Частка українців, які категорично виступають проти передачі всієї Донецької області під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки від США та Європи, скоротилася з 62% на початку березня до 57% наприкінці квітня 2026 року. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Водночас частка тих, хто готовий погодитися на таку поступку, зросла з 33% до 36%, хоча більшість із них називають це важким компромісом. Ще 7% респондентів не визначилися.
- Соціологи зазначають, що загалом громадська думка щодо цієї пропозиції залишається стабільною: більшість українців і надалі критично ставляться до ідеї «обміну територій» на гарантії безпеки.
- Водночас у КМІС нагадують, що в лютому рівень підтримки такої ініціативи був значно нижчим, коли респондентам уточнювали, що гарантії безпеки від США не передбачатимуть розміщення американських військ в Україні, закриття неба чи безоплатного постачання зброї.
- Більшість українців – 60% – вважають, що головну відповідальність за зрив зусиль із завершення війни несе Росія. Ще 14% покладають найбільшу відповідальність на США. Україну винною у невдачі мирного процесу вважають 7% опитаних, Європу – 5%.
- Лише 17% респондентів очікують завершення війни вже влітку 2026 року. Ще 14% прогнозують припинення бойових дій до кінця року. Таким чином, 31% українців вважають, що війна може завершитися до кінця 2026 року.
- Водночас майже половина опитаних – 48% – очікують завершення війни лише у 2027 році. З них 38% говорять про другу половину року. Ще 21% не змогли визначитися зі своїм прогнозом. Соціологи роблять висновок, що українці переважно налаштовані на тривале продовження війни.
- Також продовжує зменшуватися частка громадян, готових терпіти війну «стільки, скільки буде необхідно». Якщо на початку березня таких було 54%, то наприкінці квітня – вже 48%. Ще 4% заявили, що готові витримувати війну протягом року. Таким чином, про готовність до тривалого протистояння зараз говорять 52% українців проти 57% у березні.
- Частка тих, хто готовий терпіти війну лише кілька місяців або пів року, майже не змінилася – 29% проти 28% у березні. Натомість зросла невизначеність: якщо раніше не могли відповісти 16% респондентів, то зараз – 19%.
- Навіть серед тих, хто готовий терпіти війну лише короткий час, значна частина відкидає територіальні поступки. Так, 44% із них категорично не сприймають ідею передачі Донбасу в обмін на західні гарантії безпеки.
- Серед респондентів із невизначеною позицією щодо власного «запасу міцності» таку пропозицію відкидають 49%. Для порівняння, серед тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, категорично проти виступають 69%.
- Порівняно із січнем 2026 року серед українців також знизився рівень довіри до гарантій безпеки як від Європи, так і від США. Якщо на початку року 59% респондентів вірили, що Європа у разі нового нападу Росії надасть достатню підтримку Україні, то у квітні таких було вже 52%. Водночас частка тих, хто не вірить у європейську підтримку, зросла з 31% до 41%.
- Щодо США зміни виявилися ще помітнішими. У січні частки тих, хто довіряв і не довіряв американським гарантіям безпеки, були майже однаковими. Проте у квітні вже більшість українців не вірять у готовність США надати необхідну підтримку.
- Частка скептиків зросла з 40% до 57%, тоді як рівень довіри до американських гарантій знизився з 39% до 27%. Крім того, у випадку США значно більше респондентів не змогли визначитися з відповіддю – 16% проти 7% у випадку Європи.
Контекст
Опитування КМІС проводилося 20–27 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів із подальшим статистичним зважуванням. Дослідження охопило всі регіони України на територіях, підконтрольних уряду. Усього було опитано 1005 респондентів віком від 18 років, які на момент опитування проживали в Україні. До анкети за ініціативою КМІС також додали запитання про війну та мир.
До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій, хоча частина опитаних – це внутрішньо переміщені особи, які виїхали з окупованих регіонів. Також опитування не охоплювало громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних умов статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% – для близьких до 25%, 2,5% – для близьких до 10% та 1,8% – для близьких до 5%.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
У КМІС зазначають, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися певне систематичне відхилення. Водночас соціологи вважають, що результати дослідження залишаються репрезентативними та дозволяють надійно оцінювати суспільні настрої.
