Проблеми з електрикою, водопостачанням та опаленням не є для більшості українців приводом змінювати місце проживання. Про це свідчать дані опитування, проведеного Gradus у січні 2026 року. Більшість респондентів не планує релокуватися, якщо ситуація не стане критичною. Лише на крайній випадок невелика частка людей розглядає тимчасовий виїзд з поверненням після врегулювання ситуації.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- 87% опитаних українців не змінили місця проживання через атаки на енергетику і відповідні побутові складнощі. Найбільш мобільними виявилися мешканці сходу і Києва – регіонів, що найбільше потерпають від атак на енергетичну інфраструктуру. З цих регіонів тимчасово переїхали відповідно 21% і 18% опитаних.
- Серед 13% тих, хто був змушений мігрувати через енергетичну скруту, 60% переїхали в межах своєї області, і ще 50% – в іншу область в Україні. Більшість опитаних мають намір повернутися до свого постійного місця проживання після потепління та як тільки дозволить безпекова ситуація. Проте значна частка мешканців східного та північного регіонів (відповідно 16% і 22%) допоки не планують повернення.
- Інтенсивні атаки на енергетичну інфраструктуру не призвели до підвищення міграційних намірів. Менше 10% респондентів мають намір виїхати з України протягом наступних шести місяців, що відповідає рівню міграційних намірів попередніх опитувань Gradus.
- Серед факторів, які можуть спонукати змінити своє рішення на користь виїзду, найбільш вагомими є загроза власному або членів родини життю і здоров’ю, можлива окупація регіону Росією, втрата житла чи відсутність базових побутових умов: води, опалення та світла. При цьому відсутність побутових умов все ще не на першому місці з можливих причин зміни місця проживання.
- У разі подальшого погіршення ситуації та умов проживання готові змінити поточне місце проживання менше половини респондентів (43%). Факторами, які стимулюватимуть до такого рішення, можуть бути: зниження температури в оселі менше 10°С, відсутність електрики, водопостачання чи водовідведення понад 48 годин поспіль.
- Значна частка респондентів заздалегідь підготували своє помешкання до складної зими, встановивши необхідне обладнання або навіть маючи автономне забезпечення. Проте така сама частка не має необхідних устаткувань і повністю залежить від комунальних служб.
- «Тактика енергетичного терору, яку застосовує Росія, суттєво ускладнює життя українців, але не є фактором, що може спричинити повтор міграційної хвилі, яку ми спостерігали в перші місяці повномасштабного вторгнення. Після поточної зими населення ще ретельніше підійде до підготовки своїх помешкань і побуту до наступного холодного сезону», – коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та CEO дослідницької компанії Gradus.
- У цілому очікування довготривалої війни лишаються незмінними. Цей показник значно менше реагує на будь-які мирні ініціативи чи перемовини, аніж на початку 2025.
- Незважаючи на важку зиму і перспективу тривалої війни, значна частка респондентів зберігає оптимізм і очікує, що Україна внаслідок цієї війни стане сильнішою.
Контекст
Дослідження провела компанія Gradus за допомогою анкети у мобільному додатку. У ньому брали участь чоловіки та жінки віком 18–60 років, які живуть у містах України з населенням понад 50 000, крім тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Опитування проводили 22 січня 2026 року, взяли участь 1000 респондентів.
Уряд оголосив надзвичайний стан в енергетиці з графіками відключень для всіх споживачів, включаючи бізнес.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
21 січня уряд виділив понад 2,5 млрд грн із резервного фонду на великі генератори для семи областей.
Найскладніша ситуація в енергосистемі залишається в Києві, Київській, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях.
На вечір 28 січня без теплопостачання залишаються ще 639 багатоповерхівок столиці, уточнив мер Києва Віталій Кличко.
