Енергетичний вибір. Як Україна стала частиною енергосистеми ЄС
Категорія
BrandVoice
Дата

Енергетичний вибір. Як Україна стала частиною енергосистеми ЄС

У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Попереду на країну чекає непростий шлях всеохопної інтеграції до Європейського Союзу. Але на енергетичній карті світу наша країна фактично вже є членом Євросоюзу. Як і коли відбулася енергетична євроінтеграція України й що це означає для розвитку держави, енергетичного сектору й екологічних стандартів?

Після початку повномасштабного російського вторгнення Україна 16 березня 2022 року приєдналася до синхронної енергомережі континентальної Європи ENTSO-E, що стало визначальною, ключовою подією для подальшого розвитку українського енергетичного сектору.

Нагадаємо, від СРСР незалежна Україна успадкувала інтеграцію з енергосистемами Росії та Білорусі. І цей взаємозв’язок зберігався до 24 лютого 2022 року, допоки українська енергосистема не розпочала роботу в ізольованому режимі. Цей заздалегідь запланований крок мав відбутися у тестовому режимі, щоб перевірити готовність подальшої інтеграції України в європейську енергомережу вже у 2023-му.

Й попри повномасштабне російське вторгнення, Україна не тільки не відмовилася від реалізації цих планів, які, вочевидь, Росія прагнула зірвати, а й втілила їх у життя найшвидшим темпами – менше ніж за місяць. Запорукою успіху в цій справі стала системна праця України, що розпочалася у 2015 році у відповідь на анексію Криму й окупацію Донбасу.

«Навіть під російськими обстрілами Україна продемонструвала, що здатна виконувати свої зобов’язання, і наша енергосистема почала роботу в ізольованому режимі. Ми успішно пройшли цей останній іспит, і лідери ЄС ухвалили відповідне рішення (про інтеграцію енергосистем – ред. ). Політичний консенсус сформувався миттєво, але ми для цього створили міцну основу», – зазначила в інтерв’ю віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Відкриття нового ринку. Як Україна постачала електроенергію в ЄС, поки не розпочався російський енергетичний тероризм

Під’єднання до ENTSO-E відкрило нові можливості для української економіки. Так, з 1 червня 2022 року розпочався експорт української електроенергії до ЄС.

Завдяки такому взаємовигідному партнерству Україна отримала додаткове джерело експортної виручки, а ЄС – можливість зменшити залежність від російських енергоносіїв.

Україна експортувала електроенергію в такі країни:

  • Польща;
  • Словаччина;
  • Румунія;
  • Молдова.

З кожним місяцем обсяги експорту динамічно збільшувалася. Зокрема, у вересні 2022 року Україна експортувала електроенергії на $150 млн, тоді як у попередньому місяці – $73 млн. З таким показником у вересні електроенергія у структурі українського експорту посіла п’яте місце за критерієм виручки після соняшникової олії, кукурудзи, ріпаку та пшениці. Цих показників вдалося досягти, навіть попри захоплення росіянами Запорізької АЕС.

Проте країна-терорист, яка історично використовує енергетичний шантаж для посилення свого політичного й економічного впливу, 10–11 жовтня вдалася до масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури. Так агресор намагався не тільки знеструмити Україну, а й позбавити ЄС одного з джерел постачання електроенергії й послабити європейську енергобезпеку. Оскільки українська енергомережа частково будувалася за часів СРСР й донедавна була з’єднана з російською і білоруською, ворог, на жаль, добре знав, куди нанести нищівні удари. Й від більш руйнівних наслідків країну рятує майстерна робота ППО та самовіддана праця енергетиків, які оперативно відновлюють постачання струму українським споживачам.

Але, на жаль, з 11 жовтня поставки електроенергії з України до ЄС довелося припинити внаслідок виникнення дефіциту на внутрішньому ринку. Відтоді російський енергетичний тероризм не припиняється: станом на початок січня 2023 року країна-терорист завдала енергосистемі України більше 10 хвиль масованих атак, у результаті чого майже 50% енергосистеми було пошкоджено або зруйновано.

Енергетичний вибір. Як Україна стала частиною енергосистеми ЄС /Фото 1

Партнерська підтримка. Яку роль грає ЄС у протидії енергетичному тероризму і відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури

У Євросоюзі оперативно відреагували на виникнення критичної ситуації в українському енергетичному секторі.

«Я на власні очі бачила масштаби руйнувань в Україні і докладаю всіх зусиль для збільшення фінансової, технічної та практичної допомоги, – зазначила єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон під час візиту до Києва в листопаді 2022 року. За її словами, допомогу Україні мають надавати:

  • інституції ЄС;
  • держави-члени ЄС;
  • міжнародні партнери;
  • приватні донори.

