Підтримка для героїв. Як український бізнес реінтегрує, адаптує та соціалізує ветеранів. Кейси WOG, МХП і ДТЕК

Важливо не припиняти такі ініціативи, а впроваджувати нові, адже успішна інтеграція ветеранів у цивільне життя є не лише запорукою їхнього морального й фінансового становища, а й підґрунтям економічного відновлення України.

Належна реінтеграція та реадаптація ветеранів надає їм не лише матеріальні стовпи для фізичного і психологічного відновлення, а й сили для пошуку нових сенсів життя, мотивації та енергії робити щось для себе й суспільства. Знайти нові цілі й сенси часто допомагає робота, ставлення до ветеранів у колективах та унікальні програми, які допомагають військовослужбовцям знаходити себе в цивільному житті. Реінтеграція ветеранів – одна з ключових векторів роботи українського бізнесу. Багато українських компаній пропонують ветеранам нові можливості для кар’єри, поступово інтегруючи їх у свої колективи, даючи консультативну й фінансову підтримку. Як це роблять команди компаній WOG, ДТЕК та МХП у межах програм адаптації ветеранів, розповідаємо в матеріалі.

Академія кави WOG – шлях до нових можливостей

До великої війни Катерина Рапута очолювала міжнародну офтальмологічну клініку і викладала в університеті. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вона долучилася до ТрО, навчала бійців, а ставши медикинею-доброволицею, працювала на Бахмутському напрямку. Коли повернулася з фронту з контузією і частковою втратою слуху, почала заново шукати себе і нові цілі. Зараз вона – випускниця й викладачка Академії кави WOG та от-от стане підприємицею – відкриє в Києві кав’ярню.

Катерина була в першому потоці Академії. Анонс навчання, яке є частиною програми WOG із реінтеграції ветеранів та ветеранок, вона знайшла на Veteran HUB і подала заявку.

«У навчанні мені сподобалося кілька факторів. Перше – перебування серед своїх, людей, котрі тебе розуміють. Друге – ставлення організаторів та лекторів Академії до нас. У них не було цілі відчитати лекції і забути, вони давали навіть більше інформації, ніж це було заявлено. Прагнули, щоб кожен студент закінчив навчання з класною базою знань, що дасть змогу відкрити власну кавʼярню. І третє – неабияк порадували практичні заняття».

Навчаючись в Академії, Катерина одного дня стала її лекторкою. «Якось на лекції, де ми спілкувалися про фінанси, я зазначила, що маю відповідний досвід, дала кілька порад і запропонувала студентам консультацію. А далі мені написала кураторка Академії та запропонувала вести освітні лекції з фінансових питань. Провели першу тестову зустріч, мої знання підійшли, і так я стала лекторкою», – розказує Катерина.

Зараз випускниця Академії готується відкривати власну кав’ярню. Розробила меню, знайшла приміщення і підготувала його до ремонту, який розпочався наприкінці серпня. «Це буде затишний заклад у столиці на вулиці Нижньоключовій, 14. Концепція – поєднати українську та італійську душі. Свого часу я жила в Італії, тож розумію настрої і смаки італійців і хочу дати українцям змогу торкнутися цього неповторного вайбу. Це будуть італійські солодощі в українському виконанні», – каже Катерина.

Працювати в кавʼярні, за задумом Катерини, будуть ветерани. Вона прагне дати їм старт у цивільному житті, допомогти відчути себе потрібними, налагодити режим зайнятості та соціалізацію. «Це буде такий собі перевантажувальний пункт між фронтом і цивільним життям, де жінки-ветеранки зможуть зрозуміти свої цілі, плани, почати працювати з нуля без страху і важких зобов’язань», – резюмує Катерина.

Вона певна, найголовніше, що може зробити бізнес, реінтегруючи ветеранів, – це пояснити команді нюанси спілкування з ветеранами з огляду на їхній складний досвід, стрес і можливі нюанси в соціалізації.

«Ветерани здатні інтегруватися й соціалізуватися доволі швидко, нам просто потрібні прийняття й розуміння оточуючих. До того ж важливо створювати інклюзивні робочі місця, адаптовані для ветеранів, які мають поранення, інвалідність, ампутації — з урахуванням їхніх потреб».

Костянтин Булатов прийшов до Академії кави WOG після травм, отриманих на фронті. До великої війни він працював у Києві сервісним інженером із систем очищення води, та після поранення лікарі заборонили піднімати важке, тож він замислився над новою зайнятістю. Про Академію кави WOG Костянтин дізнався в інтернеті – прочитав статтю в одному з видань, подав заявку і в березні цього року потрапив до групи.

