Проблеми з електрикою, водопостачанням та опаленням не є для більшості українців приводом змінювати місце проживання. Про це свідчать дані опитування, проведеного Gradus у січні 2026 року. Більшість респондентів не планує релокуватися, якщо ситуація не стане критичною. Лише на крайній випадок невелика частка людей розглядає тимчасовий виїзд з поверненням після врегулювання ситуації.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- 87% опитаних українців не змінили місця проживання через атаки на енергетику і відповідні побутові складнощі. Найбільш мобільними виявилися мешканці сходу і Києва – регіонів, що найбільше потерпають від атак на енергетичну інфраструктуру. З цих регіонів тимчасово переїхали відповідно 21% і 18% опитаних.
- Серед 13% тих, хто був змушений мігрувати через енергетичну скруту, 60% переїхали в межах своєї області, і ще 50% – в іншу область в Україні. Більшість опитаних мають намір повернутися до свого постійного місця проживання після потепління та як тільки дозволить безпекова ситуація. Проте значна частка мешканців східного та північного регіонів (відповідно 16% і 22%) допоки не планують повернення.
- Інтенсивні атаки на енергетичну інфраструктуру не призвели до підвищення міграційних намірів. Менше 10% респондентів мають намір виїхати з України протягом наступних шести місяців, що відповідає рівню міграційних намірів попередніх опитувань Gradus.
- Серед факторів, які можуть спонукати змінити своє рішення на користь виїзду, найбільш вагомими є загроза власному або членів родини життю і здоров’ю, можлива окупація регіону Росією, втрата житла чи відсутність базових побутових умов: води, опалення та світла. При цьому відсутність побутових умов все ще не на першому місці з можливих причин зміни місця проживання.
- У разі подальшого погіршення ситуації та умов проживання готові змінити поточне місце проживання менше половини респондентів (43%). Факторами, які стимулюватимуть до такого рішення, можуть бути: зниження температури в оселі менше 10°С, відсутність електрики, водопостачання чи водовідведення понад 48 годин поспіль.
- Значна частка респондентів заздалегідь підготували своє помешкання до складної зими, встановивши необхідне обладнання або навіть маючи автономне забезпечення. Проте така сама частка не має необхідних устаткувань і повністю залежить від комунальних служб.
- «Тактика енергетичного терору, яку застосовує Росія, суттєво ускладнює життя українців, але не є фактором, що може спричинити повтор міграційної хвилі, яку ми спостерігали в перші місяці повномасштабного вторгнення. Після поточної зими населення ще ретельніше підійде до підготовки своїх помешкань і побуту до наступного холодного сезону», – коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та CEO дослідницької компанії Gradus.
- У цілому очікування довготривалої війни лишаються незмінними. Цей показник значно менше реагує на будь-які мирні ініціативи чи перемовини, аніж на початку 2025.
- Незважаючи на важку зиму і перспективу тривалої війни, значна частка респондентів зберігає оптимізм і очікує, що Україна внаслідок цієї війни стане сильнішою.
Контекст
Дослідження провела компанія Gradus за допомогою анкети у мобільному додатку. У ньому брали участь чоловіки та жінки віком 18–60 років, які живуть у містах України з населенням понад 50 000, крім тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Опитування проводили 22 січня 2026 року, взяли участь 1000 респондентів.
Уряд оголосив надзвичайний стан в енергетиці з графіками відключень для всіх споживачів, включаючи бізнес.
21 січня уряд виділив понад 2,5 млрд грн із резервного фонду на великі генератори для семи областей.
Найскладніша ситуація в енергосистемі залишається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях.
На вечір 28 січня без теплопостачання залишаються ще 639 багатоповерхівок столиці, уточнив мер Києва Віталій Кличко.
