Після майже двох тижнів взаємних атак США та Іран утрималися від нових ударів, що послабило побоювання інвесторів щодо масштабної війни на Близькому Сході. На цьому тлі світові ринки перейшли до відновлення: ціни на нафту різко знизилися, державні облігації та фондові індекси зросли, а долар ослаб. Про це пише Bloomberg 27 липня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За даними агентства, після 13 днів ударів по Ірану США з вечора пʼятниці не завдавали нових атак. Іранська армія також заявила, що призупинила військову відповідь. Це стало першим сигналом до деескалації після тривалого загострення.
- Водночас президент США Дональд Трамп призупинив підготовку до нової масштабної військової операції проти Ірану. Як повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців, Пентагон планував розпочати серію ударів ще 24 липня, однак кампанію відклали, щоб дати шанс дипломатичним переговорам і оцінити стан запасів ракет-перехоплювачів Patriot та інших систем протиповітряної оборони.
- За даними видання, голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн попередив Білий дім, що запаси таких ракет суттєво скоротилися після тривалого конфлікту з Іраном.
- За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), від початку бойових дій США могли використати щонайменше 1500 ракет-перехоплювачів Patriot, через що їхній запас міг зменшитися до менш ніж 1000 одиниць.
- Аналітики застерігають, що подальше виснаження арсеналу може обмежити здатність США оперативно реагувати на інші потенційні конфлікти, зокрема у разі загострення ситуації навколо Китаю.
- Попри це, адміністрація Трампа продовжує переговори з Іраном за посередництва Оману та Катару, водночас не відмовляючись від можливості силового сценарію.
- Сировинні ринки. Найбільше відреагувала нафта. Brent під час торгів дешевшала на 7,4% і опускалася нижче $90 за барель, хоча згодом відіграла частину втрат. Американська WTI втратила 5,2% і торгувалася на рівні $84,71 за барель. Попри нинішнє падіння, з початку року Brent усе ще подорожчала більш ніж на 50% через перебої з постачанням із Близького Сходу.
- Дорогоцінні метали також відреагували на зміну настроїв інвесторів. Спотове золото, навпаки, подорожчало майже на 1% – до $4090 за унцію, наблизившись до історичних максимумів.
- Фондовий ринок. Азійські біржі відкрилися зростанням. Індекс MSCI Asia Pacific додав 0,5%, японський Topix піднявся на 1,3%, австралійський S&P/ASX 200 – на 1,3%, гонконгський Hang Seng – на 0,8%, а Shanghai Composite – на 0,4%.
- Фʼючерси також сигналізували про позитивний початок торгів у США та Європі. Контракти на S&P 500 зросли на 0,8%, Nasdaq 100 – на 1,2%, а Euro Stoxx 50 – на 0,6%.
- Валютний та борговий ринки. Зниження нафтових котирувань послабило інфляційні побоювання, що підтримало ринок державних облігацій. Дохідність 10-річних казначейських облігацій США знизилася на пʼять базисних пунктів – до 4,63%. Одночасно зростав попит і на державні папери Європи та країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
- Долар, який під час конфлікту виступав головним захисним активом, ослаб щодо всіх валют країн G10. Водночас японська єна зміцнилася до 163,6 за долар.
- Інвестори тепер зосереджені на засіданні Федеральної резервної системи США цього тижня. Після уповільнення інфляції у червні та падіння цін на нафту ринок очікує, що ФРС, найімовірніше, залишить процентні ставки без змін.
- Криптовалюти. На тлі покращення ринкових настроїв цифрові активи перейшли до зростання. Bitcoin подорожчав на 1,1% – до $65 298, а Ether зріс на 2,2%, до $1954.
Контекст
У лютому США та Ізраїль розпочали масштабну військову кампанію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдав ракетних і дронових ударів по американських військових базах, а також по обʼєктах у країнах Перської затоки, які вважає союзниками Вашингтона. На тлі ескалації Іран також обмежив судноплавство через Ормузьку протоку – один із найважливіших маршрутів світової торгівлі.
У червні Вашингтон і Тегеран домовилися про 60-денне припинення вогню. Угода передбачала відновлення вільного проходу суден через Ормузьку протоку та скасування американської морської блокади.
Попри досягнуті домовленості, обидві сторони продовжували обмінюватися ударами, водночас офіційно заявляючи про дотримання режиму припинення вогню. На початку липня президент США Дональд Трамп зазначив, що, на його думку, домовленості про перемирʼя з Іраном більше фактично не діють.
