Категорія
Новини
Дата

Окупність до 4 років. «Оператор ринку» визначив найефективнішу модель установки зберігання енергії

2 хв читання

Поширити

«Оператор ринку» оновив оцінку ефективності установок зберігання енергії на тлі зміни параметрів ринку електроенергії. Найвищу інвестиційну ефективність демонструє модель цінового арбітражу на ринку «на добу наперед» у конфігурації 1 МВт потужності та 3 МВт·год ємності. Cаме цей баланс забезпечує скорочення строку окупності до менш ніж 4 років, йдеться у дослідженні «Установки зберігання енергії: робота на спотовому ринку».

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Ключові факти

  • Аналітики АТ «Оператор ринку» переглянули економіку УЗЕ після зміни ринкових параметрів електроенергії. Фокус – робота на ринку «на добу наперед», де основною стратегією залишається ціновий арбітраж – купівля в години низьких цін і продаж у пікові періоди. 
  • Оптимальна модель – 1 МВт / 3 МВт·год. Моделювання УЗЕ потужністю 1 МВт із ємністю 1–4 МВт·год показало чіткий ефект масштабу до рівня 3 МВт·год. Саме ця конфігурація забезпечує найкраще співвідношення інвестицій і доходу та визначена як оптимальна для ринку. 
  • Зростання ємності різко збільшує дохідність, але до певної межі. Кількість робочих годин на рік зростає з 410 годин (1 МВт·год) до 1195 годин (3 МВт·год), що прямо підвищує річний прибуток. Після цього порогу ефект сповільнюється – додаткова ємність не дає пропорційного зростання доходу. 
  • Окупність скорочується майже на 25%. Термін окупності зменшується з ~5 років для 1 МВт·год до 3,7–3,8 років для 3–4 МВт·год. Це досягається за рахунок кращого використання потужності та розподілу капітальних витрат на більший обсяг енергії. 
  • Інвестиційні показники покращуються разом із масштабом. Показники IRR, ROI та NPV зростають зі збільшенням ємності до 3 МВт·год, що підтверджує економічну доцільність масштабування. Для систем від 2 МВт·год дисконтована окупність – менше 5 років, а проєкти генерують додану вартість. 
  • Прибутковість з часом знижується через деградацію батарей. Середній дохід на годину поступово падає через фізичну деградацію акумуляторів (близько 2% ємності на рік) і технічні втрати (до 10% на цикл). Це важливо враховувати при довгостроковому плануванні. 
  • Комбінація з сонячною генерацією менш ефективна. Модель УЗЕ + СЕС (заряд вдень, продаж увечері) демонструє гірші інвестиційні результати: попри зростання EBITDA та ROI, NPV залишається від’ємним, а IRR – 8–9%, нижче ставки дисконту. Причина – високі капітальні витрати та обмежена дохідність. 
  • Регуляторні ризики можуть зруйнувати економіку проєктів. Зміна методики тарифів на передачу та розподіл може збільшити витрати більш ніж у 10 разів. У такому сценарії окупність зростає до 6,5–8,8 років, дисконтована окупність зникає, а проєкти стають інвестиційно непривабливими. 
  • УЗЕ – критичні для енергосистеми під час війни. Системи зберігання допомагають балансувати енергосистему в умовах атак на інфраструктуру та зростання частки ВДЕ. Найефективнішим сценарієм їх використання залишається саме арбітраж на РДН із конфігурацією 1:3.

Про дослідження

У межах моделювання розглядалися УЗЕ зі встановленою потужністю 1 МВт та ємністю від 1 до 4 МВт·год. Основна мета такої моделі – визначення періодів із мінімальними цінами для купівлі електроенергії та максимальними для її продажу.

Додатково аналізувався сценарій із будівництвом сонячної електростанції для заряджання УЗЕ в години максимальної сонячної активності. У цьому варіанті відпуск електроенергії здійснюється у вечірні пікові години з продажем за найвищими цінами на РДН. Надлишкова генерація СЕС, яка не спрямовується на заряджання УЗЕ, також враховується як продана на ринку «на добу наперед».

За результатами моделювання арбітражної діяльності здійснюється оцінка інвестиційної привабливості залежно від ємності УЗЕ з урахуванням витрат на сервісне обслуговування. Строки окупності розраховано на основі історичних даних торгів на РДН.

Поточна модель передбачає фінансування проєктів виключно за рахунок власного капіталу та не враховує вартість залучених кредитних коштів. У разі включення фінансового левериджу результати інвестиційної оцінки можуть суттєво змінюватися залежно від параметрів фінансування.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?