Науковці на мільйон. Як отримати грант від Talents for Ukraine, якщо ви талановитий дослідник

З 15 лютого триває друга хвиля програми та вже відомі імена перших переможців. Цього разу команда KSE Foundation зосередила увагу на представниках напряму STEM – на їхню підтримку буде спрямовано 60% бюджету. Чому саме науковці? Бо наука – це запорука перемоги України, її майбутнього і післявоєнного відновлення, певні у фонді.

Розповідаємо, ким же потрібно бути, аби отримати грант, та яких змін можна очікувати після перемоги у Talents for Ukraine.

Зацікавленість Анастасії Торянік освітньо-науковою галуззю сформувалася в юності. «Коли я вступила на магістратуру до Київського академічного університету, побачила контраст між моїми знаннями, здобутими у Запоріжжі, і рівнем столичних студентів. Збагнула, що треба робити все, аби освіта не була елітарною перевагою заможних». 

До великої війни Анастасія волонтерила й організовувала освітні та наукові проєкти у Запоріжжі. Зараз вона працює інженеркою в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій. Також Анастасія – методистка у Запорізькому обласному еколого-натуралістичному центрі. А у місцевому науковому ліцеї Хортицької академії вона викладає STEM, готуючи учнів до захисту наукових робіт. Однак Торянік не сприймає зайнятість у ліцеї та центрі як класичну роботу. Це служіння країні, науці, своєму місту, пояснює вона.

Багато освітніх закладів з окупованих територій релокувалися до Запоріжжя. Щоб їм було трохи легше працювати під час війни, Анастасія розділила свій грант від KSE Foundation між десятьма навчальними закладами.

«Перемога у грантовій програмі – моє репутаційне надбання, завдяки якому я можу зробити більше для освіти й науки», – пояснює Анастасія.

Вона певна: сила українських науковців – у вмінні плідно працювати навіть зі скромною матеріально-технічною базою. У її планах – відкриття у Запоріжжі наукового музею і, звісно, популяризація освіти та науки.

Наталя Кравченко

керівниця напряму розвитку талантів та спільнот KSE Foundation

Читати більше Згорнути

Філософія Talents for Ukraine – підтримка різноманіття. Переможці, котрі отримали гранти, дуже різні люди, немає єдиної характеристики, яка б їх об’єднала. Розробляючи правила програми Talents for Ukraine, у KSE вирішили: переможцем може стати будь-яка людина – і досвідчений фахівець, і початківець, ще не відомий у професійному ком’юніті. Головне – здобутки, вмотивованість і натхненність.

Журі програми виокремило фактори, на яких ґрунтується відбір і які мають бути показані учасниками у мотиваційному листі та відеоролику:

1. Творча енергія. Учасники мають розказати, що вони дослідили, винайшли. Як обрали шляхи для навчання? Які здобутки мали, які проблеми долали?
2. Допитливість і винахідливість. Шукаємо тих, хто робить дійсно щось незвичайне. 
3. Унікальний і креативний погляд на речі. Наші переможці роблять щось так, як ніхто цього не робить. Це можуть бути технології, новаторство, незвичне поєднання галузей.
4. Втілення великої ідеї. Людина має створювати щось корисне, у що повірять інші. Це творчість, помножена на користь: винахід, проєкт, дослідження, продукт, що якісно змінять життя суспільства.
5. Досягнення результату. Треба показати, що ви покращили своєю роботою, що виникло чи було створене завдяки вашому винаходу або проєкту.

«Наша» людина має потенціал і соціальну енергію, здатну змінити світ. Це людина-двигун, метелик, змах крил якого викликає якісні зміни навколо. Зустріти таких людей непросто. Тому KSE відкриває усі шляхи, які приведуть їх до нас: будь-хто може заповнити форму і подати заявку, розповівши про свого вчителя, наставника, колегу, друга, вартих підтримки. Так сталося із цьогорічним тріумфатором кінопремії «Оскар» – українським режисером-документалістом Мстиславом Черновим: він не подавав заявку на грант, але отримав його, бо про нього нам розповіли колеги. 

