Мільярдер і власник платформи X Ілон Маск може з’явитися на допит до французької прокуратури 20 квітня у справі щодо можливої упередженості алгоритмів соцмережі, пише Reuters.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Водночас наразі невідомо, чи буде Маск особисто присутній на слуханні. Дату допиту призначили ще в лютому – після обшуків у французькому офісі X, які провів підрозділ з кіберзлочинності паризької прокуратури.
- Спочатку розслідування стосувалося ймовірного шахрайства з даними, однак згодом його розширили. До справи додали підозри у співучасті в поширенні дитячої порнографії та створенні фейкових оголених зображень із використанням фото реальних людей.
- У липні Маск відкинув первинні звинувачення, назвавши розслідування «політично мотивованим».
Контекст
Після придбання X компанія опинилася під посиленим контролем регуляторів і урядів різних країн, зокрема щодо модерації контенту, обробки даних і дотримання місцевого законодавства.
Французькі прокурори зазначають, що нинішнє розслідування зосереджене на можливих маніпуляціях алгоритмів X при поширенні контенту, а також на ймовірному неправомірному вилученні даних користувачів. Справу відкрили після скарг французьких парламентарів і правозахисних організацій.
Очікується, що ця справа може ще більше загострити відносини між Парижем і Вашингтоном. Як пише The Wall Street Journal, Міністерство юстиції США повідомило французьку сторону, що не співпрацюватиме з розслідуванням, яке вважає політично мотивованим.
Платформа X вже не вперше опиняється у центрі розслідувань. Зокрема, 3 лютого Велика Британія відкрила справу проти компанії та її ШІ-чат-бота Grok через створення фейкових інтимних зображень дітей.
Крім того, у січні минулого року розслідування щодо X проводив Європейський Союз. Серед претензій Європейської комісії – порушення правил прозорості реклами, обмежений доступ дослідників до даних і введення користувачів в оману через систему «блакитних галочок».
