Сталевий гігант Чорнобиля: як український метал захищає від впливу радіації

35 років тому на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогримів вибух. Він став не лише наймасштабнішою катастрофою в історії атомної енергетики, а й одним із найбільших лих новітньої історії, від якого досі оговтується Земля. 

Населенню про катастрофу повідомили не відразу – люди довгий час не знали про масштаби й потенційні загрози того, що сталося. Ліквідувати наслідки аварії відправили сотні тисяч осіб, зокрема цивільних професій, які не мали уявлення про ризик радіоактивного опромінення.

Здавалося б, слова «Чорнобиль» і «безпека» ніколи не могли б стояти поруч. Але через 33 роки після катастрофи це стало можливо завдяки «Укриттю-2», або Новому безпечному конфайнменту, який 2019 року звели над зруйнованим саркофагом 4-го енергоблоку.

Попередній слайд

Наступний слайд

Історія

У 1986-му, щоб захистити навколишнє середовище від поширення радіоактивних речовин, за рекордні 206 діб над реактором збудували перший саркофаг. Однак під впливом радіації й зовнішніх природних факторів конструкція почала руйнуватися, тому українці та світова спільнота серйозно замислилися над будівництвом нової захисної конструкції.

Україна оголосила конкурс на розробку проєкту, який би перетворив Чорнобильську зону на безпечне місце. Часу було обмаль, адже саркофаг, побудований над зруйнованим реактором одразу після аварії, мав прослужити лише 30 років.

У конкурсі переміг проєкт під назвою «Резолюція» – 300-метрове укриття у вигляді арки, яке мало звести добову дозу випромінювання до мінімуму й убезпечити аварійний четвертий реактор ЧАЕС, радіоактивне обладнання, залишки ядерних відходів та пилу. Проєктуванням і будівництвом нової захисної конструкції зайнявся консорціум Novarka, в якому об’єдналися два французьких лідери будівельної галузі – Vinci Construction Grand Projets і Bouygues Travaux Publics. 

На реалізацію проєкту знадобилося сім років, понад 10 тисяч працівників та €2,1 млрд, які виділили 45 країн-донорів із Чорнобильського фонду «Укриття». Фонд був створений з ініціативи Великої сімки й за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку.

Матеріали

Метал, з якого виготовлена конструкція, має працювати в агресивному середовищі, тому вимоги до нього надвисокі. Для створення нового укриття на Чорнобильській АЕС використали український метал: переможці конкурсу звернулися до Групи «Метінвест», зокрема замовили сталь виробництва заводів «Азовсталь» (Маріуполь, Україна) і Metinvest Trametal (Сан-Джорджо-ді-Ногаро, Італія).

«Вибір металу для саркофагу став одним із найвідповідальніших моментів, адже конструкція має працювати безперебійно, захищаючи від проникнення радіації. Історія не знала важливішого тендера з вибору металу: для жодного судна, автомобіля чи літака не підбирали матеріал настільки ретельно, адже мова йшла про безпеку і життя мільйонів людей», – зазначає Юрій Риженков, генеральний директор Групи «Метінвест».

Попередній слайд

Наступний слайд

Для виготовлення «Укриття-2» «Метінвест» поставив 13 300 тонн сталі, що вироблялася спочатку на «Азовсталі», а потім на заводі Metinvest Trametal. З цього металу спеціальний підрядник Novarka – італійська компанія CIMOLAI виготовила металоконструкції для конфайнмента.

Саме український метал став на сторожі захисту від згубного впливу чорнобильської радіації. Завдяки йому «Укриття-2» назвали найбільш інноваційною спорудою: спосіб її будівництва забезпечує захист від випромінювання, а проєктування збереже герметичність конфайнмента на 100 років. 

Будівництво

2010 року команда Novarka почала очищати та підготовлювати монтажну зону, згодом стартували земельні роботи для прокладання бетонних балок, які призначалися для нового купола, що закриє зруйнований реактор.

За два роки в Італії виготовили і попередньо зібрали перші елементи металоконструкцій для арки. Конструкції доправляли в Чорнобиль спочатку на 18 кораблях, а потім на 2500 вантажівках.

Монтаж арки відбувався у шість етапів з листопада 2012 по жовтень 2014 року. Паралельно розпочалося будівництво допоміжних споруд, в яких персонал дистанційно керував обладнанням всередині арки, щоб демонтувати саркофаг і зруйнований реактор після того, як їх накриє новий купол.

Насувати арку Нового безпечного конфайнмента на об’єкт «Укриття» четвертого енергоблоку завершили у листопаді 2016-го. Однак введення в експлуатацію об’єкта кілька разів переносили через складну роботу з налаштування всіх систем і навчання персоналу.

2019 року Новий безпечний конфайнмент врешті запрацював, накривши старий чорнобильський саркофаг. За перші місяці його роботи, за словами Саймона Еванса, голови фонду «Укриття» ЄБРР рівень радіації знизився більш ніж удесятеро – як поруч зі старим об’єктом «Укриття», так і навколо та за межами НБК. 

Масштаби

165 м завдовжки, 258 м завширшки і 108 м заввишки – Новий безпечний конфайнмент став найбільшою у світі пересувною сталевою конструкцією.

Загальна вага обʼєкта з обладнанням – близько 36 тис. тонн, що у 3,5 раза важче Ейфелевої вежі. А загальна площа покриття чорнобильського сталевого гіганта – 86 тис. кв. м, тобто він може вмістити 12 футбольних полів.

Оскільки реактори Чорнобильської АЕС все ще залишаються радіоактивними, топонад 40 років вони будуть законсервовані. Прогнозують, що процес виведення електростанції з експлуатації має завершитися у 2064 році. Однак приводів для хвилювання немає, адже до цього часу за безпеку на зруйнованому четвертому енергоблоці відповідатиме сталевий гігант, який об’єднав пів світу заради порятунку майбутнього нашої планети.