Понад 15 років День української вишиванки відзначають у всьому світі – від США до Бразилії, від Австралії до Ізраїлю. Уже два роки про історію, сучасні реалії і персоналій українського мистецтва дізнаються у різних країнах з каналу Ukrainian Art History. Усі 10 років війни в Україні правозахисники Центру громадянських свобод розказують світові про українців як про борців за свободу
Це лише невелика частина глобальних ініціатив, започаткованих, впроваджених і масштабованих когортою українців-активістів – амбасадорів України у світі, яких називають global Ukrainians. Це люди, які працюють у галузях освіти, науки, інженерії, математики, технологій, культури, екології та інших важливих для соціального розвитку сферах. Саме вони вже другий рік поспіль стають переможцями грантової програми Talents for Ukraine, ініційованої Благодійним фондом Київської школи економіки (KSE Foundation).
Forbes Brandvoice розповідає про трьох з-поміж багатьох талановитих global Ukrainians, чию роботу з популяризації України у світі відзначила грантами команда KSE Foundation.
Леся Воронюк
культурна кураторка, 36 років, м. Чернівці
Заснувала Всесвітній день вишиванки, до якого долучаються люди понад 100 країн – від студентів до високопосадовців і політиків. Її ініціатива перетворила вишиванку з елемента одягу на політичний символ солідарності з Україною і стала майданчиком лобіювання інтересів України у світі.
У 2006 році Леся запропонувала однокурсникам прийти на навчання у вишитому вбранні. «У перший рік було непросто почати носити вишиванку – тоді це був немодний одяг», – згадує Леся. Однак ця ініціатива принесла неабиякі позитивні результати – зараз День вишиванки відзначають у понад 100 країнах.
У 2015-му Леся стала співзасновницею і головою ГО «Всесвітній день вишиванки», що з того часу реалізувала понад 70 культурних проєктів в Україні і за кордоном. Найбільшим дітищем команди є День вишиванки, що відзначається у світі у третій четвер травня.
«Над цим Днем ми працюємо цілий рік: організовуємо виставки, дипломатичні прийоми, їздимо в експедиції, де збираємо автентичний матеріал, видаємо книги, знімаємо документальні фільми», – розповідає Леся Воронюк.
До війни команда ГО фокусувалася на артфестивалях, лекторіях, виставках, а зараз зосередилася на дослідницькій роботі: вивченні тем, про які ще ніхто не говорив. «Зараз третім тиражем українською й англійською мовами виходить книга «Нетлінні. Українська державна символіка у вишивці та ткацтві», де вперше зібрані понад 200 вишитих сорочок і рушників, створених і збережених українцями у часи СРСР. Це була їхня форма спротиву тоталітаризму, протистояння радянщині», – пояснює Леся.
Всесвітній день вишиванки – глобальна ініціатива, спрямована і на Україну, і на світ. Леся Воронюк певна: популяризація за кордоном зробить Україну важливим гравцем міжнародних відносин. За два роки інтерес до України у світі збільшився, констатує культурна кураторка. Та досі є гібридні асоціації про СРСР, неправильні наративи про українців і росіян. Хочеться, щоб іноземці думали про нас як про сильну самодостатню націю. Відстоювати себе треба через культурний контекст.
Завдяки гранту від KSE Foundation команда ГО «День вишиванки» закінчила книгу «Нетлінні…», а з продажу тиражу купила для ЗСУ дрон та бронемобіль і допомогла KSE Foundation облаштувати шкільне укриття.
Марина Борисенко
керівниця проєкту KSE Foundation, заступниця директора з гуманітарного напряму KSE Foundation
Усі переможці Talents for Ukraine – global Ukrainians. Спілкування українських науковців, культурних діячів, правозахисників, які отримали грант від KSE Foundation, з іноземними колегами розширює знання світу про Україну. А залучаючи до міжнародних благодійних проєктів уже знаних за кордоном призерів грантової програми, ми додаємо цим кампаніям градус успішності.