І дійсно, допомога з багатьох джерел зараз утворює потужний невпинний потік. В Україну масово постачаються електрогенератори, трансформатори та інше обладнання.

Але наданням фінансової і технічної допомоги партнерство між Україною і ЄС в енергетичній сфері не обмежується. Бо, як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Україна працює з європейськими партнерами за чотирма напрямами:

  • демілітаризація Запорізької АЕС;
  • постачання електрообладнання;
  • імпорт електроенергії з ЄС;
  • санкції проти Росії.

«Те, що ми з’єднані з європейською енергомережею, дає нам можливість отримати електроенергію з-за закордону. Це кардинально змінює ситуацію з погляду енергетичної безпеки», – коментує голова правління компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький. За інформацією уряду, погоджені комерційні перетоки між країнами ЄС та Україною (спільно з Молдовою) становлять 0,7 ГВт вночі та 0,6 ГВт вдень. І хоча цей обсяг не вирішує проблему дефіциту електроенергії, залучення імпорту здатно значно зменшити обсяг небалансу. Такий імпорт розпочався з 1 січня 2023 року.

Тим часом у Євросоюзі за рік вжили рішучих кроків для досягнення енергетичної незалежності від Росії. З 5 грудня 2022 року почала діяти гранична ціна на нафту, що експортується РФ морем. Враховуючи, що в ЄС від російської нафти практично відмовилися, навіть третім країнам Росія тепер змушена продавати нафту зі значною знижкою.

А з 15 лютого 2023-го запроваджується на один рік цінове обмеження на ринку газу. Й хоча вплив подібних санкцій не є блискавичним, економічні можливості РФ будуть поступово вичерпуватись, як і здатність у перспективі фінансувати війну проти України.

Зелене майбутнє. Як буде розвиватися українська енергетика після перемоги

З вірою в українську перемогу Україна і ЄС вже зараз мають об’єднувати зусилля у напрямі підготовки дорожньої карти повоєнної відбудови української енергосистеми як неодмінної частини європейського енергоринку. Радянський спадок мають замінити сучасні світові технології. Й визначальними у цьому процесі повинні стати принципи європейського зеленого курсу (Green Deal), метою якого є досягнення Європейським континентом кліматичної нейтральності до 2050 року.

Зокрема, під час нещодавньої зустрічі Ольги Стефанішиної з виконавчим віцепрезидентом Європейської комісії з питань зеленого курсу Франсом Тіммермансом йшов діалог про об’єднання зусиль для формування оновленого бачення зеленого порядку денного України.

«Для нас важливо й надалі бути активним партнером ЄС у досягненні глобальної мети – кліматичної нейтральності, – зазначила Стефанішина. – Зважаючи на масштаби руйнувань усередині країни, сьогодні потрібно переосмислити весь наш зелений порядок денний і спільно сформувати нове бачення політики зеленої трансформації України».

Франс Тіммерманс підкреслив, що ЄС у процесі відбудови готовий надати Україні всебічну підтримку й при цьому приділятиме особливу увагу дотриманню кліматичних та екологічних політик і стандартів Євросоюзу. 

Важливо, що рух у напрямі зеленої трансформації України вже триває. Як зазначає Олексій Рябчин, радник віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зелений курс вже впливає на процеси, що відбуваються в енергетиці в Україні, ЄС й усьому світі, адже новітні зелені технології є доцільнішими для впровадження з економічного погляду, ніж старі, що базуються на викопному паливі – вугіллі, нафті та газі. За словами експерта, ще до початку повномасштабної війни Україна була дуже активною в справі трансформації енергосистеми й мала амбіційний план скорочення викидів на 65% від рівня 1990 року у наступне десятиліття. Український бізнес активно інвестував в зелені технології і займався власною декарбонізацією. 

Зараз до питань, пов’язаних зі зміною клімату, дадається важливий аспект енергетичної безпеки. Бо війна з Росією показала вразливість залежності країни від централізованої енергосистеми. Відповідно, в майбутньому варто спиратися на більш гнучкі зелені децентралізовані новітні технології й відбудовувати зруйновані будинки слід з автономними системами енергозабезпечення (сонячними панелями, акумуляторними батареями, тепловими насосами), а з іншого боку – впроваджувати енергоефективні заходи, що допоможуть знизити споживання енергії та ресурсів до мінімуму.

Олексій Рябчин Радник віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Звісно, поки війна триває, важко втілювати амбітні проєкти. Але, як зауважує Рябчин, після перемоги України реформування української енергетики, що відбуватиметься за принципами зеленого курсу, підніме країну на новий якісний рівень.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні