Десять років сталості. Як «МХП-Громаді» обʼєднує бізнеси і владу заради розвитку громад

Про трансформацію фонду, виклики війни, роль бізнесу та бачення відбудови – в інтерв’ю голови наглядової ради благодійного фонду «МХП-Громаді» та заступника головного виконавчого директора зі сталого розвитку МХП Юрія Мельника.

Благодійний фонд «МХП-Громаді», заснований у 2015 році компанією МХП, пройшов шлях від локальних ініціатив у двох областях до національного гравця. Сьогодні він працює в 13 регіонах і понад 700 населених пунктах України, створюючи сталі рішення разом із місцевим самоврядуванням, бізнесом і донорами.

Вже 10 років благодійний фонд «МХП-Громаді» підтримує українців і розвиває українські громади – інфраструктурно, економічно, медично та культурно. Не разовими акціями, а через системні рішення, побудовані на довірі, співпраці та партнерстві з місцевими жителями, бізнесом і владою, фонд послідовно доводить: благодійність може бути стратегічною, масштабною та прозорою.

Від ідеї до системності 

Що стало поштовхом для створення фонду?

Мій досвід у сільському господарстві розпочався в середині 1980-х – виробництво, наукова діяльність, а згодом – керівні посади в міністерстві, уряді, завершившись у 2010-му переходом до МХП. Уже тоді з керівництвом ми дійшли висновку: компанія – це не лише бізнес, а й соціальна відповідальність.

Спершу ця відповідальність стосувалася працівників і місцевих громад, де працюють підприємства МХП, згодом – держави і суспільства загалом. Продукція МХП відома кожній українській родині, тож розвиток громад став частиною нашої бізнес-моделі. 

Соціальними проєктами спочатку опікувалися окремі підприємства через інститут заступників директорів із соціальних питань. Згодом виникла потреба у централізованій структурі – благодійному фонді.

Першим був локальний фонд у Черкасах, який отримав позитивний відгук від громад. Це стало підґрунтям для створення корпоративного фонду «Урожай – Громаді», а у 2019 році – національного фонду «МХП-Громаді», що працює по всій Україні. За 10 років роботи наші проєкти охопили понад 3,2 млн людей.

Партнерства, ефективність і ресурси

Як ви почали будувати партнерства з міжнародними донорами?

Наш підхід – не просто донорство, а створення потужних партнерств за участі громади, громадських організацій, держави та бізнесу. У нас є досвід співпраці як із транснаціональними компаніями, так і з вітчизняними великими компаніями, фондами, реалізуючи проєкти, що відповідають потребам громади – освітні, медичні, інфраструктурні тощо. Для партнерів важливо, що МХП говорить не про техніку і технології, а про людей.

Нині ми є партнерами з громадами, громадськими організаціями, фондами, державними установами і міністерствами, зокрема з Міністерством у справах ветеранів, Міністерством культури та інформаційної політики, Міністерством молоді та спорту. Йдеться не про декларації, а про реальні проєкти зі співфінансуванням. Найефективніші моделі – коли бізнес, держава і громада вносять рівний вклад. Наприклад, у проєкті підтримки адаптивних просторів у громадах «Час діяти. Нестримні» кожен партнер забезпечує приблизно 200 000 грн: хтось – приміщення, хтось – обладнання, хтось – зарплату тренеру. Серед результатів – підтримка 548 бізнес-ідей у громадах на 38 млн грн.

Ми щиро вдячні нашим партнерам за довіру, спільну діяльність і результати.

Дивіться відео про діяльність благодійного фонду «МХП-Громаді»:

Як ухвалюються рішення у фонді? Як ви зберігаєте баланс між потребами громад і вашою стратегією?

Благодійний фонд – це значною мірою операційний інструмент. Ідеологія, методологія, стратегічне планування – це переважно сфера відповідальності у департаменті корпоративної соціальної відповідальності МХП. У структурі є окремий підрозділ, який займається розробкою методологій реалізації соціальних проєктів. Також маємо значну мережу менеджерів у регіонах, як правило, місцевих мешканців. Вони щодня комунікують з громадами, працюють над запитами, беруть участь у реалізації. Саме ця структура дає нам змогу бути близькими до людей і швидко реагувати.

Наша наглядова рада налічує п’ять людей і збирається мінімум двічі на рік для планування бюджету та звітування, а за потреби – додатково. Це команда людей із глибоким розумінням суспільних процесів, стратегічним мисленням і, найголовніше, щирою мотивацією змінювати країну.