«Враження від навчання надзвичайно позитивне. Подача матеріалу дуже легка й чітка. Я дізнався дуже багато нового, і ці практичні знання стануть підґрунтям для відкриття кав’ярні, – ділиться Костянтин. – Дуже сподобалися лекції про комплексний підхід до ведення кавового бізнесу. Надихає, що ці знання можна використовувати не лише для відкриття кавової точки, а й для ведення бізнесів інших профілів».

Власний бізнес для ветерана – це відчуття свободи та можливість самостійно ухвалювати рішення, упевнений Костянтин. Зараз він продовжує відновлення і планує відкрити у Києві кав’ярню. «Це буде не МАФ, а стаціонарне приміщення з кухнею, де робитимемо випічку, зокрема круасани, – продовжує ветеран. – Я планую своєю кав’ярнею підтримувати ветеранів і військових-побратимів».

Академія кави WOG – це освітній недержавний некомерційний проєкт, в якому WOG об’єднав соціально відповідальні бізнеси, підприємців і мережу підтримки ветеранів, воїнів і їхніх близьких. Академія безкоштовно дає ветеранам і членам їхніх сімей можливість опанувати професію бариста та отримати пул знань, необхідних для відкриття кав’ярні. Це потужний інструмент реінтеграції військових у цивільне життя і об’єднання їх у ком’юніті для спілкування і взаємопідтримки.

Навчальна програма складається з 15 теоретичних модулів і одного практичного заняття, на якому студентів учать тонкощам приготування кавових напоїв. Студентом Академії кави WOG може стати ветеран чи ветеранка, а також члени їхніх родин. Для цього потрібно заповнити заявку на сайті проєкту.

Академія вже випустила три потоки студентів, а у вересні стартує четвертий. Навчання триватиме шість тижнів (онлайн-заняття двічі на тиждень).

Завжди поруч й готові підтримати: ґранти для власного бізнесу, розвиток ветеранських просторів та адаптивного спорту від МХП

Компанія МХП із перших днів великої війни підтримує працівників, яких мобілізували до лав ЗСУ. З часом пакет допомоги розширився, і до цієї помочі було приєднано ще один вектор – підтримку ветеранів та їхніх родин.

Більш як 2500 співробітників із різних підприємств компанії наразі перебувають на фронті, розповідає Андрій Булах, заступник голови правління МХП. Понад 400 наших колег-ветеранів уже повернулися до роботи в МХП. Також у нас 80 ветеранів-новачків – це ті, хто працевлаштувався до компанії після того, як повернувся з фронту».

Щоб забезпечити всебічний процес інтеграції ветеранів у цивільне життя, в МХП розробили комплексну програму реінтеграції військових та ветеранів «МХП Поруч». Програму почали формувати із запитів військовослужбовців ще в 2014 році, а згодом вона набула системності після запуску восени 2023-го Центру із взаємодії з військовими і ветеранами, координатори та експерти якого забезпечують індивідуальний супровід та комплексну підтримку для захисників та їхніх сімей із перших днів мобілізації й на шляху повернення ветерана до цивільного життя. Умовно програму можна розділити на три частини.

Перша – допомога військовослужбовцям та їхнім родинам. За працівниками-військовослужбовцями МХП зберігає робоче місце і виплачує заробітну плату, тримає звʼязок із родиною бійців, надаючи матеріальну, психологічну, медичну і юридичну підтримку за потреби. Щоб цілодобово бути на зв’язку, створили безкоштовну цілодобову гарячу лінію й телеграм-канал «Сила ветеранів».

Друга частина програми – соціальна реінтеграція та професійна адаптація ветеранів. Одразу після повернення ветеранів із фронту МХП надає їм такий пакет допомоги:

• перевірка здоров’я, лікування й реабілітація
• соціальна, психологічна та юридична допомога; 
• перенавчання й адаптація для подальшої роботи в компанії – іноді за потреби індивідуально для ветерана створюють нове робоче місце.

Ветерани Микола Сірий та Сергій Малий працюють на Вендичанському елеваторі МХП. Кажуть, що підтримку відчували з перших днів на фронті. «Служив в АТО, а в перші дні повномасштабної знову став на захист України. Колеги та компанія постійно надавали необхідну допомогу, забезпечували обладнанням», – каже Микола. А Сергій додає, що на фронті отримав поранення, й компанія допомогла з лікуванням та реабілітацією.