Маємо говорити не лише про країну, а й про націю. Знайомлячись із талановитими українцями, іноземці починають краще розуміти наші цінності, таланти і потенціал. Що більше знають про Україну і її потреби, то більше допомагають.
Global Ukrainians показують цінність України світові. Україна – передова країна з високим потенціалом, який ми маємо показувати. Треба втримати здоровий інтерес світу до України, що ґрунтується не на жалості чи шокових емоціях через війну, а на прагненні мати з нами партнерські відносини і розвивати науку, культуру, медицину.
Голос України на міжнародній арені гучний, та потребує посилення, бо увага іноземців потрохи зміщується з України на інші воєнні конфлікти. Ми потребуємо інструментів, що підсилять голос України за кордоном. Важливо, щоб правдиву думку про війну в Україні формували не лише політики, а й суспільні і культурні діячі, науковці, правозахисники, працівники великих корпорацій, середніх і малих компаній, люди на вулицях і вдома.
Оксана Семенік
історикиня мистецтва, засновниця інформаційного проєкту Ukrainian Art History, 26 років, м. Київ
Розповідає іноземцям про українське мистецтво в англомовному Twitter-каналі. Переконала американський музей визнати Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі не російськими, а українськими художниками. Продовжує відстоювати українську спадщину в музеях в усьому світі.
До великої війни Оксана працювала журналісткою, а у червні 2022-го створила проєкт Ukrainian Art History і стала його незмінною авторкою. Це майданчик у Twitter, який продукує контент англійською мовою про українське мистецтво.
«У Twitter ніхто не писав про українське мистецтво англійською, тож я вирішила спробувати», – розповідає історикиня.
Зараз канал має понад 34 000 підписників, серед яких професори Оксфорду, Гарварду та інших провідних вишів.
Мета проєкту – популяризація українського мистецтва серед українців та іноземців. «Ні ми не знаємо достатньо про наше мистецтво, ні тим паче іноземці, – каже Оксана. – А я розповідаю історії українських художників, правду про експропріацію з боку СРСР, про війну, яка триває зараз, але насправді не припинялася кілька сторіч. Пишу про викрадення росіянами робіт з українських музеїв на окупованих територіях, про знищені українські пам’ятники».
Перебуваючи у 2022 році на стажуванні в музеї Zimmerli у Нью-Джерсі, де представлена велика колекція українського мистецтва, Оксана виявила, що багато українських художників помилково занесені у музейний реєстр як російські. Такі помилки Оксана знайшла також у нью-йоркських MoMA та Музеї мистецтва Метрополітен, у філадельфійському та німецьких музеях. Історикиня почала переконувати їх визнати українськими художників, помилково ідентифікованих як російських. Зрештою музей Zimmerli визнав Рєпіна і Куїнджі українськими митцями, а «Російські танцівниці» Едґара Деґа справедливо стали «Танцівницями в українських костюмах».
Оксана певна: потрібно пояснювати світу, що українська культура не має нічого спільного з російською. Культурні проєкти – частина дипломатії, яка допомагає отримувати зброю, пояснює сенс війни, що триває, і не дає забути про Україну, каже вона.
Зараз Оксана працює над програмою «Українське мистецтво в іменах» на Радіо «Культура», де розповідає про репресованих і забутих українських художників, а також пише книгу про художницю Марію Примаченко.
«Важливо, що грант від KSE Foundation підтримує тих, хто залишається в Україні і не зобов’язує їхати за кордон на стажування чи навчання», – каже Оксана
Тимофій Милованов
президент KSE
Культурна дипломатія – це про стосунки і звʼязок між людьми в Україні і людьми у світі, вона формує сприйняття бренду українця і України у світі. Це про музику, поезію, фотографію чи художнє мистецтво, про наші історію, досягнення, мрії. Культурна дипломатія повільна, але вона будує довгострокову дружбу і підтримку у світі. Зараз ми маємо унікальну можливість у світі: Україну помітили як цікаву, героїчну країну, якою пишаються і на яку рівняються, і культурна дипломатія зафіксує цей бренд назавжди. А це дасть підтримку у боротьбі з РФ, зброю, вступ до ЄС і НАТО, гроші під час війни і після. І багато впливових друзів. Політична дипломатія перетворює бренд України і наші можливості у дії і результати.