Після закінчення радіофізичного факультету та аспірантури КНУ у 1991 році Денис Шека почав працювати на кафедрі математики та теоретичної радіофізики. Захистив докторську, написав понад 250 наукових праць, став лауреатом премії НАНУ ім. О.С. Давидова, отримав низку відзнак і грантів.

Останні 10 років науковець разом з українськими й закордонними колегами розробляв теорію криволінійного магнетизму. Українці займалися теоретичною стороною, а колеги з Німеччини, США, Франції й Італії впроваджували все на практиці, бо в Україні відповідних технічних можливостей не було. Результати досліджень вразили наукове ком’юніті України та світу – це був науковий прорив. Так Денис Шека став одним із засновників теорії криволінійного магнетизму. 

Практична користь дослідження лежить у площині фізики, робототехніки й навіть медицини (йдеться про сприяння штучному заплідненню), розповідає науковець. 

Він був здивований, коли виграв грант від KSE Foundation, адже заявку не подавав. З’ясувалося, його номінувало журі фонду. «Було несподівано і приємно, що мою роботу визнали. Добре, що існують такі ініціативи, котрі готові підтримати науковців», – каже Денис Шека. Кошти він, імовірно, витратить на наукові подорожі та літературу.

«Винятковість української науки, – певен Шека, – у сильній школі й високій підготовці студентів, попри сучасні виклики. Навіть під час війни багато українських студентів хочуть займатися наукою. Тож є заради кого викладати та кому передавати знання».

Олена Карлова і до великої війни, і зараз популяризує математику серед чернівчан. У 2017-му вона організувала науково-творче обʼєднання «Математична майстерня». Це гурток, що перетворився на ком’юніті з 25 осіб: студентів, учителів, викладачів. Заняття організовано за віковими категоріями, їх проводять викладачі, аспіранти й магістри факультету математики та інформатики ЧНУ, щоб зацікавлювати дітей і молодь у вивченні математики.

Олена певна, що популяризувати науку треба, аби поглибити знання суспільства про навколишній світ і розвінчати міфи, які багато хто сприймає за правду.

Частину гранту від Київської школи економіки науковиця вклала у процес популяризації математики серед школярів області, частину – у подорожі разом з учнями. Ще частину коштів вона відклала на видання науково-популярних книг – їх математикиня писатиме найближчим часом.

Серед планів Олени Карлової – відкриття у Чернівцях музею математики й математичного кафе. «Це буде заклад з «математичним» інтер’єром і мінібібліотекою з головоломками й довідниками, де кілька разів на тиждень збираються науковці, викладачі, студенти, щоб присвятити час математиці. Вони розв’язуватимуть задачі й обговорюватимуть математичні питання», – каже науковиця.

Світлана Денисенко

директорка благодійного фонду KSE Foundation

Читати більше Згорнути

Грант отримують люди, які чітко розуміють свою мету і генерують ідеї, що змінять суспільство. Йдеться не про здатність змінити весь світ, достатньо буде показати, як ви якісно змінюєте спільноту навколо себе.

Серед усіх поданих заявок 15% тих, про кого яскраво і натхненно розповіли близькі, а з-поміж переможців понад 20% таких героїв. Іноді колеги навіть краще можуть розкрити талант людини, котра сама соромиться розповідати про власні розробки та успіх.

Під час війни голос української науки може зазвучати так гучно, як ніколи, і допомогти відстоювати інтереси України. Для цього треба популяризувати українське наукове ком’юніті, говорити його голосами на міжнародних наукових майданчиках.

Наука є двигуном розвитку нації. І до великої війни, і зараз наука не отримувала фінансування у тому обсязі, якого вона потребує. Тож ми прагнемо підтримувати українських науковців, щоб вони залишалися українським академічним надбанням і не виїжджали за кордон.

