Світ, затамувавши подих, слідкував за рухом борту спікерки США на шляху до Тайваню. Імʼя Ненсі Пелосі останній тиждень було у всіх на вустах, але хто вона така і яке її місце на політичній арені США? З цим допоможе розібратися матеріал BBC, з якого Forbes обрав головне.
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
У свої 82 Ненсі Пелосі – одна з найвпливовіших політиків у США. Експерт BBC Ентоні Закер каже, що Пелосі може вважати візит до Тайваню вагомою частиною своєї політичної спадщини. Хоча вона і не оголошувала про вихід на пенсію, перемога республіканців на виборах у листопаді може стати кінцем її політичної карʼєри. Такий історичний візит може бути її способом піти красиво.
Початок шляху Пелосі
Ненсі Пелосі – наймолодша із семи дітей колишнього мера Балтимора, Меріленд, Томаса Далесандро-молодшого. До коледжу вона вступила у сусідньому Вашингтоні, де познайомилася і вийшла заміж за фінансиста Пола Пелосі.
Спершу новостворена родина переїхала на Мангеттен, а потім – у Сан-Франциско, де Пелосі була домогосподаркою. За шість років вона народила пʼять дітей: чотирьох доньок і сина.
Її політична діяльність почалася у 1976-му: використовуючи родинні звʼязки, вона допомогла губернатору Каліфорнії Джеррі Брауну виграти праймеріз у Меріленді, коли він вирішив балотуватися в президенти.
Далі Пелосі почала просуватися вгору в демократичній партії Каліфорнії і зрештою стала її головою та виграла місце в Конгресі у 1988 році.
У 2001-му вона висунула свою кандидатуру на посаду заступниці лідера меншості в Палаті представників і виграла з невеликою перевагою, а наступного року стала вже лідеркою меншості.
Пелосі була однією з найвпливовіших, найвідвертіших противниць вторгнення США в Ірак у 2003-му. Така позиція допомогла демократам у 2006-му, коли вони вперше за 12 років отримали контроль над Палатою представників.
Партія обрала Пелосі спікеркою Палати, і вона стала першою жінкою на цій посаді.
Якщо щось трапиться із президентом і віцепрезидентом США, місце президента займає спікер Палати представників. Партія, що має більшість у Палаті, по суті має необмежений контроль над законотворчим процесом. Спікер, його заступники і голови комітетів визначають, які законопроєкти розглядати і за які голосувати. Вони встановлюють порядок денний і хід обговорення.
Другий термін
Під час виборів до Конгресу в 2018-му республіканці на кожному кроці намагалися представити її як радикалку з каліфорнійської еліти, яка виступає за великі бюджетні витрати. Це їм не допомогло, адже демократи змогли отримати більшість у Палаті представників.
Коли Пелосі повернулася в крісло спікера в 2018-му, то зіткнулася з кардинально іншими обставинами, ніж під час її попереднього терміну. На її шляху стояли Трамп і лідер сенатської більшості Мітч Макконелл, тому всі законопроєкти, схвалені її партією в Палаті, далі не просувалися.
Багато хто памʼятає її за саркастичні оплески Трампу після його виступу і те, як вона демонстративно порвала копію його промови, яку згодом назвала «маніфестом брехні». Воно і не дивно, що під час заколоту 6 січня прихильники Трампа бігали Капітолієм у пошуках саме спікерки і саме її кабінет розтрощили.
Спочатку Пелосі вагалася щодо процедури імпічменту, яку в історії США застосовували лише тричі. Та коли почало зʼявлятися все більше доказів тиску на Україну, вона зрештою сказала, що на таке зловживання владою не можна закривати очі. Проте імпічмент не вдався, оскільки Сенат контролювали республіканці.
За словами Закера, втрата демократами членів Конгресу суттєво ускладнила перші два роки президентства Джо Байдена, але навіть із невеликою перевагою Пелосі вдалося проштовхнути законодавчі плани президента.
Демократам у Палаті вдалося прийняти законопроєкт про допомогу тим, хто постраждав від COVID-19, двопартійний пакет витрат на інфраструктуру, кількатрильйонну програму екологічних і соціальних витрат та законопроєкт про захист одностатевих шлюбів.
Такі перемоги в час, коли втрата одного-двох голосів могла означати поразку, свідчить про її вміння контролювати лібералів і центристів у партії.
Хоча її рішення відвідати Тайвань дехто називає поспішним чи небезпечним, інші – навіть кілька політичних опонентів – хвалять її за сміливість. Це може бути фінальною демонстрацією того, що Ненсі Пелосі робить те, що хоче і коли хоче.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.