Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) відновив прийом нафти від вантажовідправників та її відвантаження через морський термінал у порту Новоросійськ після зупинки операцій через атаки на танкери у Чорному морі. Про це 27 липня пише Tengrinews.kz з посиланням на Міністерство енергетики Казахстану.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За словами офіційної представниці відомства Асель Серікпаєвої, наразі на двох причальних пристроях КТК триває завантаження танкерів Seamajesty та Milos, які приймають нафту від компанії «Тенгізшевройл».
- Відновлення роботи консорціуму дозволяє нафтовидобувним компаніям продовжити постачання сировини до трубопровідної системи та відновити експорт через морський термінал.
- У Міненерго Казахстану зазначили, що подальші операції на терміналі проводитимуться з урахуванням безпекової ситуації. Відомство координує дії з керівництвом КТК, найбільшими вантажовідправниками та іншими учасниками процесу.
- Сам КТК підтвердив відновлення транспортування та перевалки нафти. У компанії повідомили, що о 12:28 було запущено нафтопровід «Тенгіз – Новоросійськ», а всі об’єкти консорціуму працюють у штатному режимі.
Контекст
19 липня українські безпілотники атакували морський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську під час завантаження нафти. Після удару операції з відвантаження сировини тимчасово зупинили.
У ніч на 20 липня після пожежі на танкері NELSA перевалку нафти через термінал КТК також призупинили. Через це Казахстан був змушений скоротити добові обсяги видобутку нафти та газового конденсату. Найбільший вплив відчуло родовище Тенгіз, яке розробляє американська компанія Chevron.
На тлі проблем із нафтовим експортним маршрутом президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з Володимиром Путіним в Омську 25 липня публічно закликав його «заморозити» війну проти України та повернутися до переговорів. Це стало першим прямим зверненням Токаєва до російського лідера щодо припинення війни. Раніше він лише заявляв про відмінність позицій Казахстану та Кремля щодо конфлікту.
КТК є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти на світові ринки через територію Росії. Нафтопровід протяжністю 1510 км з’єднує родовища Західного Казахстану, зокрема Тенгіз і Карачаганак, із чорноморським терміналом «Південна Озереївка» поблизу Новоросійська.
Акціонерами консорціуму є російська компанія Transneft, яка діє від імені РФ, державна нафтогазова компанія Казахстану KazMunayGas, а також низка західних компаній, переважно зі США. Через санкційні обмеження структура власності КТК поступово змінюється, зокрема через вихід або скорочення участі американських акціонерів.
Потужність першої черги КТК становить 28,2 млн т нафти на рік, із яких близько 22 млн т припадає на нафту каспійського походження. Учасники консорціуму раніше розглядали можливість збільшення пропускної спроможності до 67 млн т на рік.
Основна функція КТК – транспортування казахстанської нафти, тоді як частка російської сировини у загальному потоці становить близько 20%. Термінал «Южная Озереевка» є головним пунктом експорту казахстанської нафти: через нього проходить близько 80% сировини, яку Казахстан постачає на міжнародні ринки.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Попри міжнародний статус консорціуму, його інфраструктура має значення для російської економіки, оскільки доходи від продажу нафти залишаються одним із ключових джерел надходжень до бюджету РФ. Саме тому об’єкти КТК стали однією з цілей Сил оборони України в межах кампанії економічного тиску на Росію.
