Українська компанія Fire Point працює над новою балістичною ракетою FP-9 із дальністю до 800 км, яка має стати дешевшим аналогом ATACMS, а також розвиває лінійку ударних дронів великої дальності. Про це розповів головний конструктор компанії Денис Штілерман в інтерв’ю Армія TV. Forbes Ukraine публікує головне з розмови.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Ключові факти
- Балістична ракета FP-9. Fire Point розробляє балістичну ракету FP-9 із дальністю близько 800 км. За словами Штілермана, вона має бути щонайменше в 2,5 раза дешевшою за західні аналоги на кшталт ATACMS. Очікувана швидкість ракети перевищить 1200 м/с. Це, за словами конструктора, може спростити подолання систем протиповітряної оборони. Перші випробування FP-9 планують провести на початку літа.
- Ракети FP-5 та FP-7. Ще один проєкт компанії – ракета FP-7 – перебуває на етапі підготовки до бойових випробувань. Перші бойові застосування, за словами Штілермена, можуть відбутися до початку літа. Окремим проєктом є крилата ракета «Фламінго» (FP-5). Вона летить на дуже малій висоті – до 40 м. За словами розробників, це знижує ймовірність її виявлення системами ППО.
- FP-1 і FP-2. Серед інших розробок – ударні дрони FP-1 і FP-2. Модель FP-2 створили на запит військових для ураження складів і командних пунктів на відстані 100–200 км від лінії фронту. Її бойова частина становить 105 кг. Після модернізації її планують збільшити до 158 кг завдяки зміні конструкції бака. FP-1 після модернізації може нести 105 кг бойового навантаження на відстань до 1000 км.
- Тактика запусків. Компанія відмовилася від запусків дронів з аеродромів або стаціонарних платформ. Тепер їх запускають із вантажівок, які маскуються під цивільний транспорт. Таке рішення, за словами головного конструктора Fire Point, робить складнішим відстеження пускових установок. Використання піростарту дає змогу запускати апарати з місця без попереднього розгону.
- Матеріали і виробництво. У виробництві компанія відмовилася від алюмінію на користь карбону та композитів. Такі матеріали менш помітні для радарів і спрощують виробничий процес. За словами Штілермана, нинішні виробничі потужності дозволяють виготовляти близько 200 апаратів на день.
- Технологія навігації без GPS. Компанія розробила рішення map-matching на базі дешевих нічних камер, що дозволяє дронам FP-1 і FP-2 точно влучати в ціль, орієнтуючись за мапою висот і рельєфу навіть в умовах дії РЕБ.
- Захист виробництва. Виробництво розосереджене по Україні. Загальна площа виробничих майданчиків перевищує 200 000 кв. м і охоплює понад 50 локацій. Ключові підприємства мають дубльовані майданчики. У разі руйнування одного цеху команда може відновити виробництво на резервній локації протягом доби.
- Документація радянських систем. Штілерман звернув увагу на проблему втрати радянської конструкторської документації. Частина архівів залишилася в Росії або була втрачена на українських держпідприємствах. Через це інженерам довелося заново розробляти деякі системи, зокрема польотний контролер для балістичних ракет.
- Проєкт Freya. Окремою ініціативою є проєкт Freya – ідея створення пан’європейського балістичного щита. За словами генерального конструктора, ракета на базі радянських систем С-400 із модернізованим двигуном могла б використовуватися як перехоплювач у разі інтеграції з європейськими радарами та командними центрами.
- Кадрова проблема. Штілерман заявив про дефіцит інженерів в Україні. За його словами, під час тестування студентів задачами зі старих іспитів КПІ жоден не зміг їх розв’язати. Для пошуку нових фахівців компанія планує проводити хакатони разом із Марією Берлінською. Команди-переможці зможуть отримати гранти на свої розробки до $60 000.
Матеріали по темі
