Перший опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни Україна пройшла на тлі ворожих влучень в енергетичну інфраструктуру різних регіонів. Однак напередодні зими 2022-2023 енергосистема була цілою і неушкодженою, мала запас міцності. Цьогоріч же стикнемося з низкою нових проблем, адже енергетична інфраструктура ще не відремонтована повністю. Успішність прийдешнього опалювального сезону залежатиме не лише від інтенсивності обстрілів, а й від достатності фінансування ремонту ТЕС, від якості такого ремонту і від наповненості газових сховищ блакитним паливом. У якому стані перебуває українська теплова генерація, і як країна забезпечуватиме опалювальний сезон цього року?
Обіцянки й реальність: стан тепломереж України
У червні цього року прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що для підготовки до зими потрібно відновити 1,7 ГВт генерації. Станом на серпень 24 енергоблоки ТЕС (62% від загальної кількості) було відремонтовано або перебувало у ремонті, відзвітував глава уряду.
Після ракетних обстрілів теплогенерація відновлюється найповільніше, бо працює на вугіллі й газу необхідна для покриття споживання у пікові години, зазначає Олена Зеркаль, ексрадниця міністра енергетики Германа Галущенка. Українські мережі готові до зими на 98%, і до початку опалювального сезону будуть готові повністю, – каже вона, – головною проблемою є відновлення генерації.
При цьому Зеркаль підкреслює, що теплоелектростанції України виконали ремонт лише на 30% від плану. В уряді ж повідомляють, що ремонтна кампанія ТЕС виконана на 62% від запланованого.
Державна енергокомпанія «Центренерго» мала відремонтувати кілька енергоблоків, щоб Трипільська ТЕС могла генерувати до 700 МВт, а Зміївська ТЕС – до 600 МВт. Якщо цього не зробити, станції генеруватимуть лише 300 МВт, а решта блоків будуть ламатися, казав ще влітку Володимир Єгоров, екс-керівник «Центренерго». Вартість ремонту – 600 млн грн. У серпні з’ясувалося, що через брак коштів «Центренерго» не встигає провести ремонт до початку зими. Тим часом чинний керівник «Центренерго» Андрій Чуркін зазначав, що компанія пройде зиму на тих же потужностях, що були залучені у 2022-му.
Зима без імпорту?
Велика війна зруйнувала багато промислових об’єктів, тож попит на газ, за оцінкою Міненерго, впав на 30%. З 30 млрд кубів на рік до повномасштабного вторгнення попит зменшився до 22 млрд кубів у 2022-му, каже Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. У 2023-му споживання газу зростає: плюс 13% в II кварталі порівняно з минулим роком, свідчать дані від «Нафтогазу». Теплові електростанції й ТЕЦ цьогоріч використають 2,4 млрд кубів газу, очікує голова НАК «Нафтогаз» Олексій Чернишов. Проте є й інші думки – приміром, топменеджер державної енергокомпанії на умовах анонімності каже, що знадобиться більше – 3,8 млрд кубів газу.
Ще з весни 2023-го Чернишов стверджує, що Україна зможе пройти опалювальний сезон без імпорту газу. Не виключено, що так і буде. Чернишов глибоко знає ситуацію з «теплом», адже «Нафтогаз» разом з мерами міст почав готуватися до опалювального сезону 2023/2024 рр ще у травні, щойно завершився попередній.
Тоді ж Чернишов зазначав, що плани щодо видобутку газу – 13,5 млрд кубометрів. «Також маємо певні очікування від приватних видобувників, – зазначав він у травні. – Цього року українського газу буде достатньо, аби пройти опалювальний сезон 2023-2024 без імпорту». При цьому у «Нафтогазі» чітко усвідомлюють воєнні ризики, тому компанія долучилася до платформи спільних закупівель газу Aggregate EU. Чернишов запевняє – за умови негативного сценарію і браку газу, «Нафтогаз» оперативно замовить необхідний його обсяг.
Та у вересні, як повідомили у Міненерго, загальний обсяг природного газу в українських підземних сховищах (ПГС) уже сягнув 14,7 млрд кубометрів – його було закачано достроково. Чернишов каже, що навіть менший обсяг буде достатнім. На його переконання, з накопиченого газу «Нафтогаз» використає в опалювальний сезон 11-12 млрд кубів.
Достатність газу не єдина умова успішного опалювального сезону, бо ракетні атаки росіян нікуди не зникнуть. Однак можливості ППО щодо охорони енергосистеми України якісно зросли порівняно з минулим роком. Посилюють захист енергооб’єктів і самі енергетики: прибирають мішки з піском і встановлюють захисні конструкції з камінням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
