Як компанія ДТЕК Ріната Ахметова будувала Тилігульську ВЕС під час війни

Це 19 вітротурбін загальною потужністю 114 МВт, з яких більшість будувались саме під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, що є безпрецедентним для світового досвіду.

Підготовка до будівництва ВЕС почалася ще у 2020 році. А вже відкрити станцію з усіма 83 турбінами на 500 МВт потужності ДТЕК ВДЕ планувала у серпні 2022-го – саме на День Незалежності України. Проте 24 лютого 2022 року плани кардинально змінились – проєкт зупинився.

Водночас віра в ЗСУ та перемогу дозволили енергетикам прийняти важливе рішення – відновити роботи та добудовувати об’єкт в умовах війни. 

З чого почалась ідея реалізації проєкту Тилігульської ВЕС, як готувалась команда та з якими труднощами зіштовхнулася  – читайте далі.

Перша реакція на вторгнення

У кінці зими 2022 року для Тилігульської ВЕС вже було прокладено 100 км технологічних проїздів, 630 км кабелю для збору потужності та змонтовано 6 вітротурбін. Реалізація проєкту йшла повним ходом. 

«Війна застала нашу команду о 4-й ранку, ми усі прокинулися від гучної канонади. На той момент наші партнери, за рекомендацією своїх посольств, уже виїхали, забравши з собою обладнання. Ми лишилися без кранів, без супервайзерів, які контролювали процес монтажу», – розповідає директор Тилігульської ВЕС Олег Соловей. 

Так було зупинено на деякий час найамбітніший проект «зеленої енергетики» України на 500 МВТ. Тилігульська ВЕС мала стати найбільшою станцією з найновітнішими турбінами EnVentus Vestas 6.0 МВт не лише в Україні, а й Східній Європі. 

Трохи згодом – у квітні 2022 року – ДТЕК ВДЕ почала консервування недобудованих фундаментів, щоб зберегти їх і в майбутньому можна було відновити будівництво.

Успіхи ЗСУ з деокупації півдня України стимулювали компанію відновити будівництво ВЕС, і цю ідею в липні минулого року підтримала наглядова рада компанії та інвестор SCM Рінат Ахметов.

«Ми віримо в перемогу України, і в один момент зрозуміли, що треба продовжувати будувати ВЕС з огляду на складну ситуацію в енергосистемі. Ця додаткова генерація була необхідна для проходження найскладнішої в історії України зими, в умовах постійних обстрілів і руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури», – зазначає генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селищев.

З точки зору безпеки були вжиті всі необхідні заходи та проведені спеціальні тренінги з евакуації, надання домедичної допомоги зі спеціалістами Vestas та інших підрядних організацій. Служба безпеки компанії розробила додаткові маршрути патрулювання, додаткові групи швидкого реагування з охорони.

Активна фаза будівництва

Основний монтаж 13 турбін вітростанції припав на зиму. Тоді почалися атаки ворога на енергосистему та блекаути. Повітряні тривоги зайняли близько 20% робочого часу, погіршення погодних умов (вітер, туман, зледеніння) – ще близько 38%.

«Ми не розуміли, чи зможемо без іноземних партнерів продовжити будівництво. Досить довго готувалися й оцінювали свої можливості. В Україні такі проєкти без партнерства з іноземцями ніхто не робив. Бо весь супервайзинг, усі високотехнологічні операції завжди робили іноземні партнери», – зазначає Олег Соловей.

Команда складала вітротурбіни неначе пазли. Технологія будівництва турбін була спланована під стандартні, не військові умови, коли єдиною перепоною може бути погода, а не сигнал повітряної тривоги та ризик опинитися під обстрілами.    

«Повітряна тривога закінчилася – це не означає, що ти відразу починаєш щось робити. Потрібно близько півгодини, щоб повернутися, піднятися, приготуватися. Атаки виснажували людей і психологічно, і фізично. Але ми впоралися, навчилися планувати роботу з запасом. Ми розуміли,  наскільки зараз важливо для країни завершити це будівництво», – додає керівник департаменту з будівництва Артем Смирнов. 

Тилігульська ВЕС стала проєктом великого росту команди ДТЕК ВДЕ, коли кожен співробітник отримав неоціненний досвід, який стане в нагоді компанії в майбутньому.

Наразі прогнозний річний обсяг виробництва електроенергії І черги Тилігульської ВЕС становить 390 млн кВт-год, що достатньо для покриття потреб до 200 тисяч домогосподарств. Робота ВЕС матиме й позитивний екологічний ефект – дозволить заощадити до 400 тисяч тонн викидів CO2 в атмосферу щорічно.

Вітроелектростанція стане більшою

«Наступний крок – це II черга, добудова 64 вітротурбін і досягнення запланованої потужності станції у 500 МВт. На цьому проєкті ми усі вийшли за межі звичних можливостей і показали, на що здатні», – підкреслює генеральний директор ДТЕК ВДЕ Олександр Селищев. 

Плани ДТЕК щодо розширення Тилігульської ВЕС – частина великої стратегії компанії щодо досягнення нульових викидів вуглецю до 2040 року та допомоги Україні стати експортером чистої енергії до Європейського Союзу. Вони залишаються залежними від додаткового фінансування в розмірі $450 млн переважно від іноземних інвесторів і, що дуже важливо, від підтримуваних державами міжнародних фінансових установ.

Добудова ВЕС зробить її найбільшою у Східній Європі та додатково забезпечить чистою енергією будинки й підприємства на півдні України, які значною мірою потерпають від перебоїв із електропостачанням через обстріли енергетичної інфраструктури.  

Подібні проєкти роблять внесок у посилення енергетичної безпеки України та допомагають будувати нову енергетику навіть у складних умовах війни.