Третя – гранти на ветеранські бізнеси, підтримка ветеранських просторів та розвиток адаптивних видів спорту для захисників, що отримали поранення на війні. 

«Згідно з опитуванням Українського ветеранського фонду, 64% військовослужбовців прагнуть відкрити власний бізнес після повернення до цивільного життя. Власна справа може бути ефективним шляхом повернення ветерана до суспільства, саме тому ми пропонуємо ветеранам та їхнім родинам гранти на старт чи розвиток бізнесу». 

МХП підтримує тренування з адаптивних видів спорту та інклюзивні спортивні змагання в різних селах та містах країни. «На таких спортивних заходах військові та ветерани не просто стріляють із лука чи грають у баскетбол на кріслах колісних. Найголовніше – вони спілкуються, взаємодіють між собою, відновлюються не тільки фізично, але й ментально. Такі події стають важливою складовою реігтеграції», – розповідає Андрій Булах і додає, що зараз викликом є те, що в невеликих селах та містах країни практично відсутні сучасні простори з якісним інвентарем, які були б адаптовані для людей з інвалідністю. Тож у цьому напрямку програма «МХП Поруч» зараз працює.

Попередній слайд

Наступний слайд

Минулоріч підтримали 16 ветеранських просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч спільно з партнерами вже запустили пʼять хабів «Свій серед Своїх» на Львівщині. В найближчих планах відкриття ще 15 адаптивних клубів у різних громадах у межах конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти, Нестримні». 

Попередній слайд

Наступний слайд

Спираючись на власний досвід, команда МХП сформулювала кроки, що допоможуть зробити працевлаштування та реінтеграцію ветеранів комфортними та результативними: постійний контакт із ветеранами; проведення заходів для онбордингу; надання можливості навчатися та змоги перекваліфікуватися; психологічна підтримка; впровадження культури адаптивності та інклюзивності в компанії; підтримка ветеранського бізнесу. Й своїми напрацюваннями готова ділитися з партнерами та соціально-відповідальним бізнесом.

Дивіться відео, як проходять ветеранські тренування за підтримки МХП:

Підтримка ветеранів – важлива частина місії та цінностей ДТЕК

ДТЕК почав запроваджувати заходи з підтримки ветеранів із 2014 року, коли було мобілізовано перших співробітників. За 10 років у компанії побудували цілу культуру підтримки, в якій головним принципом є – нічого для ветеранів без ветеранів. Наразі в групі ДТЕК працює 55 000 людей, з яких близько 5000 служать у Збройних силах України.  

Підтримка починається, коли працівники лише йдуть у військо. Як зазначав виконавчий директор Дмитро Сахарук під час форуму «НадЛюди», ДТЕК надає можливість придбати амуніцію частково коштом компанії. Далі – системна підтримка контакту з людьми. Про це кажуть самі військовослужбовці – наявність звʼязку з роботою є критично важливою, і це допомагає потім повернутися до колективу. Крім того, на кожному підприємстві в ДТЕК створили комітети, які розглядають звернення щодо підтримки сімей, бо часто у військовослужбовця немає можливості займатися батьками чи дітьми.

На етапі повернення важливим напрямком є психологічна реабілітація. Для ветеранів у компанії створили окрему програму «Ветеран плюс», яка передбачає розширену систему медичного страхування. Вона включає додаткові діагностику, реабілітацію, медикаменти, покриття на лікування хронічних хвороб або специфічних потреб. Крім того, корпоративні психологи ДТЕК постійно удосконалюють навички та вивчають нові провідні підходи від експертів з Ізраїлю та США.

Попередній слайд

Наступний слайд

«Українські психологи зараз формують унікальний досвід роботи в умовах війни й саме тому потребують нових знань і методологій, розроблених з урахуванням найкращих світових практик», – зазначала директорка з управління персоналом ДТЕК Олена Семич.

Наступний етап – реінтеграція в контексті додаткової професійної освіти, перекваліфікації та програма адаптації в колективах. Компанія намагається повернути людей у групи, в яких вони працювали раніше.

У ДТЕК наголошують, що ветераноорієнтованість складається зі зміни сприйняття суспільством ветеранів, перебудови та адаптації процесів під інтереси ветеранів, а не навпаки. Фундаментом цього є закріплення в суспільстві відчуття гордості та щирої поваги до ветеранів.