До складу наглядової ради входять досвідчені й авторитетні фахівці з різних сфер. Очолюю її я як голова. Серед членів ради – заступниця виконавчого директора ІСАР «Єднання» Наталя Климова, голова Global 100% RE Ukraine Олександр Домбровський, СЕО Індустріальної молочної компанії (ІМК) та член правління Ukrainian Agribusiness Club Алекс Ліссітса, а також Ада Роговцева – Герой України та народна артистка України. 

Рішення про фінансування базуються на поєднанні досвіду, потреб громад та ініціатив компанії. Зокрема, маючи значний досвід у сфері альтернативної енергетики, наразі ми ініціюємо, реалізуємо пілотні проєкти і допомагаємо громадам створювати реальну енергонезалежність.

Зростає також потреба в управлінні відходами через вимоги законодавства – ми підтримуємо громади з розробкою документації, пошуком ділянок і облаштуванням полігонів. У 2025 році реалізуємо вже чотири пілотні проєкти. 

Паралельно втілюємо і локальні ініціативи – від придбання елементарного обладнання і розробки документації до створення безпечних ігрових зон у громадах. Бо якість життя складається не лише з інфраструктури, а й з деталей. Наприклад, у межах конкурсу «Час діяти, Україно!» реалізували 552 соціальні проєкти на понад 42 млн грн.

Які з ваших проєктів перетворилися з локальних на національні?

Сьогодні фонд долучений до виконання понад 30 ініціатив національного масштабу. Почалося все з локального проєкту «Посій насіння з МХП», а наразі щороку безкоштовно передаємо жителям громад понад 150 000 пакетиків насіння, що дорівнює 300 га овочів. Люди це цінують і цього чекають.

Логічне продовження благодійної акції – ініціатива «Збережемо врожай разом з МХП», де передаємо кришки для консервації. 

Масштабний медичний проєкт – «Скарбничка здоров’я». У його межах вже оглянули понад 7000 дітей у різних громадах. Проєкт охопив територію семи областей, зокрема деокуповані території. Медичні фахівці різного профілю відомого «Охматдиту» проводять огляди до 250 дітей за день.

Ініціатива «Школа – серце громади» забезпечує кожного першокласника в громадах присутності компанії МХП рюкзаком з усім необхідним. Люди вже знають: подарунок буде.

Підтримуємо локальний бізнес у межах конкурсу бізнес-ідей «Роби своє», а також соціальні ініціативи в громадах завдяки грантовому проєкту «Час діяти, Україно». 

Із нових – проєкт з Національним інститутом раку. Почалося співробітництво у 2022-му. З початком війни інститут звернувся по допомогу: не вистачало продуктів, одягу, витратних матеріалів. Фонд допоміг. У 2024-му вже організували виїзди профільних лікарів для обстеження жителів громад. Наразі це один із потрібних і успішних проєктів.

Компанія охоплює 133 громади, понад 700 населених пунктів – це більше ніж 3 млн жителів. Ми переконані: сталий бізнес можливий лише там, де громада має перспективу. Люди мають відчувати не тільки податки, а й турботу. Особливо у воєнний час. Зокрема, у 2022–2024 роках фонд профінансував ремонт і будівельні роботи близько 100 шкільних укриттів. Це не просто допомога, це відповідальність. Хто, як не компанія, яка тут працює?

Точка трансформації

Як фонд реагував на перші виклики після повномасштабного вторгнення?

Компанія МХП і благодійний фонд «МХП-Громаді» зреагували негайно: як ініціативно, так і у відповідь на запити.

З’явилися запити від військових. Коли закрили потреби в бронежилетах, касках, допомогли працівникам, почали отримувати звернення від громад. Передавали продукти, техніку, автомобілі. Далі почали надходити серйозніші запити: обладнання, техніка, збільшилася їх кількість – ми зрозуміли, що потрібно окремо структурувати цей напрям.

Як це позначилося на структурі фонду?

Створили Центр із взаємодії з військовими та ветеранами й програму індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин «МХП Поруч». Взяли на себе повну оплату праці мобілізованих – усі призвані працівники за період служби отримують заробітну плату у відповідних підприємствах. Наразі підтримуємо понад 2700 військових і близько 800 ветеранів.

Станом на 1 березня 2025-го підприємства компанії виплатили понад 2,2 млрд грн виключно на оплату праці мобілізованих колег. Підтримуємо і родини загиблих. На жаль, у компанії також є втрати.

Баланс на мільярд

Якими були результати діяльності фонду в 2024 році?

