Економічні наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном почали виходити далеко за межі Близького Сходу. Закриття Ормузької протоки, атаки на порти Перської затоки та перебої в авіаційних і морських перевезеннях вже підвищують ціни на енергоносії та створюють ризики для світових ланцюгів постачання, пише Bloomberg.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Ключові порти Перської затоки фактично перетворилися на військові цілі, а Ормузька протока – один із найважливіших енергетичних маршрутів світу – наразі практично закрита для судноплавства. Через це різко зросли ціни на паливо та ставки фрахту. Через протоку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
- Перебої вже торкнулися контейнерних перевезень і авіакарго. Частина повітряних перевезень на Близькому Сході була призупинена на тиждень, а обсяги світової вантажної авіації скоротилися приблизно на 18%. За оцінками платформи Xeneta, тарифи на авіадоставку через регіон можуть у короткостроковій перспективі зрости у два-три рази.
- Контейнерні перевезення також зазнали серйозних збоїв. Кількість нових бронювань для доставки вантажів у порти на схід від Ормузької протоки за два дні впала на 81%, повідомляє компанія Vizion. Близько 100 контейнеровозів залишаються всередині Перської затоки, не наважуючись покинути її через ризики атак.
- Світові судноплавні компанії призупиняють частину маршрутів. Через перенаправлення вантажів різко зростає перевантаження в альтернативних портах. Наприклад, завантаженість індійського порту Нхава-Шева підскочила до 64% з 10% на початку березня, а у Сінгапурі та Коломбо вона вже перевищує 40%.
- Конфлікт впливає не лише на енергетичні ринки. За оцінкою Bloomberg Economics, під загрозою опинилися поставки приблизно 7% світового експорту добрив, майже 6% дорогоцінних металів, понад 5% алюмінію та близько 4,4% цементу, які відвантажуються через порти Перської затоки.
- Міжнародний валютний фонд попереджає, що новий геополітичний шок посилює ризики для світової економіки. Директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва заявила, що глобальна економіка досі демонструвала стійкість до криз, але новий конфлікт створює додаткову невизначеність і може підштовхнути інфляцію.
- Енергетичний фактор уже відчувають споживачі. У США ціни на бензин досягли максимумів за час президентства Дональда Трампа. Адміністрація США намагається пом’якшити ситуацію і навіть дозволила Індії тимчасово збільшити закупівлі російської нафти.
- Поки що економісти вважають, що прямий вплив на глобальний ВВП буде помірним, але ситуація може змінитися, якщо конфлікт затягнеться. Уразливішими до наслідків війни називають економіки Азії, єврозони та Великої Британії, які сильніше залежать від поставок енергоносіїв з Перської затоки.
Контекст
Спільні удари США та Ізраїлю по Ірану й убивство верховного лідера аятоли Алі Хаменеї спричинили відповідь Тегерана. Іран атакував енергетичну інфраструктуру сусідніх арабських країн і пригрозив перекрити Ормузьку протоку – через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-які перебої у цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії та ризики для світової економіки.
Інвестиційний банк Goldman Sachs попередив, що ціни можуть перевищити $100 за барель уже наступного тижня, якщо ситуація з Ормузькою протокою не стабілізується. Якщо ж обмеження судноплавства збережуться протягом березня, ціни можуть перевищити пікові значення 2008 і 2022 років. Востаннє масштабні логістичні шоки подібного рівня світова економіка переживала під час пандемії COVID-19.
Президент Трамп заявив, що Сполучені Штати готові вести військову кампанію проти Ірану стільки часу, скільки буде потрібно. Він неодноразово підкреслював, що запаси високоточної зброї практично необмежені, а американські сили можуть працювати «набагато довше», ніж початково прогнозував Пентагон. Трамп наголосив, що війна триватиме, доки Іран не піде на безумовну капітуляцію.
7 березня у дописі у своїй соцмережі Трамп назвав Іран «лузером» і анонсував «дуже сильний удар» протягом дня.