У 1995 році Нана Войтенко захистила кандидатську, а у 2004-му – докторську дисертацію в Інституті фізіології ім. Богомольця. 20 років вона вивчає механізми хронічного болю і вплив на нього імунної системи людини. Разом з колегами започаткувала День мозку – у третій тиждень березня. 

Три роки тому Нана Войтенко стала ректоркою Академії «Добробут» – освітнього хабу післядипломної освіти медиків. У 2022-му науковиця отримала грант від Національного фонду досліджень на розробку новітніх імплантів для регенерації пошкоджених нервів. «Зараз тестуємо цю новацію на тваринах. Далі у планах – тестування на пацієнтах за співпраці з Інститутом нейрохірургії», – каже вона. 

Нейробіологиня наголошує, що для популяризації науки з боку держави й вищих навчальних закладів потрібні кошти й увага до науковців. «Треба популяризувати українську науку у світі. Наш держбюджет під час війни наповнюється здебільшого за рахунок західної допомоги, тому нам безупинно треба показувати світові, що і як ми досліджуємо, і доводити, що у нас є лабораторії та кваліфіковані команди для цього. Це дозволить залучати фінансування на наукові винаходи, зокрема, на ті, що полегшать життя поранених», – зазначає Нана Володимирівна.

На грант Нану Войтенко номінувало журі KSE Foundation. Нагороду нейробіологиня витратила на донати військовим, стипендії інтернам-ВПО та підтримку стипендії, започаткованої на честь її загиблого на фронті колеги Біжана Шаропова.

Юрій Халавка – доктор хімічних наук, викладач Чернівецького національного університету та голова журі Всеукраїнської інтернет-олімпіади з хімії. З року в рік він готує школярів до участі у турнірі юних хіміків та викладає у Малій академії наук. Під час великої війни Юрій разом із колегами взявся за роз’яснювальну роботу серед українців: пояснював принцип дії вибухонебезпечних предметів, розповідав про небезпеку аварій на ядерних об’єктах і правила поведінки у разі застосування ядерної зброї.

Юрій констатує, що популярність наукових дисциплін серед дітей падає. Кадрів бракує навіть у наукоємних підприємствах, де непогано платять, каже науковець. Причину він вбачає у ресурсозатратності опанування наукових професій – тому, мовляв, молодь обирає легші кар’єрні шляхи.

«Вчителі викладають предмет добре, але часто не можуть показати дітям перспективу їхньої реалізації у хімії. А це колосальні можливості: виробництво, медицина, фармацевтика!» – продовжує Юрій. Учений певен: науку потрібно популяризувати в Україні та світі. Розуміння логіки відкриттів і раціональне мислення у науковій парадигмі є запорукою розвитку людини, каже він. До того ж популяризація української науки у світі – це частина дипломатії, яка формує довіру до країни. 

Грант став для Юрія опорою, елементом стабільності, давши надію на те, що далі працювати буде трохи легше. На кошти, отримані від KSE Foundation, хімік придбав на кафедру зарядні станції для виконання експериментів за відсутності електрики.

Тимофій Милованов

президент Київської школи економіки

Читати більше Згорнути

Без наукових розробок і технологій ми не зможемо захистити Україну, осучаснити медицину і врятувати життя чи, скажімо, встановити модерновий протез. Наше суспільство ще молоде, тому не всі в Україні розуміють, що без науки ми не можемо існувати. Якщо для декого наука є чимось абстрактним – це через неосвіченість та дискредитацію через псевдонауку, коли керівниками наукових установ стають не науковці, а бюрократи, або коли дисертації рясніють плагіатом. Це неприйнятно для сучасного дорослого демократичного суспільства: маємо цінувати не диплом, а надбання, реальний внесок у науку. Talents for Ukraine допомагає саме їм – людям, які роблять внесок у науку, а не тим, у кого гарне резюме.

