зелений перехід». І в перспективі кількох десятиріч він відбудеться в глобальному масштабі незалежно від бажання чи готовності окремих країн.

«Зелений перехід» передбачає серйозну трансформацію енергетики.У межах цього процесу з енергоринку поступово виводитимуть вугільні й газові ТЕС, а доля ядерної генерації знижуватиметься. Натомість зростатиме «зелена» енергетика, представлена передусім сонячними й вітровими електростанціями. Проте така генерація відрізняється високою волатильністю. Тобто її показники залежать від погодних умов, часу доби, сезону. Саме тому в добу «зеленого переходу» промислові СНЕ стануть незамінними учасниками нової енергосистеми.

«Сьогодні дуже мало визначальних подій, які надихають, і насамперед – екологів. Нас взагалі важко чимось здивувати. Проте сьогодні в мене надзвичайно гарний настрій, тому що компанія ДТЕК відкрила новий напрям в енергетиці Україні. Людство вже давно навчилося зберігати ресурси: нафту, газ, продукти харчування. І ось нещодавно – електричну енергію. Це надто важливо, оскільки для розвитку «зеленої» енергетики треба мати компенсатори, балансуючі потужності, в тому числі СНЕ. Це відкриває більше перспектив для «зеленої» енергетики», – каже Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів.

Батареї в законі

Сьогодні робота СНЕ в Україні не врегульована законодавчо. Заступник міністра енергетики Максим Немчинов зазначає, що Україна опинилася в ситуації, коли компанія фактично випереджає дії самої держави. При цьому всі гравці ринку розуміють важливість впровадження систем накопичення енергій та працюють над їхнім статусом у законодавчому полі. 

Ми розуміємо, що в Україні рано чи пізно відбудеться бум у СНЕ та будівництві нових маневрових потужностей. Цього вимагає логіка енергосистеми. Ми маємо зробити так, щоб у державі для цього було створено відповідні стимули.

Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго»

«Водночас ми маємо розуміти, що трансформація енергетичного сектора має приводити не тільки до декарбонізації, а й до здешевлення кіловат-годин, які ми споживаємо. Нам слід знайти такі регуляторні рамки та стимули, які приведуть до економічно вигідного інвестування в СНЕ», – продовжує Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго».

13 травня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі» №1396-ІХ, де є параграф про СНЕ. Відтепер відкритий шлях до подальшої законотворчої роботи та триває пошук оптимальних регуляторних рішень.

У Верховній Раді вже на розгляді кілька законопроєктів, які мають врегулювати всі технічні аспекти використання СНЕ для балансування української енергосистеми. Енергетики закликають прийняти подібну ініціативу протягом найближчої парламентської сесії.