Про Україну зі світом потрібно говорити, як людина до людини: щиро і без пафосу про те, що РФ напала на нас, а ми захищаємося, що ми вільні і хочемо жити вільно. Це допоможе будувати взаємовигідні довгострокові стосунки.
Україна зараз доволі популярна у світі, але не такої популярності ми хотіли. Тож треба підкріплювати знання світу про війну в Україні знаннями про унікальність українців, шалений людський капітал, потенціали і ресурси. Потрібно акцентувати на тому, що усього цього не стане, якщо Україна програє війну, і навпаки – світ стане кращим, якщо ми переможемо.
Олександра Матвійчук
правозахисниця, очільниця Центру громадянських свобод, 40 років, м. Київ
Центр громадянських свобод доводить світові, що Росія масово порушує права людини. У 2022 році команда Центру отримала першу в історії України Нобелівську премію миру.
Фахівці центру документують воєнні злочини на окупованих територіях України, розробляють зміни до законодавства відповідно до стандартів прав людини, організовують громадський моніторинг роботи поліції і судів, впроваджують освітні програми для молоді. Під час повномасштабної війни центр бореться з безкарністю, яку Росія веде проти України, показуючи світові українців як людей, які воюють за свободу та справедливість.
У 2022 році команда, у якій працювала Олександра, отримала першу в історії України Нобелівську премію миру.
«Ми багато років говорили, що Росія масово порушує права людини, становлячи небезпеку не лише для своїх громадян, а й для миру у світі. Цивілізований світ довго заплющував на це очі, але Нобелівська премія зробила голос правозахисників видимим», – каже правозахисниця.
«Теперішня війна є також війною за думки та серця людей у різних країнах світу – без їх допомоги складно протистояти такій потужній військовій силі, як РФ, – пояснює вона. – Допомагають тим, хто бореться та викликає симпатію, тож маємо бути саме такими».
Олександра певна, що кожен українець і вдома, і за кордоном є амбасадором України – за діями і словами кожного з нас світ уявляє, ким ми є і за що боремося. «Світ занадто довго дивився на нашу частину світу крізь російську призму – для багатьох народів нас не існувало. І зараз ми маємо змінити домінуючий наратив «давайте допоможемо Україні не програти» на інший – «допоможімо Україні виграти». Ця різниця вимірюється у типах озброєння, швидкості ухвалення рішень, силі санкцій», – підкреслює Олександра Матвійчук.
На участь у грантовій програмі від KSE Foundation її номінували друзі.
«Коли я отримала грант, була приємно здивована. Така підтримка людей, котрі працюють у різних галузях, дуже важлива, зокрема зараз», – каже Олександра.
Виплату правозахисниця витратить на навчання, щоб стати ще ефективнішою фахівчинею.
Довідка про грантову програму Talents for Ukraine
Грантова програма Talents for Ukraine була створена KSE Foundation у 2022 році за сприяння міжнародних благодійників. Мета програми – підтримка талановитих українців, які мислять нетривіально, і надання їм змоги розвиватися під час повномасштабної війни. Програма створена для тих, хто впливає на розвиток України та світу, сповнений творчої енергії, допитливий і винахідливий, має унікальний погляд, втілює велику ідею та вміє досягати результату. Щорічний бюджет програми – $1 000 000.
У 2023 році журі програми з-поміж майже 3500 заявок визначило 150 переможців. У 2024-му програма продовжилася. Акцент – на представниках напряму STEM (збірний термін, що об’єднує науку, технології, інженерію, математику – ред.), які змінюють на краще Україну і світ.
Програма доступна для всіх, кожен може спробувати свої сили або номінувати свого друга, викладача чи колегу. Для участі у програмі потрібно заповнити анкету учасника на сайті KSE Foundation за цим посиланням.
Заповнити анкету учасника програми Talents for Ukraine можна на сайті KSE Foundation за цим посиланням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.