Щодо фінансових показників, то у 2024-му фонд освоїв майже 1,5 млрд грн. З них близько 990 млн грн – на підтримку військових, ще близько 445 млн грн – на проєкти для громад. Але й там значна частина – запити на підтримку військових.

Для підтримки військових і ветеранів працівники МХП у 2024-му задонатили на рахунки фонду «МХП-Громаді» близько 70 млн грн. Ці донати персоніфіковані – працівники знають, кому із колег допомагають. Компанія додає решту необхідної суми. Наприклад, якщо автомобіль коштує 400 000 грн, то 100 000 грн може дати колектив, а 300 000 грн – компанія. Це справжнє співфінансування, яке гріє душу.

Коінвестування – формула довіри та єдності

Розкажіть про принцип коінвестування. Чому він важливий?

Співфінансування і співвиконання проєктів – це не про кошти, це про єдність і залучення. Від самого початку наголошуємо: має бути запит від громади, але й вона мусить бути співвиконавцем – ухвалити рішення, долучитися співфінансуванням чи ресурсами.

Це створює справжню цінність. У багатьох випадках маємо партнерство трьох і більше сторін: МХП, громада, обласний чи державний бюджет. Наприклад, у Вінницькій області разом із громадами та обласними структурами співфінансували ремонт сільських доріг.

Розуміючи значення української культури для зміцнення національної ідентичності, підтримуємо збереження історії, розвиток мистецтва й культурних ініціатив, інвестувавши більш як 82 млн грн. Спільно з МЗС, профільними організаціями та міжнародними партнерами підтримуємо промоцію української культури у світі.

Міжнародні партнери теж зацікавлені в коінвестуванні?

Так. Ми пояснюємо: під час війни найважливіше бути з Україною. Так, війна, важко. Проте громади живуть, працюють школи, дитячі, соціальні, медичні заклади, їм потрібна підтримка і розвиток зараз. І навіть 10% участі міжнародних партнерів – уже акт солідарності.

Наприклад, проєкт «Скарбничка здоров’я» коштує орієнтовно 5 млн грн на рік. Якщо партнери підтримають хоча б 500 000 грн, це внесок. Тут важливий не обсяг, а принцип. 

Минулого року вклад партнерів у реалізацію проєктів фонду становив понад 300 млн грн.

Також торік ми залучили 14,7 млн грн донорських коштів. Цьогорічна мета – 18 млн грн. І ми вже бачимо: вона досяжна.

Про вимірюваний ефект

Як взаємодієте з громадами стратегічно, не лише ситуативно?

Допомагаємо громадам створювати стратегії розвитку. Цьогоріч плануємо п’ять таких проєктів. Ми допомагаємо фінансувати процес, а зміст, за участі експертів, формують громади. 

За три роки передали близько 14 000 т курятини на понад 1 млрд грн. Разом із партнерами підтримали проєкт «Food Truck – їжа без кордонів» і програму продуктових пакунків. Наприклад, за результатами опитувань виявили проблему з доступом до ліків – так з’явилася «Мобільна аптека». Виїзди в села та відгуки в соцмережах підтвердили її необхідність.

Як ви оцінюєте, що проєкт успішний? Які маркери використовуєте?

Найпростіший і водночас найефективніший інструмент – соціологія. Щороку виходимо в громади з реальним дослідженням. У 2023-му це були п’ять громад, у 2024-му – вже 10. Жодних сухих дзвінків – лише живе спілкування, анкети, присутність на місцях.

Питаємо про суть: як сприймають наші проєкти, що хвилює, чого очікують, що планують. Ми бачимо: знають чи ні, чекають чи байдужі, хочуть продовження чи ні. Це точка правди, що дає розуміння, чи правильно рухаємося.

Які проєкти ви плануєте масштабувати у 2025-му?

Є проєкти, які вже працюють і готові до масштабування. Наприклад, альтернативна енергетика – сонячні батареї в школах і ФАПах із накопичувачами енергії. Також – управління відходами. У 2025-му запланували чотири пілоти. Ми не просто розповідаємо громадам, а показуємо готові моделі, які можна повторювати. Це важливо.

Які нові стратегічні напрями для фонду на найближчий час?

Ми вже не просто реагуємо на запити, а й самі ініціюємо зміни. Передаємо знання, виводимо громади на проєкти, які будуть актуальними після війни. Наприклад, альтернативна енергетика й екологічні ініціативи. Ми знаємо, як їх реалізувати, і готові допомагати громадам робити це правильно.