Науки в Україні мало, але вона є і її треба берегти. Популяризувати науку – завдання самих науковців. Вони мають показувати свою важливість для суспільства, говорити з людьми й зачаровувати їх дослідницьким романтизмом, здатністю пізнавати глибини світу.

В українській культурі мало тих, кого можна було б назвати рок-зірками науки: популярними, авторитетними. Водночас американські науковці часто є зірками соцмереж, пишуть науково-популярні книги, заохочуючи дітей та підлітків так сильно, що ті прагнуть повторити їхню кар’єру. Вони інфлюєнсери, лідери думок, бо знайшли мову, якою можна вільно говорити з суспільством.

Спеціалізація Сергія – фізика, твердотільна електроніка, мікроелектроніка, наноелектроніка. 

Кандидат фізико-математичних наук, доцент, старший науковий співробітник Національної академії наук України, до великої війни він викладав у Бердянському університеті та працював у центрі дитячої творчості – навчав вихованців прикладної фізики й точного приладобудування. Зараз живе у Києві й не полишає своїх розробок. Сімченко розробив інноваційний прилад – систему автономного виявлення вибухонебезпечних предметів під водою.

«Прикладна користь розробки – безпечний пошук в акваторії рік і морів вибухонебезпечних предметів. Безекіпажний прилад здатен знаходити їх та розміновувати. Дистанційне управління забезпечує час його роботи під водою на великій глибині – людина не може занурюватися так глибоко і так надовго», – каже Сергій. Зараз він з колегами вдосконалює розробку. Щоб процес ішов швидше, Сімченко витратив грант, отриманий від KSE. 

«Грант – це визнання успіху, – каже Сімченко, – я хотів показати розробку, і не надто вірив, що переможу. І маю сказати, це дуже мотивує на подальшу роботу!»

Сьогодні українська наука перебуває на гідному рівні порівняно з наукою найбільш розвинених країн, зазначає він. «Рівень фінансування не той, але талановитих людей у нас багато, і їх треба заохочувати. Найцінніше, що має людство, – час, і треба використовувати його раціонально. Популяризувати науку, фінансувати й заохочувати розробки, що поліпшать життя людей і наблизять перемогу», – резюмує Сергій.

Богдан Рубльов закінчив факультет кібернетики КНУ у 1986 році й пройшов шлях від асистента до професора, став доктором фізико-математичних наук та заслуженим працівником освіти України. А ще він – організатор сотень олімпіад з математики. З 2007 року він організовує участь українських школярів у різноманітних міжнародних змаганнях, зокрема в Міжнародній математичній олімпіаді.

«Українські школярі активно цікавляться математикою. Про це свідчить популярність наших змагань. Я не ходжу по школах і не запрошую. Розміщую на сайті анонс і маємо аншлаг, – говорить математик. – Це дуже добре, адже нейронні зв’язки, які виникають у мозку, коли дитина розв’язує математичні задачі, дарують креативність і логічність мислення на все життя».

У нас дуже талановита молодь – іноді розумніша, ніж у США і Великій Британії, тож важливо, щоб вона не їхала за кордон, резюмує математик. «Зупинити це можна, показавши українцям перспективи вдома. Вітчизняну науку треба робити привабливою – необхідне гідне фінансування. Держава має підтримувати, адже людина у 25 років обирає: або науку без забезпеченого завтра, або високооплачувану роботу». 

Програма Talents for Ukraine була придумана і реалізується для всіх і кожного. «Українцям треба звертати увагу на своїх друзів, рідних, колег і вчителів – а що, як грант від KSE Foundation призначений саме їм і стане для них знаком, що Україна цінує їхні досягнення і підтримує у складні часи?» – каже Світлана Денисенко.

Матеріали по темі

Категорія

BrandVoice

Дата

15 лютого

Здійснюючи мрії. Як благодійний фонд Київської школи економіки підтримує обдарованих українців, котрі наближають перемогу